Розлучення? Чи пробувати зберегти сімʼю

З чоловіком разом 8 років. Мені вже 34. Дитині 3 роки. Маємо спільну квартиру в києві і авто. Працювали на одній роботі, коли завагітніла далі на квартиру дозароблював сам. Вважає шо все сам, все його. Зараз на фронті. Всі бойові йдуть на ремонт. Я маю малесенький магазин у маленькому місті, живу зараз у батьків. І от в котрий раз посварились , як часто буває через свекруху, він заговорив за розлучення. А я вже як лимон, він від мене постійно щось вимагає, все йому не так, з маман його не хочу часто спілкуватися, так вона накручує його також. Розмовляти не хоче, відключає мої дзвінки. Називає егоїсткою, хоча сама в драних трусах, все малій і то на роботі , то по ремонтам їзжу на Київ. Сижу плачу другий день. Думаю яка я слабачка, перетворилась в якусь амебу. Може кинути все йому, взяти малу, загрузити авто речами і поїхати в Норвегію наприклад, поміняти все. Хай живе в тій хаті разом з мамкою своєю, сил немає вже терпіти. А з другої сторони я також все вкладала туди 8 років, кому це благородство треба. Короче ні з ким і поговорити, подруги то за кордоном то на західній десь. То й думаю напишу сюди, може хтось починав все з нуля в 34. Чи є там щось хороше, після розлучення?