Как вы смогли вырваться из рабочего рабства.

И не спать с шефом)

Блин, к сожалению - никак!
Был хорошозарабатывающий муж, который оплатил 2 класса онлайн-курса. Что позволило мне приобрести знания и перейти на высокооплачиваемую онлайн работу со временем. Дальше конечно уже пришлось развиваться самостоятельно, вкладывая уже свои ресурсы в дальнейшее саморазвитие. Получилось организовать небольшой пассивный доход со временем, сейчас стараюсь увеличить его на все про все 10 лет, пока не очень уверено себя чувствую.

А можно поинтересоваться, какой именно пассивный доход? Сейчас размышляю рад этим, но умею только зарабатывать работой.

Роялти от продажи контента и из приложений много денег там нет, честно скажу, но и затраты - только мое время и труд по сути.

Многие живут на меньшие деньги.

Спасибо. Вы продаете его кому-то или на своих площадках ?

Нет, своих площадок нет.

Спасибо.
Вот после вашего замечания понимаю, что по соотношению затраты времени/доходы это может быть и невыгодно.

А) не идет в инстаграме и фейсбуке Б) нет такого спроса на качественную одежду, больше секонд берут. Не будет уже таких цен и спроса

А это нормально) в два часа ночи - ой я случайно набрала. Или мошенники, которые кидают свои реквизиты после вопросов

Я же не буду писать готовый вариант для бизнеса)

Не смішіть))

У вас в профиле такие темы, что уж кто бы говорил

Для мене своя справа це як вирватися з рабства і потрапити в ще більше рабство. Бо найманий працівник спокійно може взяти лікарняний чи відпустку і з чистою душею відпочивати. А свій бізнес це кабала, без спокою і відпочинку. Є друзі зі своїм бізнесом, вони морально взагалі не відпочивають, навіть коли кудись літають.

У мене так. Але ціна питання від 5 до 7.000$
Якщо людина може бути щасливою на 15.000грн, то так, краще і не починати. Я від відсутності грошей і можливостей, які до них додаються, страждаю більше, ніж від постійної зайнятості

Можна і найманим працівником заробляти схожі суми, знаю таких

Можна, теж знаю таких і відповідальності у них не менше, аніж у мене. І стресів і вигорань. Чи Ви думаєте, що роботодавець буде платити такі гроші і не ставити зайвих питань) Там і у хвіст і у гриву спрос

Я не думаю, а знаю, шо буває і по іншому) ну але в кожного свої приклади і ситуації в усіх різні

Ну, хіба що ріелтори в Дубаях не так важко працюють, хоча кажуть, що теж нелегка робота. А серед моїх знайомих усі заможні люди пашуть, навіть на найманих роботах
Один, правда, держслужбовець, то весь час вдома, але купив нову машину. Але там інше)

Я не думаю, шо 4-5 тис, це прям заможність. Ну і кажу, шо є пару прикладів близьких знайомих, які отрисують такі суми, особливо не напрягаючись і не сидять весь день. Я до війни отримувала трохи більше і теж сутками прям не сиділа, і не вигорала

А я вважаю це заможнім життям, бо середня зарплата по Україні 15.000 гривень)
І людей с такими рівнем доходу приблизно 2% залишилось

Так пойдите поработайте с 7 до 21 на ногах без выходных.

Шо там. Каву-чай колотити. Прям перетрудилися

В моєму світобаченні заможність це яхти і гелікоптери у власності)) А 4-5 тис - це достойне життя з хорошими продуктами, ліками і пару раз в рік недорогі подорожі

А хто тоді більшість людей, які у нашій країні отримують 15.000грн? Жебраки?
Навіть для Європи зарплата вище 5.000$ є дуже і дуже гарною, але у нас це вважається такий собі навіть не середній рівень))) Ну-ну
У країні з прожитковим мінімум 180$ пʼять-сім тисяч баксів-то взагалі ні про що)😂Дякую, розсмішили)

Это так, гораздо большая тревожность, чем у наёмного работника. Просто несравнимо тревожнее жить .Тем не менее есть ощущение свободы, когда никто не волен диктовать тебе.
По теме - меня заставила жизнь в свое время, был очень болеющий маленький ребенок на руках, которого не могла отдать ни в сад, ни потом даже в младшую школу, не было вообще никакого мужа, не было бабушек-дедушек. Пришлось уйти с работы и заняться своим делом - чтобы была возможность ребенка брать с собой на работу или сидеть с ним, когда он болеет. Дело было больше 20 лет назад, некоторые вопросы тогда решались проще. Тем не менее, мои нервы - вхлам, свой бизнес - это очень тревожно, очень.
Сейчас, уже в предпенсионном, так сказать, возрасте, опять вышла на работу в офис. Да, это стабильность, спокойствие. Но это и ощущение рабства, от которого я отвыкла. Дни одинаковые, они просто пролетают, все думаю - а когда же люди живут, если вся их жизнь проходит в этом офисе.
Лучше всего, наверное, это или удаленка, или график 2/2.