БолеИменее• Изменено 15 февраля 2024
Хочу виговоритися. Вибачте :(
У понеділок їхала тролейбусом, стояла біля дверей, трималася за поручень і відчула, що до моєї руки щось торкається. Повернулась і побачила, що якийсь чоловік притискається до мене пaхом. Стояла у ступорі. Через деяких час прибрала руку і потім відчуваю, що ця ж людина починає тримати мене за талію. На щастя я на наступній зупинці вже виходила.. Але мені було так некомфортно.. Навіть не знала що робити. До речі мені 16 і я виглядаю як мала дитина.
Чи можна вважати це за домaгання?
Чи можна вважати це за домaгання?
показать весь текст
3
8
13
автор
БолеИменее
• 15 февраля 2024
Якщо чесно, я взагалі не розумію людей, які жартують на цю тему
Сяду на шию, дорого!• 15 февраля 2024
Ответ дляБолеИменее
Якщо чесно, я взагалі не розумію людей, які жартують на цю тему
ну Вам же не15 лет
1
1
автор
БолеИменее
• 15 февраля 2024
Ответ дляMarmu
Автор, на жаль, це може і повторитися. Тому вдома стійте і тренуйтесь перед дзеркалом, як рявкнути на весь автобус- не треба об мене тертись абощо. Або хоча б відійдіть і злобно зиркніть. Основне не стійте там і не обтікайте.
Дякую за пораду. Розумію що щось подібне в житті може трапитися не раз(
ГейТуда• 15 февраля 2024
Ответ дляБолеИменее
Якщо чесно, я взагалі не розумію людей, які жартують на цю тему
Добро пожаловать в прекрасный мир женской мизогинии. Через несколько десятков лет вы привыкните.
1
Альфред Шнитке• 15 февраля 2024
Мала таку ситуацяю у підлітковому віці. Але я не змовчала. Почала кричати - чого ти трешся об мене і чіпаєш мене, відійди. То воно відійшло і вийшло на зупинці.
1
1
1
Ананомчикус• 15 февраля 2024
Мені було років 7-8, я поверталася з тренувань сама (так, таке колись було) і на стадіоні якийсь мужик наздогнав мене і сказав: дівчинка, мені потрібна твоя допомога. І я пішла за ним. Якось ніхто в радянському дитинстві не акцентував увагу, що не можна ходити з незнайомими. Він мене завів в туалет і почав дрочити, просто при мені. Щось ще питав, чи бачила я таке у тата… Потім я пішла. Так що і таке буває.
2
1
автор
БолеИменее
• 15 февраля 2024
Ответ дляАнаномчикус
Мені було років 7-8, я поверталася з тренувань сама (так, таке колись було) і на стадіоні якийсь мужик наздогнав мене і сказав: дівчинка, мені потрібна твоя допомога. І я пішла за ним. Якось ніхто в радянському дитинстві не акцентував увагу, що не можна ходити з незнайомими. Він мене завів в туалет і почав дрочити, просто при мені. Щось ще питав, чи бачила я таке у тата… Потім я пішла. Так що і таке буває.
Співчуваю вам дуже(
1
1
Ананомчикус• 15 февраля 2024
Ответ дляБолеИменее
Співчуваю вам дуже(
Якщо чесно, на моє життя ця історія не вплинула, ніякої відрази до представників чоловічої статі я не мала. Просто є хворі люди, вони є скрізь, хоч онлайн, хоч офлайн. Типу як те хвореньке, що ржачні морди ліпить де треба і не треба. Так що мужності вам, в житті буває всяке)
1
Вічний двигун• 15 февраля 2024
На початку 2000х йшла до школи рано, треба було перейти Хрещатик коло ЦУМу, тоді тільки по підземному переходу. Зима, нікого навкруги нема, спускаюсь вниз, а мені назустріч бомж підіймається, і рукою під спідницю. Ніколи так не бігла швидко. Потім місяць туди не ходила, обходила далеко через Майдан.
Років в 17 їхала в метро, стояла коло входу у футболці. Підійшов якись дід і почав притулятися, руками за груди, хоча не було дуже тісно у вагоні, точно не випадково. Я різко до нього боком повернулася і вийшла на наступній зупинці.
О от
Років в 17 їхала в метро, стояла коло входу у футболці. Підійшов якись дід і почав притулятися, руками за груди, хоча не було дуже тісно у вагоні, точно не випадково. Я різко до нього боком повернулася і вийшла на наступній зупинці.
О от
1
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу