PORKA• 03 марта 2024
Мами, хто з підлітками за кордоном, як у Вас?
Було в когось таке, що підліток влаштовує істерики, щоб їхали додому? Як з цим справлялись? Ніякі аргументи слухати не хоче, кричить, що цей рік довчається і наступний тут не буде ходити до школи. Можливість залишитись тут є, школа українська, але звісно тужимо, сумуємо, хочемо додому. Починає погрожувати, що кинеться під машину і тд. Я розумію, що це шантаж, але все одно не здраво.
Можливо в когось таке було і все ж залишились за кордоном, то як розгортались стосунки з дитиною?
Можливо в когось таке було і все ж залишились за кордоном, то як розгортались стосунки з дитиною?
показать весь текст
3
4
12
174
0
Ответ дляПешеходик
У вас может и несерьёзно, а вот у моей знакомой неделю назад сын покончил с собой в Германии. Не смог справиться с депрессией 
О боже, ужас
Моя дитина 3 тижні провела в Маріуполі під обстрілами у підвалі. Ваша просто не розуміє, що таке ракети і авіація ( дай боже , щоб і не знала). Але спробуйте пояснити, що якщо прилетить і одразу насмерть, то добре. Але якщо відірве кінцівки і решту життя на візку і під себе у туалет? І евтаназії в Україні немає. Що тоді? Це отрезвляет.
2
7
Ну вы же на старте, наверное, накормили речами о’тише/лучше станет-вернемся’, сказали:переехали навсегда и точка, и соплей нет. Какие-то не родители, а леденцы. Хочет ехать-пускай едет, но без ваших денег. Запал быстро пройдет..
6
2
4
2
Не допомагає, то одна відповідь - нічого не буде, не нагнітай. І це моя дитина тиждень просиділа у підвалі, і під обстрілами і під авіацією… у підлітків не дуже з інстинктом самозбереження на перспективу, тільки якщо перед носом небезпека.
6
Как же жаль наших детей,как им тяжело это даётся.У меня ещё и мама пожилая с нами,тоже очень страдает и говорит, что она как в тюрьме .Но но вашем месте я бы наверно уехала, мы и на своём месте это рассматривали,что если дети не смогут привыкнуть, то придётся уехать, но дело ж в том,что уехать то всёравно не домой, а это значит,что всёравно в новую,чужую обстановку и всёравно все с нуля-школа ,друзья, кружки и т.д.Поэтому решили привыкать здесь.
4
Когда переехали уже, рыдала. Мы жили у родителей, у нее с братом комната была, а тут своя, сама обставляли, сама цвет краски выбирала, шторы. А переехали и такой ад начался. Это до войны ещё было, в 2016. Сейчас дочка взрослая и все равно не хочет уезжать из Украины.
1
В Київі нормально. Хто з Харкова не виїжджав, то кажуть що у Київі звичайне життя, довоєнне. І школи працюють, і двіж..ну коли ні коли щось летить. рідко, місто захищене
2
1
Так, я теж це розумію. Але в мого навпаки усі друзі вдома і хоче до них( Нових категорично не хоче або не попадаються свої люди( Вважає зрадою, якщо тут подружитись, навіть з українцями 😓
3
Первые три месяца было печально, старший вообще со мной почти не разговаривал, потом потихоньку попустидо, сейчас в Украину езжу периодически, так они со мной не хотят , остаются тут, ну естественно возвращаться передумали , не собираются, уже их жизнь тут
1
2
Ответ дляПешеходик
У вас может и несерьёзно, а вот у моей знакомой неделю назад сын покончил с собой в Германии. Не смог справиться с депрессией
Зато маман на виплатах сидить до останнього.
Фу на таких.
Фу на таких.
4
1
4
Ми на власні очі бачили занадто багато трупів, і розірваних навпіл сусідів, і вбитих дітей. Тому такі питання навіть не обговорюються.
15
Ответ дляПешеходик
У вас может и несерьёзно, а вот у моей знакомой неделю назад сын покончил с собой в Германии. Не смог справиться с депрессией
О Боже😰😰😰
Як так? Рятуємо їх, а вони…
Як так? Рятуємо їх, а вони…
1
Ответ дляПешеходик
У вас может и несерьёзно, а вот у моей знакомой неделю назад сын покончил с собой в Германии. Не смог справиться с депрессией
Боже, какой кошмар! Сколько лет было? Ничего не помогало?
Ви з Києва від чого рятуєте?
Дивлюся багато відомих людей з достатком в Києві з дітьми, а тут трагедія
Дивлюся багато відомих людей з достатком в Києві з дітьми, а тут трагедія
8
8
Если дочка,то я б послушалась и привезла,ей воинский учёт не грозит. Если сын-лбъясните все перспективы и попробуйте поменять город,не поможет-страну и поискать местечко,где ему будет по душе.
1
1
Вам по суті і вертатися нема куди, то зовсім інше.. то, що дитина бачила на власні очі - то звичайно того повторення не хоче, у вас інша ситуація зовсім. Не так як у автора. Розказати і бачити на власні очі то велика різниця
1
Співчуваю😓
Так, я розумію що це тому що він жодноно разу не сидів у підвалі. Ми їздили один раз додому, був сильний ракетний обстріл, але він не злякався, він якийсь на пофігізмі і саме це мене і лякає. Він уявляє себе сильним, безстрашним і що всіх к@ц@пів вбимо 😢
Так, я розумію що це тому що він жодноно разу не сидів у підвалі. Ми їздили один раз додому, був сильний ракетний обстріл, але він не злякався, він якийсь на пофігізмі і саме це мене і лякає. Він уявляє себе сильним, безстрашним і що всіх к@ц@пів вбимо 😢
1
Эта маман только из-за сына и выехала,успела вывезти его до 18.Они из Харькова,Северная Салтовка.Думаете,если бы она его туда вернула,то там,где уже не осталось ничего и никого от прежней жизни, у него депрессия прошла бы?
9
а какая страна?
ми вернулись из ВБ год назад - прожили всего полгода, моя подросток. Тяжеловато было там морально без друзей, в школе (хотя учиться там вроде легче), в глуши почти были - 1 украинка на параллели и 2 мальчика -украинца тоже то ли на параллели, то ли старше.
Здесь 2 подруги дома
ми вернулись из ВБ год назад - прожили всего полгода, моя подросток. Тяжеловато было там морально без друзей, в школе (хотя учиться там вроде легче), в глуши почти были - 1 украинка на параллели и 2 мальчика -украинца тоже то ли на параллели, то ли старше.
Здесь 2 подруги дома
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу