23 апреля в 10:08

Як вам вдалося подолати соціальну тривожність?

що люди скажуть і подібне.
Жена аллигатора 23 апреля в 10:09
1
Та мені пофіг на те, що люди скажуть
культУра 23 апреля в 10:11
2
Меня это вообще никогда не волновало. Наверное вам стоит задать себе вопрос: почему мнение этих людей для вас важно? Ну и исходить из ответа. Нравиться всем не получиться….. нужно принять себя и позволить себе быть собой. С недостатками и достоинствами. Тогда вам будет все равно на людей
5
Tammy21 23 апреля в 10:11
3
Соціальна тривожність та ’що люди скажуть’ це трошки різні речі, імхо. Друге, часто пов´язано з самоцінністю, а перше може бути однією з особливостей як нормотипової людини так і ’симптомом’ тієї, яка ненормотіпік.
Леди Репях 23 апреля в 10:12
4
Тревожности у меня нет, но когда начинаются загоны аля ’что подумает кузина Виолетта’, то помогает осознание того, что всем на всех глубоко по фигу.
Про Вас и Ваши дела забудут раньше, чем закончат завтракать.
3
Дама_с_караваем 23 апреля в 10:14
5
Недавно ходила по тц в пижаме - всем пофиг
краткий курс о том что люди скажут
бедный муж правда чуть не кончился, а мне и остальным пофиг
4 4
Вбигудях 23 апреля в 10:15
6
Я трохи заздрю людям, які не стикались з цим - я в неврозах, тривозі , униканні соціальних контактів провела пів життя. Мені допомогла кпт-психотерапія, і ключове - не уникати того, що викликає тривогу, а йти в свої страхи. Не так давно з подивом зрозуміла, наскільки стало неважливо на когось ’справляти враження’.
4
Анонимус Я 23 апреля в 10:17
7
Тривожність (не плутати з тривожними розладами) - це вроджена особливість. Її треба не долати, а вміти з нею жити. Зазвичай треба себе зациклити: тривожні думки ’що про мене подумають’ - згадую, що ніхто про мене не думає - перелічую, що про мене можна подумати доброго - хвалю себе за те, що насправді я - зірочка.
5
ОбережнаЯ 23 апреля в 10:47
8
Оцінюю, чи варта ситуація моїх страждань.
Мінімально допускаю втручання в своє життя, нічого не розповідаю.
З дрібними загонами граю у гру ’who gives a...’, зазвичай, всім пофігу.
Merilyn 23 апреля в 10:51
9
Меня внутри колбасит, а снаружи я делаю покер фейс или включаю синдром дурочки аа-аа, понятно, надо же..
1
Свезло так свезло 23 апреля в 13:59
10
Подолати повністю не можу. Але мені допомагає ’а щоб я подумала про людину, яка виглядає/говорить як я?’
Ща как дам 23 апреля в 14:30
11
Соц тревожность это дискомфорт и страх людей, тяжело находится в обществе, выходить на улицу, быть в социуме, при чем тут одно к другому у вас
Кудесница_с_пургеном 23 мая в 13:36
12
У мене буває. Намагаюсь не реагувати і просто робити, що робила (кудись йду, щось купити і т д). На крайній випадок - заспокійливі
Anna_Aldarorah 11 июня в 10:12
13
Ніяк,я мізантроп та соціофоб,стало краще жити
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff

Ще з цiкавого