Мами, хто з підлітками за кордоном, як у Вас?

Вважаю, що кожен сам вирішує що для нього накраще і що йому робити. Тут ніхто не просив подібних порад.

Навіщо мені ця інформація?)

Додому, в Україну. Каже що в нього нічого не прилетить, що всі однокласники звикли і всім норм, а я типу перебільшую((

Вы знаете, не берусь судить про обычную жизнь в Киеве или нет. Я уже 2 года за границей, приезжала в Киев на 1 день недавно. Да, все родное, родная квартира, люди.. можно на украинском разговаривать - какое счастье! Хоть я и иностранным владею хорошо. но разговаривать на родном языке совсем другие ощущения. Но детей я видела единицы за весь день. Понимаю, что они есть, но мы живем в районе где всегда было очень много детей, а на глаза мне попались буквально несколько за все время, что я бегала по делам.

Вы знаете, не берусь судить про обычную жизнь в Киеве или нет. Я уже 2 года за границей, приезжала в Киев на 1 день недавно. Да, все родное, родная квартира, люди.. можно на украинском разговаривать - какое счастье! Хоть я и иностранным владею хорошо. но разговаривать на родном языке совсем другие ощущения. Но детей я видела единицы за весь день. Понимаю, что они есть, но мы живем в районе где всегда было очень много детей, а на глаза мне попались буквально несколько за все время, что я бегала по делам.

Співчуваю😢
А мій не хоче ні з ким знайомитись, нікуди виходити, живемо як в резервуації. Каже «я в тюрмі», але сам собі її влаштував, нікуди не можу витягти((( Перший рік на стресі дуже поправився, це так дивно було, тому що спортсмен з дитинства, зараз сильно виріс і витягнувся, але психологічно нічого не змінилось(

Может Вы в будний день были и дети были в школах или садиках. Очень странно, что Вы не видели детей. Я киевлянка, живу в спальном районе, детей море разных возрастов

Вважаю, що кожен сам вирішує що для нього накраще і що йому робити. Тут ніхто не просив подібних порад.

Я в Харькове бываю часто. В Киеве столько же. И разница с Харьковом колоссальная. В Киеве жизнь кипит. Школы работают. Институты работают. Убежища есть. Укрыться есть время

У вас может и несерьёзно, а вот у моей знакомой неделю назад сын покончил с собой в Германии. Не смог справиться с депрессией

Чому ж, автор просила порад. І вирішити вона сама не дуже може.

Я в Харькове не была, поэтому сравнить не могу. В Киеве людей полно, молодых пар полно, машин мне кажется еще больше, чем было. Но именно детей я видела единицы.

Видимо так совпало. Но школы сады для кого работают? Численность классов не сокращают, плюс переселенцев много

Эта маман только из-за сына и выехала,успела вывезти его до 18.Они из Харькова,Северная Салтовка.Думаете,если бы она его туда вернула,то там,где уже не осталось ничего и никого от прежней жизни, у него депрессия прошла бы?

Співчуваю😢
А мій не хоче ні з ким знайомитись, нікуди виходити, живемо як в резервуації. Каже «я в тюрмі», але сам собі її влаштував, нікуди не можу витягти((( Перший рік на стресі дуже поправився, це так дивно було, тому що спортсмен з дитинства, зараз сильно виріс і витягнувся, але психологічно нічого не змінилось(

Ребенок-подросток в 16 лет бежал впереди всей семьи к границе. Возвращаться в Киев отказался наотрез.

ну а так а рыдала чего тогда ?

Класс ❤️ Рада за Вас.

Спасибо. Главное - правильный настрой всей семьи. Тогда дети поддерживают настроения семьи.

Співчуваю😢
А мій не хоче ні з ким знайомитись, нікуди виходити, живемо як в резервуації. Каже «я в тюрмі», але сам собі її влаштував, нікуди не можу витягти((( Перший рік на стресі дуже поправився, це так дивно було, тому що спортсмен з дитинства, зараз сильно виріс і витягнувся, але психологічно нічого не змінилось(

Хочу порадити Вам одночасно і дати йому сплкій і проводити час разом, розмовляти на якісь приємні теми і запитувати що саме його турбує, не влаштовує. Те, що не хоче ні з ким контактувати офлайн не страшно. Саме чарівне слово для нього від Вас це:’Я тебе розумію ❤️’ Він повинен відчувати, що Ви з ним і за нього. Я теж цей рік ледве не збожеволіла, але дякувати Богові, все якось заспокоїлося, вирівнялося. В нас наступний рік це 11 клас в українській школі. Ми вирішили просто побути вдома, не йти до коледжу, підтягнути мову і просто відпочити. Зрозуміти який напрямок навчання вибрати. Ми ще маємо час. Бо перебування нам подовжили аж до 27-го року, поки що. Головне не нервувати і насолоджуватися життям, наскільки ви удвох можете це собі дозволити і не втрачати зв´язок з сином. Я б із задоволенням поспілкувалася з Вами приватно) щоб підтримати.

так вдома - це де ? чи ви в Україні ?

Я завжди вдома) де б не була)

а по сути ?

По сути, побыть дома, значит не поступать в колледж в этом году.
Хотя лично я учусь в двух)

колледж в Англии ? это платно ?

Нет) Здесь все бесплатно.