дожену і ощасливлю• 03 марта 2024
У всех пошатнулась нервная система во время войны???
Интересно то что даже стараешься не думать что вокруг происходит, но оно всеравно на подсознании срабатывает плохо на нервы.
показать весь текст
7
14
64
283
0
А те що відбувається на фронті, в Одесі, Харкові та інших містах не викликає у вас жах? Не просто співчуття якесь таке далеке, а саме моторошнсть?
6
Напишу, як психотерапевтка, з самого початку війни не виїзджали з Києва (ну хіба що на дачу), діти, та чоловік. Так, почуття фонової тривоги присутнє, але контрольоване. Працюємо весь час, в тому числі з біженцями, які в Україні та закордоном. Резильєнтність нервової сістеми варто й треба розвивати. Я це суттєво відчула, коли зустрічалась зі знайомими, які повиїджали закордон, а зараз навідуються додому час від часу. В них точно нервова система сильно підірвана, майже впадають у паніку під час повітряної тривоги. В нас більше включається раціональне мислення, як діяти, не гаячи часу. Всім тихого дня, бережіть себе.
5
1
Але все одно війні відображається на людині. Дізнаєшся про те, як катували людей, ґвалтувала дітей, про родину з Харкова, що згоріли живцем. Ну це вже наглухо байдужим потрібно бути, щоб цього не помічати
6
2
очень сильно пошатнулось здоровье в целом из-за переживаний и нервов.
последний год шатаюсь по врачам по всем направлениям:(
последний год шатаюсь по врачам по всем направлениям:(
Помічати це одне, а реагувати на це і пропускати всю інформацію через себе це інше. Навіть психологи радять в такий час розрізняти ’ чужий біль’ від свого, щоб жити далі для дітей і себе і сім´ї.
А засуджувати когось за його вибір жити не варто, це кожної людини особиста справа
А засуджувати когось за його вибір жити не варто, це кожної людини особиста справа
1
1
Ви байдужа егоїстична людина. Це не чужий біль, це біль всієї країні. Бл…ть, а ми щось від іноземців хочемо
8
1
Не вам вирішувати яка я, от направду.
В іноземнів вам варто повчитися не порушувати чужих кордонів і братися засуджувати життя інших
В іноземнів вам варто повчитися не порушувати чужих кордонів і братися засуджувати життя інших
2
2
7
Так, я вас засуджую, і це моє право. Якщо б люди закордоном думали як ви, то фіг би ми яку допомогу отримували, хоч гуманітарну, хоч воєнну. Вам отака відстороненість допомагає чи заважає донатити?
4
1
Права ніякого не маєте когось засуджувати. Елементарна відсутність виховання або просто інше але писати не буду
4
2
В моєму оточенні не має жодної людини, яка б мислила як ви. У всіх болить душа. І серед іноземців також нас розуміють тільки ті, хто поглиблюються в ситуацію і пропускають її через себе. А байдужість згубить світ
6
Норми швидше за все вже не буде ні в кого, ні в тих, хто тут, ні в тих хто виїхав. Але ПТСР буде не в усіх, якщо ви про це. Є більш стійкі, для них це буде як поріз з невелиим шрамом, а є ті, хто сам буде суцільним шрамом(( на жаль.
Зараз вчать виносити з цього п.ца досвід того, якою міцною може бути людина. Але, чесно, не хочеться ні міцності, ні досвіду такого. Хочеться просто прокинутись і щоб це все виявилось найкошмарнішим сном.
Зараз вчать виносити з цього п.ца досвід того, якою міцною може бути людина. Але, чесно, не хочеться ні міцності, ні досвіду такого. Хочеться просто прокинутись і щоб це все виявилось найкошмарнішим сном.
8
Ми розумні люди, які мають змогу давати оцінку іншим. Ви поділились своєю манерою мислення, я оцінюю її так, як написала. Подобається вам це чи ні.
3
В мене таке відчуття, що божевільною я була задовго до всього цього.
Бо розумом я розумію, що моя психіка має якось реагувати, а реакції немає.
Мені не страшно, хоча я розумію що можу не прокинутися одного ранку. Тривоги, сирени, вибухи, шахеди над будинком мене не жахають.
Відчуваю, що після війни буду працювати з психологом.
Бо розумом я розумію, що моя психіка має якось реагувати, а реакції немає.
Мені не страшно, хоча я розумію що можу не прокинутися одного ранку. Тривоги, сирени, вибухи, шахеди над будинком мене не жахають.
Відчуваю, що після війни буду працювати з психологом.
1
Пошатнулась до войны еще, ребенок аутист , переболел онко. Война был шок ровно два дня, честно состояние на начало войны такое было что ракеты не пугали. Сейчас с финансами капут то нервы уже летят. Честно, в убежище не ходим, обстрелы бесят когда срывают планы. Но эти цены и безденежье уже срывают голову хуже ракет и детских болезней. До беременности я была спокойная, равнодушная даже хладнокровная моментами. Меня почти никто и ничего не могло вывести из себя. А беременность,гормоны, началось. Потом послеродовая депрессия, потом куча проблем и понеслось.Сейчас война сломать вообще любого можно
6
2
Так и сейчас то ядерка, то заэс, то наступают на киев, то еще что то, и все эти качели запускает власть. Если копнуть, то арахамия, то подоляк, то бещугла, все новости негативные кто то из ОП выкидывает. А с какой целью понятно, это приемы управления толпой очень древние, но как оказалось рабочие.
3
Це треба копатись і шукати такі новини, я такого не дивлюся, і в фб ті групи які це постять повидаляла. В мене там серіали, кгидки, подорожі.
1
У меня думаю да
Пропало чувство страха и есть такое, что если долго тихо, то прям ждёшь уже когда ж бахнет. Как будто адреналина не хватает
Пропало чувство страха и есть такое, что если долго тихо, то прям ждёшь уже когда ж бахнет. Как будто адреналина не хватает
1
Какая была, такая и осталась. Но я под ракетами не живу. Я очень эмоциональная, хрупкая, ранимая, поэтому знала изначально что под обстрелами жить не смогу. В Украине, но в безопасности
Ви така наївна... Ми допомогу з-за кордону отримуємо через політичні міркування, а не через співчуття.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу