Телефон Рубика• 18 марта 2024
Якби була фінансово незалежна, то напевно б розвелася з чоловіком
Саме така думка останній рік мені приходить в голову все частіше. Навіть якщо й знайду роботу, то це 10-12 тис грн, ще й з графіком, аби можна було дитину з садочку приводити/забирати.
Ось прочитала сусідню тему, же дівчина вагається, маючи своє житло, стабільну роботу і без дітей. А в мене навпаки, житло спільне, без роботи, є дитина. І розуміння, що самостійно я не витягну фінансово. Тому терплю придирки чоловіка. З останнього сьогодні: його бісить, що я сиджу закинувши ногу на ногу, і дитина так сидить. Одразу незадоволена міміка, "це ти винна, що дитина так сидить". Невдоволений, що донька не хоче вчитися читати, знову моя вина. Телевізор боюся при ньому вмикати чи новини обговорювати - одразу шквал " ти днями сидиш в телевізорі". Хоча це неправда.
А з себе я нічого і не представляла - батько алкоголік, мати прибиральниця. Вискочила в 20 років заміж за ситнішим життям( о так, кусок запеченої свинини, то була розкіш для мене).
Дівчата, не будьте дурними, скільки тут вже тем таких, як себе можна Ось так загнати в пастку....
Ось прочитала сусідню тему, же дівчина вагається, маючи своє житло, стабільну роботу і без дітей. А в мене навпаки, житло спільне, без роботи, є дитина. І розуміння, що самостійно я не витягну фінансово. Тому терплю придирки чоловіка. З останнього сьогодні: його бісить, що я сиджу закинувши ногу на ногу, і дитина так сидить. Одразу незадоволена міміка, "це ти винна, що дитина так сидить". Невдоволений, що донька не хоче вчитися читати, знову моя вина. Телевізор боюся при ньому вмикати чи новини обговорювати - одразу шквал " ти днями сидиш в телевізорі". Хоча це неправда.
А з себе я нічого і не представляла - батько алкоголік, мати прибиральниця. Вискочила в 20 років заміж за ситнішим життям( о так, кусок запеченої свинини, то була розкіш для мене).
Дівчата, не будьте дурними, скільки тут вже тем таких, як себе можна Ось так загнати в пастку....
15
25
0
Мій чоловік давно знає, що якби я мала гарну фінансову основу, то з ним би не жила. Він не помиляється
10
1
Ответ дляМарипосса285747
Ну, терпите, кто вам виноват. 
Ніхто, тільки я. Поки жили вдвох і я працювала, то був він трохи інакший. Тоді через 8 років шлюбу народили дитину, і все як у всіх по стандарту....
Вам можно только сочувствовать. Представила себя на Вашем месте... я так только с мамой жила, когда её всем раздражала: не так сижу, не так ем...
С мужем посчастливилось, мы не раздражаем друг-друга... было бы иначе - тоже лучше жить одной.
С мужем посчастливилось, мы не раздражаем друг-друга... было бы иначе - тоже лучше жить одной.
1
Я думаю в этом и причина многих разводов, после выезла наших женщин из страны. Там они получают помощь и независимы( не все, но многие об этом мечтали). И возможно они еще найдут свое счастье
1
6
Что значит как у всех? По какому стандарту? Почему вы решили, что у всех как у вас? Может , конечно, вы себя так успокаиваете...
2
Мій теж сімейний абʼюз. Посудомийку запускати тільки максимально повну, відро повністю для сміття наповнювати, з тарілки потрібно так їсти, щоб крихт не залишалося. Рибу солону суху в хаті їсти не можна, бо йому смердить.
Але в іншому дуже хороший. Це я можу пережити.
Але в іншому дуже хороший. Це я можу пережити.
2
1
Вашої зарплатні+ аліменти які б він платив вам не вистачило б?а далі і робота краща знайдеться) або ж нормальний чоловік
Я всегда знала, что зависимость это худшее для женщины.
Тоже так попала в абьюз.
Человек в декрете просто стал другим. Почувствовал власть как говорится и мою уязвимость.
Не так и не там сижу, не так готовлю, не так ем или много ем, не так воспитываю , не так мою пол и т.д можно до бесконечности. Ходил в магазин сам за продуктами, чтоб я не дай боже себе чтото не купила. И чтоб денег мне не давать. Жесть, что я пережила
Понимаю вас, автор. Тут путь один- зарабатывать больше и уходить
Тоже так попала в абьюз.
Человек в декрете просто стал другим. Почувствовал власть как говорится и мою уязвимость.
Не так и не там сижу, не так готовлю, не так ем или много ем, не так воспитываю , не так мою пол и т.д можно до бесконечности. Ходил в магазин сам за продуктами, чтоб я не дай боже себе чтото не купила. И чтоб денег мне не давать. Жесть, что я пережила
Понимаю вас, автор. Тут путь один- зарабатывать больше и уходить
8
Так що ж тепер марнувати своє життя на такого аб´юзера? Це, автор, звісно Ваше право, але голою констатацією проблеми - проблеми не вирішити. Потрібно щось робити. В якій галузі Ви працюєте? Може ближче до родичів переїхати, щоб хтось міг допомогти з дитиною в садочку? Треба вже продумувати шляхи, щоб піти і готувати базу для цього.
3
не у всіх...вы просто позволили такое отношение к себе... я тоже 6 лет в декрете и не представляю, чтоб мне муж делал хоть какие-то замечания, а тем более такие дурные. Один раз как-то заикнулся, что неплохо бы посуду мыть сразу, а не накапливать на вечер...ну все) посуду уже 7 лет моет только он вечером 🤣 Я занимаюсь ребенком, домом полностью, так что никаких притензий. У меня весь день расписан, хотя казалось бы домохозяйка...ага...хер там...школа, кружки, курсы, магазин, уборка, готовка, прогулка, привезти/отвезти/подождать под кружками в любую погоду/уроки...я готова поменяться местами с мужем и ходить только на работу))) Но у меня и характер такой, что я себя в обиду не дам)
Выходите на любую работу если есть садик. И деньги появяться и сможете копить на светлое будущее, чтоб в случае чего была сумма на пару месяцев проживания отдельно.
Выходите на любую работу если есть садик. И деньги появяться и сможете копить на светлое будущее, чтоб в случае чего была сумма на пару месяцев проживания отдельно.
Ясно.Бажаю вам успіху,дитина підросте піде в садочок,ви на роботу,все в ваших руках.Я з 2-ма без житла розвелася,робота,садочок і помалу стала на ноги.Того і вам бажаю.Час швидко біжить.
Все так и есть.Я с двумя детьми уехала. Даже если и не найду свое счастье, но и того, что было больше не хочу.
Як добре що я сама себе запезпечую.
І хай то 10 тис, але ніякий урод мені нічого не скаже. Як жить, як сидіть.
І хай то 10 тис, але ніякий урод мені нічого не скаже. Як жить, як сидіть.
Цілком погоджуюсь) Але є ще така штука… Навіть, якби я все життя працювала, обʼєктивно, я розумію, що ніколи я не забезпечила б своїм дітям такий рівень життя, який вони мають з батьком. Тому, питання полягає ще й трохи в іншому.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу