Звездолётчица• 07 апреля 2024
Дитині 2 роки, а я вже сумую за тим як швидко росте
Засинаємо разом, обіймаючись, скоро цього вже не буде…
1
1
7
7
19
0
надо супернатуралов по ходу мне пересмотреть
У меня старшей скоро 13. И я не перестаю думаю, как же это классно наблюдать, как растут и меняются твои дети. От несмышленой бубочки до человека, который уже во многом превосходит тебя. Такая серьезная, самостоятельная, с планами и идеями, которые уже не всегда остаются теориями. Но всё равно иногда еще бегает обниматься и на ручках сидеть)))
2
5
в мене син з народження характер показує, все не те і не так. але блін 4 роки і досі все треба з мамою.
В мене двоє їм вже 12 і 14 не сумую. Але разом спати це не для мене з їх народження. Я завжди насалоджувалась моментом, і раділа що вони ростуть. Зараз я вільна..
Народіть ще купу дітей. І обіймайтесь до пенсії. Чи не проблема))
Ще й пільги по багатодітності матимете від держави.
Ще й пільги по багатодітності матимете від держави.
2
Так при народженні ж платять гроші. І пільги будуть після третьої дитини. Як варіант бізнес плану підзаробити грошей і ваш материнський інстинкт буде реалізований. Знаю деяких які за рахунок народження великої кількості дітей вирішили свої матеріальні проблеми.
1
1
Меня накрывало после 3 лет - когда малая в садик должна была пойти, рыдала) Сейчас ей почти 12, обнимашки никуда не делись, и часто засыпаем вместе.
1
Моїм синам 17.5 і 16. Старший з 17 живе окремо, молодшому вже теж не треба багато уваги і спілкування. Дуже сумую. Хоча були часи, коли я собі на належала і було тяжко.
Але був і чудовий час, десь з 10 їх років. Коли можна було цікаво проводити час, мандрувати і це було не тяжко, а в задоволення.
Я так рада, що були ті часи.
Але був і чудовий час, десь з 10 їх років. Коли можна було цікаво проводити час, мандрувати і це було не тяжко, а в задоволення.
Я так рада, що були ті часи.
1
Ой, я як ви. Моїй 10 і не можу прийняти те, що вона росте... Прямо депресія... Коли випускалися із садочка я ревіла, була депресія. Я старію, а вона росте і час не повернути назад...
Як я вас розумію. Дочці буде 18, вже доросла, інколи сумую за Тим часом, щось згадується, але поточних питань стільки, і вони не закінчуються, що просто не до того, все так стрімко несеться
А мені навпаки хочеться,щоб дитина трошки підросла, щоб більше розуміла, щоб спокійно можна було на вулиці гуляти, а не бігати слідом,пояснюючи що’ на дорогу не можна, під гойдалку не можна’. Та думаю швидко час мине
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу