мистерЛяпсус• 08 марта 2024
а ваші батьки, мама теж кажуть, що ви все придумали, такого не було
про дитинство , підлітковий вік мій та і просто про минуле,наприклад 5 років тому чи 10.
я ій кажу , що так було, а вона все завжди заперечує та каже, що я придумала і такого не було. чому вони так роблять? дійсно не пам´ятають чи соромно зізнатися, що вони таке робили, чи спеціально принижують мої емоції? і як до цього відноситися?
я ій кажу , що так було, а вона все завжди заперечує та каже, що я придумала і такого не було. чому вони так роблять? дійсно не пам´ятають чи соромно зізнатися, що вони таке робили, чи спеціально принижують мої емоції? і як до цього відноситися?
показать весь текст
115
1
таке враження, що ви з матірю помінялися ролями. вона була в ролі дитини, а ви - в ролі дорослої. маман ваша інфантил повний
Вот не надо этого! Пишу еще рз: ВЫ ИМ НИЧЕГО НЕ ДОЛЖНЫ!!!! Более того, люди, которые издевались над вами, сами должны вам так сказать ’репарации’! Они покаялись? Признали свою вину? Нет!! Нафиг с пляжа. Они вам не давали ни любви ни заботы, почему вы должны давать? Срочно избавляйтесь от чувства вины!
И ничего им не доказывайте, не портьте себе нервы.
И ничего им не доказывайте, не портьте себе нервы.
1
Так, я в неї була в ролі дорослої десь років з 7 коли в баби стався перший інсульт, я бабу відводила лягати, кормити, заспокоювати бо вона була не дуже керована, а мати мене хвалила за це весь час - було так страшно насправді що я не дуже це навіть пам1ятаю. А згодом вона почала з мене ліпити свою матір і я дійсно ставала такою що маю все вирішити про все піклуватись, а вона буде як маленька і при цьому вредна дівчинка. Ну і звичайно я мала на неї ругатись щоьб щось робилось
у неї рак. зараз на гормональній терапії. от моє становище ще ускладнюється тим, що я розумію, що вона вже не вилікується.
1
Співчуваю. Якщо встановлений діагноз- то є контакт з лікарем. Поговоріть,які ліки седативного характеру можна давати батькам обом( !!!!!!) . Ви зараз одноосібна помічниця,Вам свої нерви та здоровя треба берегти . Це треба хоч би для того,щоб Ви перша на той світ не попали ( не дай Бог) . Тримайтеся
так а нашо ім заспокійливі? заспокійливі мені потрібні)
теж такі думки були - що якщо не візьмуся за своє здоров´я та нерви, то можу й перша на той світ попасти.
тримаюся. Дякую вам за підтримку!
теж такі думки були - що якщо не візьмуся за своє здоров´я та нерви, то можу й перша на той світ попасти.
тримаюся. Дякую вам за підтримку!
Ви ж самі писали,що мати на емоції виводить?Їй адреналіну не хватає. От і треба цей стан пригнічувати!!
так вона мене на емоції виводить. а вона спокійна. та, здається, насолджується, коли я нервую . ій не хватає спілкування, але не такого, щоб, знаєте, щось цікаве обсудити, по душам поговорити. ІІ спілкування - це когось обговорити, та на когось якихось ’ярликів’ начипляти. мені таке не цікаве, мене таке виснажує. та і взагалі я не хочу з нею розмовляти на якісь теми крім того, що купити, що приготувати та коли до лікаря іі треба везти.
Трішки відредагую. Обговоріть з лікарем таку поведінку. Попросіть седативні препарати для матері. лікар зрозуміє ,в чтому справа.
на жаль,не тільки думаю,але і знаю на особистому досвіду. Вам треба залищитися при своєму розумі та при здоровї в любому випадку. Один з наслідків моєї надто жертовної поведінки- я маю пухлину в голові. коли познайомилася з толковим лікарем- то перше,що він зробив- приписав седативні моїй матері. Авторе,я прогавила деменцію у мами. І дементорна людина роками керувала життям своєї сімї. Наслідки- жажливі. А треба було ппросто знайти лікаря-(((( Єх.. Не робіть моєї помилки
Старики помнят то, что было в детстве и в молодости. А то что произошло год назад или лет 5 могут и не помнить. Таковы особенгости возрастной памяти
Це у мене так мама теж каже.Чого це мої діти між собою скубуться.Я їх не правильно виховую.Я їй кажу, а як я з братом в дитинстві билися, то вони і не пам´ятає.Каже, що у нас ідеальні стосунки були
Так, говорить. Лупцювала мене, за 2 по к.р. відшмагала скакалкою. Не пам´ятає) та мені всеодно, ми спілкуємось формально.
Моя мати так завжди каже, що я видумую і я несносна людина, якщо починаю щось згадувати чи питати
Это она жрет вашу энергию. Ей ее как раз не хватает, где взять? Ну конечно в знакомом мете, то есть у дочери. А в же жалостливая, не можете маму бросить. Вы уже сейчас на успокаивающих, дальше будет только хуже. С такими темпами можете раньше матери на тот свет уйти. Или вскоре за ней. Я не шучу. И да, она наслаждается, и я бы тоже наслаждалась на ее месте, она же подпитывается от вас таким образом.
Мої просто роблять вигляд що нічого не було, а мені так соромно згадувати що вони зі мною коїли, що і ніколи не піднімаю таких питань. Мабуть не готова це обговорювати.
Думаю вони вважають що все добре і я ніц не пам´ятаю.
Думаю вони вважають що все добре і я ніц не пам´ятаю.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу