Играю у края• 02 марта 2024
реакція мозку на умовну небезпеку "бийся або біжи". сподіваюсь ви чули про це
якщо весь час тільки бігти, тобто тікати...це зовсім жалюгідне життя виходить, да? хтось ще "біжить" постійно? і що....до скількох років вже добігли?
мені каже знайомий - чого ти тільки що, відразу уступаєш і відмовляєшся дискутувати про щось, доводити свою правоту з приводу чогось , або зрозуміти поведінку і мотиви якихось людей, а відразу упереджене ставлення маєш, і зливаєш їх?
але мені вже не хочеться нічого доказувати і нічого пояснювати, і нікого розуміти. я просто сиджу у своїй бульбашці і не хочу нікого і нічого розуміти що там у них.
мені каже знайомий - чого ти тільки що, відразу уступаєш і відмовляєшся дискутувати про щось, доводити свою правоту з приводу чогось , або зрозуміти поведінку і мотиви якихось людей, а відразу упереджене ставлення маєш, і зливаєш їх?
але мені вже не хочеться нічого доказувати і нічого пояснювати, і нікого розуміти. я просто сиджу у своїй бульбашці і не хочу нікого і нічого розуміти що там у них.
показать весь текст
5
70
0
Отпор кому?зачастую это назойливый родственник,бабка в поликлинике,тетка в магазине,подруга со своим особо ценным мнением,или такая же по должности коллега.что вам даст спор с ними?)
хто боїться і нічого не робить - помилитись не може, бо він нічого не робить) і його ніхто не бачить, бо ніяких дій нема. отже..життя нема рахуй..це жалюгідно, да...але не так як безкінечно битись і програвати раз за разом. або бути з’їденим...
Це три автоматичні захисні реакції, людина їх не усвідомлює і не може свідомо обрати якусь одну.
Я трохи заглибилась в тему нейрофізіології, забула, що це не професійна дискусія.
Наші реакції - це обробка інфо мозком, більшість процесів ми не усвідомлюємо, але сучасна наука вже досягла того рівня, коли частину процесів можна дослідити. І я дуже поверхнево описала алгоритм обробки інфо мигдалевидним тілом - зоною мозку, яка відповідає за реакцію ’бий-біжи-завмри’.
Такі реакції виникають в різних ситуаціях, які мозок конкретної людини вважає небезпечними. Панічні атаки вам у приклад.
Я трохи заглибилась в тему нейрофізіології, забула, що це не професійна дискусія.
Наші реакції - це обробка інфо мозком, більшість процесів ми не усвідомлюємо, але сучасна наука вже досягла того рівня, коли частину процесів можна дослідити. І я дуже поверхнево описала алгоритм обробки інфо мигдалевидним тілом - зоною мозку, яка відповідає за реакцію ’бий-біжи-завмри’.
Такі реакції виникають в різних ситуаціях, які мозок конкретної людини вважає небезпечними. Панічні атаки вам у приклад.
Автор, можно пример ситуации, а то в общих чертах это такое, что угодно. Что конкретно вы имеет ввиду?
Буває й таке, що доводиться відступати. Поразка - це частина життя, досвід, нові навички. Це тільки в сучасних психологів всі зобов´язані носитися з тобою як з торбою і від кожного кривого погляду в тебе настає травма.
ну наприклад будувати якісь стосунки. якщо не будувати - ти в безпеці. бо сама себе ніколи не кинеш і не предасиш. і з собою до смерті точно. а якщо будувати - там всіляке може бути, можуть обманути, можуть бити, можуть висміяти, можуть подавляти, аб’юзити і тп - різного роду небезпеки. і от ти бачиш що потенційний обєкт небезпек наближається.
А как же наш темперамент? Мозг мозгом, но реакция то у всех разная на страх. И у того же одно индивидуума тоже разная. Я могу как напасть, так и нет. И это не только со страхом связано. Анализируя ситуацию мгновенно, проносятся миллион мыслей и вариаций развития событий, я понимаю какие могут быть последствия и пойти на поводу у чувств и взорваться. А могу и нет. И часто этому виной гормоны, а иногда просто так звезды сошлись. И в той же ситуации в другом настроении другая реакция.
Автоматичні захісні, які фіксуються у глибокому дитинстві і не мають нічого спільного з рівнем небезпеки в конкретний момент.
Небезпека-рекція. Все. Без оцінок рівня небезпеки.
ПА те з іншої
Небезпека-рекція. Все. Без оцінок рівня небезпеки.
ПА те з іншої
100%. Це неусвідомлена реакція, аналізувати не встигаєш, просто в кого що закладено, те і стріляє. Я б´ю, тобто зразу кидаюся в реальну дію. На агресію відповідаю агресією. От не завжди треба, але спочатку зробиш- потім до тями приходиш. На мене чоловік колись ззаду настрибнув в під´їзді, отримав по зубах і по печінці. Я злякалася і сама не знаю як йому влупила.
ну так це ж і є наслідки роботи вашого мозку, а не чужого) тип вашої нервової системи обумовлює в тому числі емоційну вразливість і стійкість до дії стресових факторів.
Так это не бегство, если вы так решили и не хотите отношений. Кто сказал, что правильно по-другому. Главное, правильно для вас. А вот если у вас внутренний конфликт, вы хотите и боитесь и мучаетесь, тогда да..
Я анализирую моментально) Но могу вспыхнуть. В стрессе у меня анализирование работает в 1000 раз сильнее.
Да, но смотрите. Внешние факторы как и состояние здоровья, уровень гормонов, окружающие люди влияют так же..То есть все как калейдоскоп из частиц.
щось у вас все в одну кучу намішано)
Є автоматична програма поведінки у відповідь на дії стресових факторів.
Це спільне для всіх людей.
А як часто запускається ця програма, якої інтенсивності і за яких обставин - це вже дуже індивідуально. І тут має значення все: і тип нервової системи і життєвий досвід, психологічні особливості і тд.
Є автоматична програма поведінки у відповідь на дії стресових факторів.
Це спільне для всіх людей.
А як часто запускається ця програма, якої інтенсивності і за яких обставин - це вже дуже індивідуально. І тут має значення все: і тип нервової системи і життєвий досвід, психологічні особливості і тд.
2
ви і не аналізуєте, це аналізує ваш мозок в автоматичному режимі.
Як ви знаєте, коли вам треба пришвидшити серцебиття? а коли сповільнити? Ви свідомо обираєте, коли треба кашлянути?))
Це мозок вирішує САМ, без участі вашої сівдомості, аналізуючи стимули, які йдуть від інших органів і систем.
Як ви знаєте, коли вам треба пришвидшити серцебиття? а коли сповільнити? Ви свідомо обираєте, коли треба кашлянути?))
Це мозок вирішує САМ, без участі вашої сівдомості, аналізуючи стимули, які йдуть від інших органів і систем.
2
Я так поняла, автор не об этом) А о том, чтобы бояться жить, принимать решения, боязнь последствий этих решений. Не высовываться лишний раз. Только не принимая решение мы все равно принимаем его)
Звісно, можна це тягнути у повсякденне життя, але насправді самий ’брутальний мачо’ може завмерти при небезпеці, а тендітна дівчина, яке все життя завмирала, коли на неї кричали, буде битися з гвалтівником.
В повсякденному житті є розум, і розмова людей з різними точками зору це не бійка, це діалог, може навіть бути спор, у якому народжується істина, але це не бійка.
І коли ти не хочеш вести цю розмову - це не бігство, це твій вибір збереження своїх сил, якщо ти вважаєш розмову недоцільною.
Вибір. У людини розумної він є.
Коли спрацьовує реакція ’бій, біжи, завмри’ розум не працює и вибору немає.
В повсякденному житті є розум, і розмова людей з різними точками зору це не бійка, це діалог, може навіть бути спор, у якому народжується істина, але це не бійка.
І коли ти не хочеш вести цю розмову - це не бігство, це твій вибір збереження своїх сил, якщо ти вважаєш розмову недоцільною.
Вибір. У людини розумної він є.
Коли спрацьовує реакція ’бій, біжи, завмри’ розум не працює и вибору немає.
2
Вот это и есть истинная сущность того мачо, а то просто маска для социума. Как раз в подобных ситуациях хорошо можно понять, что из себя представляет человек. Так же он будет вести и в обычной жизни просто менее глобально.
якщо автор обирає стратегію уникання - це і є ’прототип’ реакції біжи.
Якщо в конфліктній ситуації я обираю стрегію мовчати і не відсвічувати - я обираю ’прототип’ реакції завмри.
Якщо в конфліктній ситуації я стараюсь всіх перекричати і подавити - це реакція ’бий’.
Різниця в тому, що свою поведінку в описаних вище ситуаціях людина може усвідомити і змінити. А якщо мова йде про безпосередню загрозу життю, з максимальною мобілізацією організма - то тут буде автоматична реакція, і її передбачити неможливо.
Якщо в конфліктній ситуації я обираю стрегію мовчати і не відсвічувати - я обираю ’прототип’ реакції завмри.
Якщо в конфліктній ситуації я стараюсь всіх перекричати і подавити - це реакція ’бий’.
Різниця в тому, що свою поведінку в описаних вище ситуаціях людина може усвідомити і змінити. А якщо мова йде про безпосередню загрозу життю, з максимальною мобілізацією організма - то тут буде автоматична реакція, і її передбачити неможливо.
Ну ок. Если в принятии решений и касаемо личной жизни выбирать первое, а в конфликтной ситуации бей, тогда как)?
коли конфліктна або тригерна ситуація, хоч вона і не загрожує життю, але це також стрес. і тут мозок також не працює, тільки якась травма з минулого згадується..що вже таке було - і тут же емоції, гормони і якась несвідома реакція на подразник.
Ну как это ) На каждую ситуацию - своя защитная реакция. Иначе мы давали бы в глаз строгому начальнику или прятались под диван от свекрови :)
А тема интересная таки.
Вот сижу, думаю. У меня в стрессовых ситуациях раньше было бейся, редко беги. Сейчас - замри. За что себя и ругаю )
А тема интересная таки.
Вот сижу, думаю. У меня в стрессовых ситуациях раньше было бейся, редко беги. Сейчас - замри. За что себя и ругаю )
Це ваші переконання про те, що таке розмова людей у повсякденному житті. Досить достовірна.
Але люди, наприклад з розладом соціальної тривоги, з вами не погодяться) І їх мозок також не повірить вашим словам. Тому що він має інший досвід, який відрізняється від вашого і мого. І досвід завжди важливіший за слова)
Тому що розуміння слів - це функція неокортекса, а емоційний досвід - більш древніх структур мозку.
Але люди, наприклад з розладом соціальної тривоги, з вами не погодяться) І їх мозок також не повірить вашим словам. Тому що він має інший досвід, який відрізняється від вашого і мого. І досвід завжди важливіший за слова)
Тому що розуміння слів - це функція неокортекса, а емоційний досвід - більш древніх структур мозку.
А я прошла тест на темперамент))) Преобладает меланхолик, а потом холерик и флегматик и сангвиник) И это очень странно, т.к. как мне кажется, я стала с возрастом намного агрессивнее) Ранее, может быть и была меланхоликом.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу