Чоловік хоче, щоб у новому будинку ми жили з його батьками

У моєї подруги є менший брат.
У неї чудові батьки, і декілька років молодший брат з дружиною і донькою жили з ними разом. Але все одно назбирали грошей, купили окрему квартиру, народили другу дитину вже там.
Не посварилися - купили квартиру у сусідньому кварталі.
Але там і невістка мудра, і свекруха, таких людей мало, а ще щоб у одній сім´ї так вийшло - то зовсім рідко буває.

о как у людей сложно, завтраком угостили, на гостей посмотрели, что тут такого, если конечно это просто гости

мы спали и завтракать не хотели) и в целом были свои планы и на утро, и на завтрак)
ничего такого, кроме того, что я люблю приватность, и не люблю, когда в мою жизнь вмешиваются другие люди, подглядывают, дают непрошенные советы. и здесь уже не важно, кто это делает: соседи, родственники, родители, пассажиры метро.
возможно кому-то комфортно ощущение общежития или шоу ’за стеклом’, все мы очень разные.

Вы пошутили сейчас про возраст родителей ?
Молодые ещё.
Пусть сами думают куда им ехать эвакуироваться и т.д.

Та ну вы что. Жить надо в 15 -20 минутах ходьбы от родителей 👍

Скільки ви у шлюбі?І чим готові пожертвувати заради сімʼї з чоловіком.Важливо також наявність дітей і їхній вік.Повірте родичі на відстані,можуть також створювати проблеми у сімʼї :витрати грошей на батьків,затрати часу і т.д.
От моя свекруха ще на хрестинах самої меньшої доньки,(20років ми у шлюбі)синові «випивши»казала що хоче у старості жити біля нього,при тому що має ще доньку-яка ще забезпечиніша ніж наша сімʼя,і лікарка.
Усі роки вона сину плачеться як їй невистачає грошей,при тому що їх двоє пенсіонерів і їхній дохід 14-16тисяч на місяць.(і це працює,син їй кидає гроші на карту,мені не шкода….тому я розумію як свекруха йде до своєї мети)
Тому я розумію що через жалість коли свекрусі стукне 80 років чоловік може і привезти свекруху до нашої хати.То я вже йому дала зрозуміти:що він або перееїде сам у будинок свекрухи,або я його залишу ,розлучуся,і заберуся у інше місто,у квартиру моїх батьків,яка зараз у оренді.
Я незалежна від чоловіка,гроші заробляю,маю карʼєру,з чоловіком я тільки через кохання і любов,без розрахунку якогось.

Мені туди пішки 45 хвилин було. Ходила, коли у місті не ходив транспорт. До моєї мами пішки 20 хвилин, вона на півдорозі до свекрухи живе.
Спеціально так купували житло, поруч, але не разом.

Вы что, он вообще, его родители самостоятельные люди

Ну так если муж такой милый доносите до него, что жить вместе с его родителями вы не будете. Это вы их любите , пока они далеко живут. А как будете жить в одном доме, то и любовь пройдёт и претензии начнутся.

вы не сильно расстраивайтесь и особо не перечьте, только мужа против себя настроите, зачем вам лишний стресс! Мой тоже так мечтал! дом куплю, родителей заберу, мы в Киеве, они из Харькова, что то отрицать и доводить- бесполезно, хотя оно мне надо с соседями жить, какие бы распрекрасные они не были! муж всё время в командировках, ему то что вечно в гостях у сказки. Купили мы квартиру, мечта про дом как то ушла. Началась война, он принял решение родителей и брата у нас поселить, у нас двушка. Но они отказались!!! Пожилые люди не хотят уезжать с нажитых мест! так что и вы не переживайте, возможно ваши свёкр со свекровью сами откажутся, а мужу не мешайте мечтать))

Эх ((

Но нервы поела все равно всем .

Так, для неї був єдиний авторитет - донька.
Мусили домовлятися з нею, щоб іноді мамі вправляла мізки. Та обіцяла, але вистачало на 5-7 днів максимум...
Знала ж ,що діти не покинуть, ритимуть носами землю, щоб знайти нову доглядальницю, ще дорожчу :(

Категорически не соглашаться, вплоть до развода. Вы что, автор, жизнь с родителями-это приговор.

ну ничего, когда ее молодость уйдет, она прозреет

ой, было б о чем плакать

завтрак каждый день предлагали?
родители и пассажиры метро, сравнения, усиливающие, так сказать, важность повествования о том как вам мешали)
просто невзлюбили их, так и скажите, претендовали они на ваше внимание, хотели угодить, угодили...

Цікаво Нашо?

З свекрухою не витримую двічі на рік по місяцю-два(не працюю, дитина з діагнозом). При тому що я дуже спокійна характером, від конфліктів умію ухилятись і куди не просять не лізу. Але це не допоможе коли людина мислить навпаки, і вважає що має право що вона стара людина, її хата і взагалі невістка повинна. Це при тому що з самого початку ніхто не сварився. Але з кожним приїздом все важче.
Я потихеньку стараюсь робити менше, їй не подобається й чим далі тим більше незадоволена. Так, вона стара й хвора. Але їх внук теж нездоровий, мені треба ще й ним займатись, і на себе стараюсь час залишити. А жертви через силу ніхто і ніколи не оцінить. Разу вистачило зрозуміти. Та й все одно не довіряє, хоча я з її сином 9 років разом. А весь час доводити що я не верблюд - не моя гра.
Це важко, при тому що в побутових моментах я не принципова,як вона скаже так зроблю. Але цього мало, треба лізти в душу, вивертати колись мною сказані слова, приписувати мені те що я й близько не робила та інше. До відкритих конфліктів стараюсь не доводити, вміє використати проти мене. Вже сама навчилась маніпулювати з такою мамо. Але все одно весь час страшна внутрішня напруга.
Спокійніше окремо. Зі своєю ріднею теж не дуже легко, але все ж кров не вода. На багато речей закривають очі і мої родичі і я, але там чоловіку важко буде. Тож стараємось окремо як би не було.

Автор, будинок батькі купляють? Передумали вам давати кошти на окреме житло?

Автор, ні в якому разі!! Правильно пишуть вище - нехай недалеко, в пішій доступності, але окремо! Це однозначно розлучення в перспективі. Недалекій чи далекій, але спокою не буде навіть з найкращою свекрухою на світі

Давайте почнемо з останнього абзацу: де вони живуть. Їх треба звідти забирати. Я розумію, що хочеться бути у себе вдома королевою... А вони там повинні жити в небезпеці??? Дітей треба вивозити, а батьків не треба???
Погоджуйтесь і не сваріться. Закінчиться війна і життя все розставить на свої місця... Вони повернуться до себе, або купите інший будинок. Будете вирішувати проблеми по мірі їх виникнення...

Так!! Це 💯!!

А як ви собі уявляєте його гроші, вони одружені і це їхні спільні гроші

Ну, не починати ж зразу з політичних тем, усьому свій час)

От чесно не розумію деяких коментаторів тут. Мені 44, чоловікові 48, діти ще шкільного віку. Але якби в мене був дорослий син, то я сама б не хотіла жити разом із невісткою на одній території. Батьки чоловіка авторки не старі, щоб їм потрібен був догляд, а от приватне життя повинно бути у кожного покоління своє. Добре що син турбується за батьків, але і вони ще мають всі можливості подбати про себе самостійно, щоб не бути предметом конфліктів у родині їх сина

У вас 2 выхода в случае если он будет категоричен в желании жить с родителями: или уходите от него, или молча терпите их лет так 30

Автор, якщо чоловік там зараз, то можливо в тих важких обставинах загострюються і почуття до рідних і цим також аргументовано його рішення. Було б ідеально купити просто поруч невеликий будинок та і все, щоб ви с сім´єю жили окремо але поруч. Це ідеальне рішення.