90x60x90• Изменено 01 апреля 2024
Ви б змогли віддати дитину інваліда в інтернат?
Є різні вади, але в моєї дитини дуже виражена розумова відсталість ( де мама, де бабуся він не відрізняє, тобто існує в своєму світі). В мене були дуже передчасні пологи і це результат. (Є ще купу діагнозів, але не буду розписувати усе підряд, основне сказала.)
Я морально не витримую, не можу більше, хоча дитині 4 роки
Чоловік пішов, на дитину фінансово допомагає. Живу з мамою та з дитиною
Мені післязавтра буде 29 років, я розумію, що в мене попереду життя і можливість створити сім‘ю, зустріти чоловіка, почати жити. Але з іншого боку , яка буде реакція чоловіків якщо я скажу що я віддала дитину в заклад? А з іншого боку, я буду не жити, а існувати, хоронячи свої роки.
Задумалась про спец заклад - бо дитина не розуміє де мама, тобто якщо дитина буде там, то він не буде сумувати і тд ( мені кажуть це всі спеціалісти). Розумію що треба включати холодний розум, в мене частково виходить, але хочу ще почути думки збоку…
Дякую всім хто відпишеться в темі.
Я морально не витримую, не можу більше, хоча дитині 4 роки
Чоловік пішов, на дитину фінансово допомагає. Живу з мамою та з дитиною
Мені післязавтра буде 29 років, я розумію, що в мене попереду життя і можливість створити сім‘ю, зустріти чоловіка, почати жити. Але з іншого боку , яка буде реакція чоловіків якщо я скажу що я віддала дитину в заклад? А з іншого боку, я буду не жити, а існувати, хоронячи свої роки.
Задумалась про спец заклад - бо дитина не розуміє де мама, тобто якщо дитина буде там, то він не буде сумувати і тд ( мені кажуть це всі спеціалісти). Розумію що треба включати холодний розум, в мене частково виходить, але хочу ще почути думки збоку…
Дякую всім хто відпишеться в темі.
показать весь текст
3
3
19
153
364
0
Є такі знайомі
Писала про них
Буйний , матір провозиламя з ним все своє життя , померла в ковід , батько через два місяці
То той хворий буйний окупацію сам пересидів і досі сам живе , йому 52
Ми всі в щоці !
А воно ж хворе буйне ДЦП все життя мама коло нього поклала
Писала про них
Буйний , матір провозиламя з ним все своє життя , померла в ковід , батько через два місяці
То той хворий буйний окупацію сам пересидів і досі сам живе , йому 52
Ми всі в щоці !
А воно ж хворе буйне ДЦП все життя мама коло нього поклала
5
Автор, все залежить від того, наскільки ви готові до такого кроку і в якому форматі ви будете жити далі.
21 століття, те, що раніше було не можливим, можливе зараз.
Можна знайти фонди, які допомагають таким дітям, займатися реабілітаціями дитини, фонди допоможуть з одягом дитині теж.
Якщо є можливість найняти няню, то краще це зробити, щоб у вас була можливість працювати, відпочивати і займатися особистим життям.
Ніхто не зробить для вашої дитини того, що можете зробити ви.
Але й засуджувати вас, не будучи на вашому місці, теж не можуть інші.
Моя подруга знайшла кошти на стволові клітини і дитині провели 3 курси лікування ними. В Києві.
я просто в шоці від того, який результат має дитина від цих курсів. Дитині 5, має аутизм, не розмовляла, погано ходила, не концентрувала увагу. Після першого курсу дитина почала ходити рівно через 10 днів. После 3 курсу дитина почала говорити, зараз вона вже концентрує увагу на мультиках, книгах, вчиться кататися на велосипеді і роликах.
Тому потрібно пробувати всі методи, які можуть допомогти вашій дитині. Бо віддавши її до інтернату, на дитині буде поставлено хрест, ви ж розумієте, що там займатися нею не будуть :( Неможливо буде повернути втрачений час.
21 століття, те, що раніше було не можливим, можливе зараз.
Можна знайти фонди, які допомагають таким дітям, займатися реабілітаціями дитини, фонди допоможуть з одягом дитині теж.
Якщо є можливість найняти няню, то краще це зробити, щоб у вас була можливість працювати, відпочивати і займатися особистим життям.
Ніхто не зробить для вашої дитини того, що можете зробити ви.
Але й засуджувати вас, не будучи на вашому місці, теж не можуть інші.
Моя подруга знайшла кошти на стволові клітини і дитині провели 3 курси лікування ними. В Києві.
я просто в шоці від того, який результат має дитина від цих курсів. Дитині 5, має аутизм, не розмовляла, погано ходила, не концентрувала увагу. Після першого курсу дитина почала ходити рівно через 10 днів. После 3 курсу дитина почала говорити, зараз вона вже концентрує увагу на мультиках, книгах, вчиться кататися на велосипеді і роликах.
Тому потрібно пробувати всі методи, які можуть допомогти вашій дитині. Бо віддавши її до інтернату, на дитині буде поставлено хрест, ви ж розумієте, що там займатися нею не будуть :( Неможливо буде повернути втрачений час.
3
1
Їх і без війни вистачає
Війна ні до чого
У кожного свій шлях
Ви обрали так
Інша жінка здала в інтернат
Але це нормально , це вибір кожної жінки
Війна ні до чого
У кожного свій шлях
Ви обрали так
Інша жінка здала в інтернат
Але це нормально , це вибір кожної жінки
5
Да учится. Проблем куча до сих пор. Да, ему до сих пор нужен тьютер. Он не все понимает в социальном плане. Но в принципе, у меня проблем не больше чем у любой мамы ’сложного подростка’.
Нет, моя профессию не связана ни с особым миром ни с особыми детьми.
Нет, моя профессию не связана ни с особым миром ни с особыми детьми.
Коли захворіла мама чоловіка, в неї було Альцгеймера, все починалося поступово, потім настав такий момент , що ми вже не могли морально і фізично, чоловік настояв віддати маму в спеціальний заклад. Найшли такий, це був приватний заклад , вона прожила там ще 4 роки , правда ми навідувались дуже часто до неї, для того щоб проконтролювати. Тому , автор , шукайте хороший заклад, але не забувайте про дитину , навідуйте його, контролюйте, бо навіть у приватних закладах не завжди якісно доглядають, а буває і гірше.
6
Я не знаю, як би зробила я. Але... дитині то все одно,вона в своєму світі живе...можливо,є інтернат,де можна на вихідні її брати...
5
Не отдала бы.У меня большое горе в семье-единственная дочь наркоманка с 15ти летним стажем.С того света спасли.Годы нервов.Денег.Сил.Слез.Отчаяния.Не бросила я ребенка,боролась.Сейчас несколько лет полностью чистая.Семья.Дети.Совсем другой человек.Но еще по минимуму пьем лекарства,наблюдаемся у психиатра.
7
7
1
Печально. В таком случае меня б останавливало то, что с ребенком могут очень плохо обращаться, а он и не скажет, только страдать будет. В интернатах есть и садизм и насилие. В том числе сексуальное. Если б знала точно, что с ним будут хорошо обращаться , то подумала б. Или может нанять человека, няню, что б вместо интерната заботилась о ребенке.
1
Шансы? Тут в обычной жизни не знаешь где у кого такие шансы.
Меня история с моим сыном навсегда отучила говорить про шансы)
Ну смотрите две истории из жизни.
Есть пара у него легкое УО у нее синдром Дауна в легкой форме. Живут условно сами, родители приглядывают. Но вообщем вполне удобоваримо коммуницируют с миром. В фондах и ГО учавствуют. Даже подрабатывают.
Она рисует и готовит хорошо. Он еще спортом занимается в организации связаной с инвалидами. Свою квартира. Да, для обычных людей странные люди. Друзья у них такие же. Но в общем у них комфортная жизнь.
Как говорят их родители, они даже подумать не могли, в детстве что ’Маша и Вася’ вообще говорить смогут. не то что жить с кем -то и ’воспитывать собаку’)
есть вторая история. знакомая семейная пара. Отличный ребенок. гордость всех и вся. Уезжает учится в Германию, плохая компания, наркотики. Конец.
А ведь шансы на хорошую жизнь были выше у второго.
По поводу моего.... фиг его знает)) на данный момент скорее нет. Но уже есть квартиры с поддерживающим проживанием, там может да)
Меня история с моим сыном навсегда отучила говорить про шансы)
Ну смотрите две истории из жизни.
Есть пара у него легкое УО у нее синдром Дауна в легкой форме. Живут условно сами, родители приглядывают. Но вообщем вполне удобоваримо коммуницируют с миром. В фондах и ГО учавствуют. Даже подрабатывают.
Она рисует и готовит хорошо. Он еще спортом занимается в организации связаной с инвалидами. Свою квартира. Да, для обычных людей странные люди. Друзья у них такие же. Но в общем у них комфортная жизнь.
Как говорят их родители, они даже подумать не могли, в детстве что ’Маша и Вася’ вообще говорить смогут. не то что жить с кем -то и ’воспитывать собаку’)
есть вторая история. знакомая семейная пара. Отличный ребенок. гордость всех и вся. Уезжает учится в Германию, плохая компания, наркотики. Конец.
А ведь шансы на хорошую жизнь были выше у второго.
По поводу моего.... фиг его знает)) на данный момент скорее нет. Но уже есть квартиры с поддерживающим проживанием, там может да)
5
Старший син- інвалід.
З розумовою відсталістю.
Вона віддала його в хороший інтернат після того як народила другу дитину,бо не змогла впоратися.
І допомоги ні від кого
З розумовою відсталістю.
Вона віддала його в хороший інтернат після того як народила другу дитину,бо не змогла впоратися.
І допомоги ні від кого
4
В дитини є інвалідність?
Є реабілітаційні центри, де дитина живе 5 днів на тиждень, на вихідні - додому
Є реабілітаційні центри, де дитина живе 5 днів на тиждень, на вихідні - додому
3
Ну как вам могут ответить те, у кого нет таких тяжелых детей? Можно конечно одеть белое пальто и сказать, что ни за что и никогда не отдам. А как в реальности было бы, никто не знает. Вы должны исходить из своих интересов и сами решать что вам делать. Если вы понимаете , что не тянете ребёнка , предложите сначала отцу ребёнка забрать его. Если он откажется, тогда и к вам претензий не будет.
8
И какое отношение имеет ваша ситуация к ситуации автора ? У неё ребёнок с глубокой УО и другими паталогиями. У этого ребёнка нет перспектив вылечиться и стать здоровым , самостоятельным , а тем более жить отдельно, завести семью и так далее. Если этот ребёнок переживёт автора, он и так попадёт в ПНИ. Ваши ситуации несопоставимы по перспективам.
11
Автор, ви можете не встигнути віддати дитину, так як зараз всі ці заклади прикривають, говорять, що можна таких дітей в школі звичайній навчати, реабілітаційні центри, які надають послуги таким дітям, туди лише курсами і звісно, якщо ви з великих міст. Так що, насправді, переспективи такі собі, особливо враховуючи фінансовий стан Держави, не зрозуміло, чи буде щось подібне роки через 2-3, може, позакривають все через брак фінансування.
2
Ви впевнені? Бо школи - інтернати ( або реабілітаційні центри) - це заклади освіти, туди беруть дітей з шкільного віку і не тих, в кого важка і глибока РВ ( там максимум - помірна РВ). Це типу шкіл- п´ятиденок, які підпорядковуються МО. Там дійсно батьки можуть забирати дитину додому хоч щодня, а на вихідні - свята - канікули - зобов´язані забирати. Це типу цілодобових шкіл, але шкіл. Де батьки - відповідають за все, вдягають, утримують, лікують дитину. Та мають змогу лишити її ночувати в закладі. А є заклади іншого типу - від Мінсоцполітики ( так звані собесівські інтернати) - то вже трохи інше. Туди зазвичай оформлюють найбільш важких дітей, вони перебувають на повному державному утриманні, батьки формально залишаються батьками , але все ж вже не мають повноцінного впливу на життя, лікування і виховання дитини. Там дозволяють провідувати дитину, але на кожні вихідні її не забереш. На рік при бажанні батьків забрати дитину додому - дається так звана ’ відпустка’ терміном в 30 чи 40 діб ( точно не пам’ятаю). Ну, і якщо батьки не позбавлені батьківських прав і вирішують забрати дитину із такого спецзакладу назавжди - то зазвичай це зробити реально. А ось забирати додому на кожні вихідні -ні. Бо це зовсім інші інституції, ніж школи- інтернати...
1
Впевнена, моя дитина відвідувала реабілітаційний центр, з 4 до 7 років.
Але я забирала кожного дня додому, по своєму бажанню.
Так дітей там одягом не забезпечували, але харчування, заняття з усіма спеціалістами безкоштовно.
Але я забирала кожного дня додому, по своєму бажанню.
Так дітей там одягом не забезпечували, але харчування, заняття з усіма спеціалістами безкоштовно.
1
Вот что то рассказывайте, о себе, увлечениях, желаниях. а про ребенка в интернате упоминать не обязательно. Нет ребенка
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу