PORKA• 03 марта 2024
Мами, хто з підлітками за кордоном, як у Вас?
Було в когось таке, що підліток влаштовує істерики, щоб їхали додому? Як з цим справлялись? Ніякі аргументи слухати не хоче, кричить, що цей рік довчається і наступний тут не буде ходити до школи. Можливість залишитись тут є, школа українська, але звісно тужимо, сумуємо, хочемо додому. Починає погрожувати, що кинеться під машину і тд. Я розумію, що це шантаж, але все одно не здраво.
Можливо в когось таке було і все ж залишились за кордоном, то як розгортались стосунки з дитиною?
Можливо в когось таке було і все ж залишились за кордоном, то як розгортались стосунки з дитиною?
показать весь текст
3
4
12
174
0
Ми в Англії. Приїхали малому було 14, наразі 16. Ледве погодився виїхати. Пообіцяла, що лише зиму пересидимо. Рік проходив до школи, але це було для нього великим стресом. Тут канікули літні 1,5 місяці лише. Навчання закінчується 22 липня. Весь час постійно вимагав відвезти його додому і т.і. Відмовився навчатися в місцевій школі. Йому видали ноут і дозволили навчатися вдома. Влітку збираюся додому на 2-3 тижні. Щоб побачився з татом і собакою. На наступний рік навряд чи варто везти його до України. Буде 17. Погрожує що цього року залишиться вдома. Лячно, але сподіваюся, що розуму повернутися сюди вистачить.
2
Ребёнку прежде всего донести нужно родителям. Сидела объясняла почему куда переезжаем. Много раз переезжали. Никогда истерик не закатывал. Семье и так плохо всем плохо ещё и истерики сверху.
Я садилась с ребёнком и говорила. И просила чтобы к чему-то привыкнуть, не нужно в ракушку заворачиваться. А наоборот говорила, давай искать в городе что-то интересное. И мне и тебе будет интересно. Так постепенно и знакомились с его друзьями. Ходили просто рассматривали город.
Всем тяжело. Но дети нормально адаптируются, если родители постоянно говорят и все вместе делают. Только нужно донести, что тяжело не только ребёнку. И это бывает и это такие бывают жизненные трудности с ними говорить нужно. Им тоже очень страшно.
Я садилась с ребёнком и говорила. И просила чтобы к чему-то привыкнуть, не нужно в ракушку заворачиваться. А наоборот говорила, давай искать в городе что-то интересное. И мне и тебе будет интересно. Так постепенно и знакомились с его друзьями. Ходили просто рассматривали город.
Всем тяжело. Но дети нормально адаптируются, если родители постоянно говорят и все вместе делают. Только нужно донести, что тяжело не только ребёнку. И это бывает и это такие бывают жизненные трудности с ними говорить нужно. Им тоже очень страшно.
3
Підлітки інакше реагують.
Київ, нікуди не виїжджали, 2 роки війни, питала і у свого підлітка (14 років), і інших знайомих - війна, життя змінилось? Страшно? А під час атак? А у сховищах у школі?
Відповідь у всіх - ні, у мою школу, у мене, у мій дім не прилетить. А як прилетить? Ну, то й що ...
Чи це така захисна реакція, чи то у підлітків цінність життя нижча
Київ, нікуди не виїжджали, 2 роки війни, питала і у свого підлітка (14 років), і інших знайомих - війна, життя змінилось? Страшно? А під час атак? А у сховищах у школі?
Відповідь у всіх - ні, у мою школу, у мене, у мій дім не прилетить. А як прилетить? Ну, то й що ...
Чи це така захисна реакція, чи то у підлітків цінність життя нижча
Мы выехали когда сыну было 16. И весь класс выехал. Даже и не обсуждалась эта тема.
Все разные.
Все разные.
2
детям может и легче - детям лет до 10 (их все кружат - в школе, на кружках, им все в новинку и диковинку), а вот подросткам и старше намного сложней адаптироваться.
6
Она сама просто хочет быть психологом, поэтому с удовольствием согласилась, даже сама просилась. У меня и сын есть, он пока маленький, ему 8, но он бы 100% не согласился, очень разные дети, мальчики более закрытые.
1
Нда… тобто усі загиблі в Києві їх для Вас не існує? В Одесі, Дніпрі, Умані теж не йдуть бойові дії, а людей десятками вбили.
5
Я з Харкова планую переїжджати до Києва. Бо там в рази безпечніше. І не прилітає за 1,5 хвилини ракета з рашки. На початку війни так, було напряжно. Але майже два роки у Києві відносно безпечно.
Син. Він навпаки мріє воювати
Змінили міста, він скрізь не виходив з квартирі, дому. В школу, зі школи на авто і все, ноутбук і телефон, комунікація тільки з дітьми з Києва
Змінили міста, він скрізь не виходив з квартирі, дому. В школу, зі школи на авто і все, ноутбук і телефон, комунікація тільки з дітьми з Києва
Не правда. В любом возрасте тяжело . Просто подростку уже не прикажешь, и объяснить сложно.. А еще и с их максимализмом..
1
Я з донькою теж півтора року була за кордоном і повернулися у вересні 2023. Поки були 2 її подруги-було нормально. Потім вони літом з різницею в пару місяців повернулися додому, а ми провідати тата в Україну поїхали. І все...Вона побачила друзів, школу, що життя продовжується і просила не лишати її дитинства і спілкування. Зараз їй 14 років. Ми з Київської області, виїзджали ще на початку війни.
3
Ну у меня подросток в том то и дело. С ними приходится много говорить. Причём не ультиматум ставить. А объяснять. И не давать и не уговаривать типа на какой-то срок. И не давать надежду на то, что мы вернёмся. Они так живут кратковременно ожидая этот период. Когда говоришь, я не знаю на сколько, может и навсегда. Тогда и смотрят иначе. И что нужно устраиваться именно здесь и сейчас. А не жить в ожидании чего-то. Потому и стерики, им дали надежду и период озвучили. Они выдержали-вытерпели и требуют...
3
Ответ дляPORKA
Син. Він навпаки мріє воювати
Змінили міста, він скрізь не виходив з квартирі, дому. В школу, зі школи на авто і все, ноутбук і телефон, комунікація тільки з дітьми з Києва
Змінили міста, він скрізь не виходив з квартирі, дому. В школу, зі школи на авто і все, ноутбук і телефон, комунікація тільки з дітьми з Києва
Буде йому 18 сам буде вирішувати куди йому їхати, а до того поясніть, поки ви несете за нього відповідальність, ви вирішуєте.
1
1
Мої відразу пішли в школу, благо, наших там були одиниці і то не в їх класах. Все нормально, діти влилися в колектив, завели нових друзів. За домом, звичайно, є ностальгія, але саме за нашим домом. Але старший вже себе бачить тут, поступив у ліцей, планує поступати тут в університет. Менша в 6 класі, ще рано щось загадувати. Поки що так, а далі час покаже.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу