У вас в стосунках бували періоди, коли хотілось розійтися?

15 років, періодично хочеться розійтися.

Да, постоянно

За 16 лет разное было

А чому?

Звісно

Перші роки припали на народження дітей, потім в наші відносини сильно втручалися мами з обох сторін. Багато чого чоловік обіцяв і не зробив. Образи були. Але є двоє дітей. Просто так дверима не гримнеш й не підеш. Було розходилися на півтора місяці я пішла. Але повернулася.

а не проще будет создать тему, в которой спросить, а есть ли вообще такие, которые никогда не хотели разбежаться?

Не додумалась :)

Чому?

Був період,коли ми могли розійтись.Тримало тільки те,що комусь потрібно буде йти та подавати заяву,а ніколи:він на роботі з ранку до вечора,а я вчуся і з дитиною.Тривало це місяців 6.
Потім трохи пішло на спад.Багато балакали на тему ’Що робити з нашими відносинами?’.Так і зійшлися знову)
Коротше,16 років-політ нормальний

Был период где-то на 5-6 году я прям ждала когда он решит уйти. Потом через года три в голову что-то там стукнуло, решил он что надо разойтись. Причину и сейчас не может сформулировать, но уже искал съёмную квартиру. Сейчас уже 20 лет вместе, в нынешних реалиях семья онлайн. Но похоже никто из нас уже не хочет идти в неизвестность, поэтому будем стареть вместе как вернётся. Дети у нас не взрослые, поэтому ещё есть к чему стремиться.

Я гадаю, що у всіх в сімейних стосунках хоч раз виникало таке бажання. І це не є чимось дивним. У парі і чоловік, і жінка змінюються. З´являються нові пріоритети, нові бажання, нові бачення, новий досвід і т.д. І вони не завжди синхронні. Відповідно, коли на якомусь етапі щось не співпадає - виникає природнє бажання розійтися. І тоді вже спрацьовує декілька варіантів - або парі вдається ’синхронізуватися’ (це ідеальний варіант), або хтось пристосовується і приймає те, що є (або не приймає, але зі своїх причин продовжує жити в шлюбі), або пара розпадається.

У нас за 10 лет периодами было то я снова его обожала, тогда прощала многое и жили хорошо, потом надоедало и начинались скандалы. Не а очередном таком периоде он нашёл коллегу и решил пожить отдельно у друга, типа разобраться в себе, а на деле отдохнуть от семьи и погулять с молодой коллегой. Я не должна была узнать, но узнала через пару недель и тут же подала на развод. Выл, на коленях ползал, не смогла простить и период такой был в тему. Развелась. Я не одна, у меня новый и довольно счастливый брак, я не жалею о разводе, но иногда берет обида, что хотелось раз и навсегда, тем более ребёнок общий был. У него никого нет, но периодами ноет вскользь, мол вот если б не ты, мы были семьей…
В новом браке 5 лет. Периодами хочется разойтись но лишь потому, что человеку объясняешь что то важное для тебя, а он то ли не понимает, то ли специально так делает и хочется скорее убить, может не видеть и не слышать пока не остыну, но скорее не прям разойтись навсегда. Бывает это редко, очень редко, что это такое не знаю, может усталость. Мы вместе едем на работу, там пьём кофе и обедаем вместе, работаем врозь, но много общаемся по работе, вечером едем вместе снова домой.

За 22 роки так було бажання і не раз. Я думаю що не тільки у мене, а і у чоловіка були такі думки. Один раз я уходила на 2 тижні, потім він мене вернув, сказав хватить займатись «глупостями», один раз чоловік уходив на 3 години . Поки він типу пішов, я всі речі зібрала його і мої на різні кучки, знайшла куди буду зʼїжати. Ми тоді винаймали квартиру. Але це було все до народження дітей, після народження синів нас трохи попустило. Моя думка - це все про втомленість та не бажання поважати особисті кордони та інтереси. Коли входиш у стосунки не зрілою людиною, ще із своїми очікуваннями, а вони не виправдовуються, починаються конфлікти.

Хотілося багато разів. То кохаю, то ненавиджу. Інколи прибити його хочеться, а іноди притиснутискаючись, почуваю спокій. Доречі, як голова болить, то мені допомогає просто полежати разом в обіймах. Діти є, 19 років шлюбу.