PORKA• 03 марта 2024
Мами, хто з підлітками за кордоном, як у Вас?
Було в когось таке, що підліток влаштовує істерики, щоб їхали додому? Як з цим справлялись? Ніякі аргументи слухати не хоче, кричить, що цей рік довчається і наступний тут не буде ходити до школи. Можливість залишитись тут є, школа українська, але звісно тужимо, сумуємо, хочемо додому. Починає погрожувати, що кинеться під машину і тд. Я розумію, що це шантаж, але все одно не здраво.
Можливо в когось таке було і все ж залишились за кордоном, то як розгортались стосунки з дитиною?
Можливо в когось таке було і все ж залишились за кордоном, то як розгортались стосунки з дитиною?
показать весь текст
3
4
12
174
2
а также я не поняла про коледж.... если ваш сын сейчас в 10-м кл, то значит вы претендуете на институт, а не коледж
Действительно, ну убило там людей, так то какието другие люди. Дальше собственного носа не желаем видеть
13,5 років.
В Україні виходить було 10 був ще дитиною, могло щось подобатись чи ні, але то ще дитина, а тепер це вже хлоп вищий і ширший за тата, має свою думку і все таке...
В Україні виходить було 10 був ще дитиною, могло щось подобатись чи ні, але то ще дитина, а тепер це вже хлоп вищий і ширший за тата, має свою думку і все таке...
Тут немає нашого виду спорту, але тато теж в минулому спортсмен, є місце, де займається, син через раз не хотячи займається( Але він дуже активно фізично росте і змінюється просто на очах, іноді купую футболку, а він поки захоче її вдягти - вже мала 
І він постійно втомлений від цього, гормональна перебудова. Ходили до ендокринолога, все ок, сказали почекати і не навантажувати. Він після школи приходить і говориьь що ноги болять і лягає. Це так дивно, в дитинстві це була дитина-дзига чи блискавка)
І він постійно втомлений від цього, гормональна перебудова. Ходили до ендокринолога, все ок, сказали почекати і не навантажувати. Він після школи приходить і говориьь що ноги болять і лягає. Це так дивно, в дитинстві це була дитина-дзига чи блискавка)
Як добре, Ви молодці, гарно справились і все подолали. Ми більше 2-х років тут, навіть трішки до 24 лютого приїхали. І планувалось на 2-3 тижні. Можливо ще тому так. Ми були з 1 валізою і не такою що від війни їхали, а типу шорти, майки на пару тижнів і все(
Моїй 14,5, вже 1,5 року в Англії. Навчається в місцевій школі, там є ще діти з України. Але хоче додому до своїх українських друзів, а також хоче вступати до коледжу.
Ось тільки сьогодні думали з чоловіком, що робити далі. Я хотіла би повернутись влітку додому. Але розумію, що українська освіта зараз це просто пустий звук. Що більшість її однолітків, особливо хлопців, батьки намагаються вивезти до 18 років. Ще невідомо, що буде після цієї обов´язкової військової підготовки для всіх 18-25 років, чи не введуть вони заборону виїзду для всіх, хто її пройшов, тобто і дівчат також. Ну і на додаток, тут в наступному році вона зможе вступати в коледж в Англії і отримувати нормальну освіту. Коротше серцем хочу в Україну, а голова каже лишатись тут
Ось тільки сьогодні думали з чоловіком, що робити далі. Я хотіла би повернутись влітку додому. Але розумію, що українська освіта зараз це просто пустий звук. Що більшість її однолітків, особливо хлопців, батьки намагаються вивезти до 18 років. Ще невідомо, що буде після цієї обов´язкової військової підготовки для всіх 18-25 років, чи не введуть вони заборону виїзду для всіх, хто її пройшов, тобто і дівчат також. Ну і на додаток, тут в наступному році вона зможе вступати в коледж в Англії і отримувати нормальну освіту. Коротше серцем хочу в Україну, а голова каже лишатись тут
Дуже дякую за такий теплий комент 
Так, дійсно, Ви праві. Я ніби це роблю, але коли він сильно впирається я теж нервую, треба це краще контролювати себе. А насправді, я така сама як він, в режимі очікування, пережидання. Подруг шукала, є контакти з українцями, аде таких щоб прямо подружились немає, тут мало українців.
Залюбки поспілкувалась би. Але як передати Вам контакт)?
Так, дійсно, Ви праві. Я ніби це роблю, але коли він сильно впирається я теж нервую, треба це краще контролювати себе. А насправді, я така сама як він, в режимі очікування, пережидання. Подруг шукала, є контакти з українцями, аде таких щоб прямо подружились немає, тут мало українців.
Залюбки поспілкувалась би. Але як передати Вам контакт)?
Не впевнена, що загиблих за кордоном така сама кількість і це можна більше проконтролювати, застерегти ніж в Україні зараз, на жаль
Ответ дляPORKA
Дуже дякую за такий теплий комент
Так, дійсно, Ви праві. Я ніби це роблю, але коли він сильно впирається я теж нервую, треба це краще контролювати себе. А насправді, я така сама як він, в режимі очікування, пережидання. Подруг шукала, є контакти з українцями, аде таких щоб прямо подружились немає, тут мало українців.
Залюбки поспілкувалась би. Але як передати Вам контакт)?
Так, дійсно, Ви праві. Я ніби це роблю, але коли він сильно впирається я теж нервую, треба це краще контролювати себе. А насправді, я така сама як він, в режимі очікування, пережидання. Подруг шукала, є контакти з українцями, аде таких щоб прямо подружились немає, тут мало українців.
Залюбки поспілкувалась би. Але як передати Вам контакт)?
Ви в Британії?)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу