Дівчата, ваші батькі зробили собі закордонні паспорти?

Випустять без паспорта з України і впустять в іншу країну без паспорта, якщо таке буде.

Як це не виїдуть. Якби в перші тижні поляки залупились з-з відсутніх загранок, тисячі жінки з дітьми знесли б їхні пункти пропуску на хєр.
Загранку варто робити в Україні тому що за кордоном це гємор. А не тому що не випустять.

Родителям 66 и 69
Есть и были последние 20 лет.
Они до войны каждый год в Турцию летали.

В мене навпаки))) в моїх батьків (62 і 63 роки) є закордонні паспорти, 3 роки тому їздили відпочивати в Турцію, ледь вмовили мене зробити мені і 3м дітям, я не хочу нікуди їхати.

Нема закордонного паспорту ні в мене, ні в кого з родини, не те що у пенсіонерів. Ми звичайні люди і до війни нікуди не їздили, паспорти ці непотрібні були.

А який зв´язок між тим, що ви звичайні люди й тим, що ви ніколи нікуди не їздили? Ось до чого тут ваше ’звичайні люди’? А ті, що їздили й мали паспорти які? Незвичайні?

Мала на увазі, що звичайні з сукупним доходом 20 тис на всю родину. Їздили більш заможні .Ні у чоловіка на заводі, ні в мене в організації майже ніхто нікуди не їздив і до війни, максимум на Азовське море.
Дуже у багатьох людей немає закордонних паспортів. На початку війни знайомі виїзджали по внутрішнім.

паспорти треба зробити,звичайно.але Ніжин-то рай(ттт),я туди їду,щоб заспокоїтись і відпочити після обстрілів(.

моя родина

Нет

А евакуюють з зон бойових дій тільки тих, в кого є закордонні паспорти?

А чому саме зараз вас вштирило?

Моя тітка 69 років, зробила собі, коли сестра (її донька) переїхала в Польщу. Раз до неї їздила, коли внучка народилась. Тепер сестра в Канаді. Візу мамі зробили, а вона не хоче їхати, навіть на місяць. Говорить, що їй місяця в Польщі вистачило, не сподобалась Європа. Були в Варшаві.

Ну тут такие крутые,что всю жизнь по за границам ездят,а есть и обычные,что здесь не понятно,которые сидят себе дома

есть, чтоб ездить в Германию к сыну. Им по 66 лет.

Неужели, фото менять не надо через 25 лет?

Нова хвиля ´переживателів´ пішла? Виходиш на вулицю - люди живуть, заходиш на Совєтчіцю - всі переживають, панікують, роблять запаси, тікають за кордон, вивозять когось... І ті, хто найбільше переживають, вже за кордоном, і строчать переживательні теми

моя також,в цьому році 80,але паспорт зроблений давно,ще пару років повинен бути дійсний.останні два роки нікуди не виїзждає...

Так, а куда без них зараз?

Де фото міняти?

В Караганде

Харків, батьки старші за 70 років. Категорично відмовляються їхати навіть зі свого міста. Про виїзд з України і чути не хочуть. Кажуть ’тут жили, тут вже й помремо’( Два роки тому я умовляла і до 24, і одразу після - марно. І думку свою вони й дотепер не змінили.

А чего такого крутого раз в год потратить 2-3 тыс уе на путешествия? Мы с мужем самые обычные инженеры, не миллионеры, 60+ и каждый год куда-то ездили до войны. Это же интересно и отдых хороший. Конечно у нас есть паспорта, уже пятые наверно, тк раньше действовали 5 лет.
Мы еще и в театры и на вернисажи ходим регулярно, наверно совсем вас добью))

Я батькові теж пропонувала зробити, йому 67р., відповідь- нікуди я не збираюсь, але я таки буду вмовляти, бо хочу щоб зміг при потребі провідати внука за кордоном.. син ще тут

У моих родителей давно были паспорта и сейчас они не в Украине. Как только выбрались из оккупированного города, уехали

Мы в марте 22 с мамой и животными выехали из Киева на западную, через 2 месяца вернулись. Сразу поставила животным чипы и маму отправила оформлять загранпаспорт, она конечно сопротивлялась, но пошла. Не понадобиться - хорошо, но мало ли, все лежит в тревожном чемоданчике

Ми теж собі дозволяли тільки Азовське море з палаткою. Я багато років теж так вважала поки мені не дали чарівного пенделя. Моя перша поїздка була в Болгарію по ранньому бронюванню за 300$ на 10 днів, слабенький all inc. Це було в 2014р. При моєму доході в 8000 грн, і наявності іпотеки для мене це були непосильні витрати. У чоловіка було трішки менше і він зі мною не поїхав, сказав нащо мені твоя Болгарія щоб потім 3 роки борги віддавати. Але ця поїздка дала мені розуміння, що головне не гроші, а бажання. З тих пір мої статки упали, чоловік взагалі безробітний останні 2 роки, а в декілька країн ми з´їздили на відпочинок, і навіть в тому році поїхали в Чорногорію. Правда теж з боєм, чоловік дуже не хотів, але я його витягнула. Частину грошей назбирали, частину позичили, відпочіли, борги потроху повернули і зараз мрію про чергову поїздку. І я точно знаю що мрії збуваються при любих доходах. А ще додам, у нас на роботі була прибиральниця, одинока немолода жінка, яка працювала на мінімалку і мріяла побувати в Індії. І таки вона там побувала.

Це індикатор інфопростору, в даному випадку, іноземно-української спільноти.
Бачте, Ніжин в їх свідомості вже всьо, і Південь.

У моей мамы всегда есть свежий загран
Ей 67

В моїх є, по 65 років їм, вже років 15, як є, ще й є 30 га землі, трактор, техніка, поросят 40 шт. Паспорти є, але нікуди не поїдуть, скоро польові роботи.
Я в минулому році маму ледве на відпочинок вмовила вперше з´їздити, тато ввдмовився, в нього в зв´язку з війною апатія. А мама без нього довго не наважувалася, на відпочинку скучала, по три раз на день з ним щебетала по телефону.