Так точно!• 21 января 2024
Как вы справляетесь с тревогой и ипохондрией?
Как вы справляетесь со тревогой и ипохондрией? Вот чуть-ли не каждый день кажется, что у меня какое-то заболевание. А когда забиваю в гугле симптомы, то аж плохо становится…причем каждый день новые симптомы, устала уже от всего..
54
0
Прошла в свое время психотерапию, и теперь ржу над собой в том состоянии, как я так могла загоняться.
2
Головне, не беріть психіатричний довідник.
Бо я якось загналася, ходила до психіатра з придуманими хворобами
Бо я якось загналася, ходила до психіатра з придуманими хворобами
1
5
Я не этим страдала. Это была часть большой картины.
Суммарно психотерапия длилась около 4 лет.
Заодно разобралась с огромным количеством других проблем.
Суммарно психотерапия длилась около 4 лет.
Заодно разобралась с огромным количеством других проблем.
Оце круг замикається, коли іпохондрика починає хвилювати його іпохондрія.
Парадокс, з яким я колись зіткнулася.
Парадокс, з яким я колись зіткнулася.
5
2
Психотерапія працює.
Оце запитання на кожну свою відповідь - і що з того? І що з того?
Поки не дійдете до якогось висновку.
Оце запитання на кожну свою відповідь - і що з того? І що з того?
Поки не дійдете до якогось висновку.
У мене зараз інша фігня.
Я перехворіла вірусняком і вже декілька тижнів стан - сидіти і дивитися в 1 точку.
Мені лінь навіть почистити зуби.
Я то їх чищу... Але дуже багато зусиль докладаю 🥺
Я перехворіла вірусняком і вже декілька тижнів стан - сидіти і дивитися в 1 точку.
Мені лінь навіть почистити зуби.
Я то їх чищу... Але дуже багато зусиль докладаю 🥺
5
Я проходила психотерапію+ад , психотерапія мене витягла,потім переключилася на війну,а коли адаптувалися до війни почалося знов ,при тому наверстала упущене так скажемо,рентген ноги,колоноскопія,КТ черепу,і сміх і гріх
4
Від чого Ви тікаєте в цей стан?
Я - від своєї нереалізованості. І абсолютно поки не розумію, як мені бути.
Від того безсилля таке
Я - від своєї нереалізованості. І абсолютно поки не розумію, як мені бути.
Від того безсилля таке
1
1
Я 5 рік в декреті вдома,тільки збиралася на работу-війна,все почалося після хвороби дитини(було не страшне) але в мене дуже тонка та слабка натура) але там ще багато, починаючи від мами і тд,я знайшла причину,але все одно іноді криє до жаху,до істерик,не дай Боже нащупати новий лімфовузол
1
До війни все було добре, мені то і зараз гріх жалітися. Живі-здорові, але професійно я відстала, сиджу з дітьми в декреті. Молодшому ось 2 роки. Перебиваюся дрібними підробітками. Абсолютно не розумію, як і куди далі.
Насправді мені дуже страшно йти на роботу бо перерва 5 років ,мабуть шукаю причину не йти,бо ж я ’хвора’ ))Ну в плюс садочки не працюють нормально,дитину нікуди подіти
1
І в мене це проявляється після якихось гарних подій,типу купила собі щось про що мріяла,одразу накриває,нібито не заслуговаю на це
Ще буває що купила сумку наприклад і думаю а могла б на УЗД сходити,в мене ж там справа щось болить ,рак печінки мабуть
Ще буває що купила сумку наприклад і думаю а могла б на УЗД сходити,в мене ж там справа щось болить ,рак печінки мабуть
2
1
Теж так накривало. Саме після чогось позитивного, покупки або що. Мабуть це склад психіки такий тривожний. Але у мене потім таки виявили рак молочної залози. Пишу не для того щоб налякати, а щоб були уважні до свого здоров’я. Бо іпохондрія іпохондрією, а хвороби все ж існують.
2
Тут справа ось яка. Прийняти себе ось такою, свій цей страх, свою недосконалість.
Прийняття дасть енергію і сили 🙏
Прийняття дасть енергію і сили 🙏
2
Є великий плюс у таких як ми,одразу біжимо до лікаря і на ранніх стадіях можна знайти я так нащупала в залозі щось одразу побіжала звісно на УЗД,в мене просто мастопатія виявилася ,бажаю вам здоров´я
1
Не можу прийняти нажаль,приходжу до лікаря він дивиться як на дуру,каже та то ж просто ти худа та кістка так торчить🤦♀️🤦♀️,а я виходжу і ненавиджу себе
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу