Молода і нерозважлива• 05 января 2024
Ваши родители обиделись бы узнав?
Что вы поженились (расписались) без гостей и никого не предупредив и не пригласив. А рассказали уже всем по факту ? Может у кого-то есть опыт подобных бракосочетаний ? Переживаю за реакцию моих близких.
показать весь текст
3
3
11
32
235
0
не делайте так, зачем намеренно их обижаете
брат мужа тоже так женился, просто пошли вдвоём и расписались, родители знали и приняли желание детей
брат мужа тоже так женился, просто пошли вдвоём и расписались, родители знали и приняли желание детей
Я бы не обиделась на месте родителей) сама мама.
Если б вы сразу сказали- то норм. А если через несколько лет- тогда может и обиделась бы )
Если б вы сразу сказали- то норм. А если через несколько лет- тогда может и обиделась бы )
1
1
Для мене ,як для мами сина це була б образа на все життя. Хіба, що там відносини в сім´ї неблагополучні і ворожі, або обранець чи обраниця дуже не подобаються батькам, тоді зрозуміла така таємничість. По іншому не розумію і не сприймаю. Пертися на розпис чи весілля без запрошення ніколи не буду.
4
1
Одно дело расписаться вдвоем, это нормально. А другое дело никому не сказать, сказать надо, это будет неприятно
4
Повідомте, що плануєте розписуватися, але не плануєте якогось прийому з цієї нагоди робити. І що рішення нічого не проводити - доросле, а відтак - не обговорюється.
Повірте, у батьків живе переконання, що їхні діти беруть шлюб ’на все життя’, тож їм банально би хотілося розділити з вами пам´ять про цей момент: побачити, сфотографуватися з вашими обручками чи штампами, подарувати вам квіти. Вашими бажаннями батьки ж не нехтували? То й ви не знехтуйте їхніми.
Повірте, у батьків живе переконання, що їхні діти беруть шлюб ’на все життя’, тож їм банально би хотілося розділити з вами пам´ять про цей момент: побачити, сфотографуватися з вашими обручками чи штампами, подарувати вам квіти. Вашими бажаннями батьки ж не нехтували? То й ви не знехтуйте їхніми.
2
2
Примут - да. Но и печально будет. Мне бы было больно, что не было желания поделиться.
Обида - это же не обязательно про показные обижульки и фырканье
Обида - это же не обязательно про показные обижульки и фырканье
1
))) иногда надо думать про эмоции других, но людям с низким порогом эмпатии про это говорить бесполезно, как слепому описывать рассвет, не поймёт.
1
Все разные. Если ребенок «родной и понятный» все обижаются. Если «чужой и непонятный» пофиг. Есть знакомая. Они с дочкой очень разные. Дочка давно живет в Чехии. Вышла там замуж маме сообщила по телефону, мама сказала «ага, поздравляю». Все. Мама не обижена, про дочку незнаю. Есть знакомая, которая «я все для дочки делалала», она ее задушила своей любовью. Свадьбу дочки планировала в виде платья с фатой и 100 человек родни, А у дочки при этом сине-фиолетовый ежик на башке и татухи. Дочка вышла замуж по тихому за такого же ежика. У мамы трагедия всей жизни. Она мечтала о другом зяте и по факту «о другой дочери»
4
мы расписались и уехали отдыхать в тот же день, банкет не делали, на росписи родные были. я б обиделась как мама, если б мне не сказали. виду бы не подала (не высказывала б ничего), но было б больно
1
Подруга так расписалась. Но она всегда так хотела. Мама её звонила в шоке немного узнать как цветы заказать. Мы из другого города. Никто не обиделся.
1
Ми так зробили минулого року, чоловік служить, приїхав на 2 дні. Пішли подавати заяву, але вийшло так, що зразу розписались. Сказали всім через місяць . Ніхто не дувся. Та й ми дорослі, нам по 35, смішно було б ображатись. В нас навіть батьки наші ще не знайомі
2
Ми так розписувалися - у будній день, без святкової церемонії. Своїм батькам про намір розписатися розказала. Батькам чоловіка розповіли по факту. Ніхто не образився, бо на той момент вже 4 роки жили разом. Щодо відсутності гулянки - в нас якраз такі батьки, що їм ті гулянки не першочергові, головне щоб у нас все було добре
2
Я не бачу тут трагедії.
Тим паче, якщо всі добре знайомі і один одного гарно знають.
Йшли біля РАЦСу - вирішили зайти і розписатися. Чи то не трагедія.
Це ж не весілля без батьків відсвяткували
Тим паче, якщо всі добре знайомі і один одного гарно знають.
Йшли біля РАЦСу - вирішили зайти і розписатися. Чи то не трагедія.
Це ж не весілля без батьків відсвяткували
1
Якщо стосунки з батьками хороші, то звісно образилися б. І я б образилася, чкби моя дитина так зробила.
1
мы с мужем обиделись,но сделали вид,что все ок, они правда года четыре уже жили,так что это не было особой неожиданностью
Мне мама сразу сказала, что если выйду замуж и ей не скажу, то будет обида. Поэтому именно ей позвонила и сказала, что пойдём в загс после работы. До сих пор большая часть окружения не знает, что зарегистрировали отношения. Просто для меня это не важно, типа как в магазин сходить, поэтому и значения не придаю.
так в чем проблема сказать? Не созывать пир, не отмечать, но сказать?
ПС: обиделась бы, не поняла.
ПС: обиделась бы, не поняла.
2
ми з чоловіком так розписалися і в день розпису прийшли до моєї мами і до його мами.
не ображалися, в мене адекватна мама.
весілля то для подружжя, а не для сотні гостей. як хочуть так і роблять.
не ображалися, в мене адекватна мама.
весілля то для подружжя, а не для сотні гостей. як хочуть так і роблять.
в своей личной жизни надо ставить во главу угла свои чувства и своего партнера) мы так хотели
кто не сепарируется от родителей, тот не поймет)
кто не сепарируется от родителей, тот не поймет)
1
У моих друзей дочь так поступила, но там родители против выбора дочери были..
ахренели они знатно..
Имея взрослую дочь- скорей всего, я бы обиделась, что такой важный шаг в своей жизни она сделала без нашего участия.
ахренели они знатно..
Имея взрослую дочь- скорей всего, я бы обиделась, что такой важный шаг в своей жизни она сделала без нашего участия.
Сестра мого чоловіка розписалася з хлопцем в кінці листопада минулого року в Києві. Пішли самі в РАЦС і розписалися. ЇЇ брат (мій чоловік) і її батьки дізналися про це за кілька днів. Ми проживаємо в іншому місті, але не так, щоб далеко. Їй, щоправда, 35 років, а йому 40. Тобто, не по 20 років, коли хочеться бенкету) Але це перший шлюб і в неї, і в нього. Ми прийняли нормально, батьки теж. Це їх право, і їх життя.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу