Колупалочка• 06 мая 2024
Чоловік не може мати дітей. Я не знаю як мені бути
Мені 32, чоловіку 42. Разом 10 років. Взяли квартиру в кредит і машину в Києві, все виплатили. Пару років тому чоловіку підкинули спадок 2 квартири в центрі Києва, і 50 тис дол. Живемо тепер в центрі з видом на Палац Україну, 2 квартири здаємо, купили другу машину. Маємо хороші робити з загальним доходом близько 100 тис грн.
Все у нас є. Крім діток
Чоловік дуже хороший, у нас прекрасні відносини.
Виявили, що він не може мати дітей. Без шансів природнім шляхом.
Зробила 2 підсадки, не прижилися дітки.
Пройшла ці всі адські муки і не вийшло. Здоров´я в мене дуже похитнулось, я взагалі не надто здорова і дитину мені важко буде виносити, маю вроджені вади з тазом і в дитинмтві мала операцію. Тобто родить зможу тільки шляхом кесарського розтину.
Я дуже схудла, мене посипало, маю хронічну молочницю яку не можу вилікувати з юності.
Я у відчаї.
Чоловік теж.
Каже, щоб я йшла від нього і влаштовувала своє життя, щоб забирала 1 квартиру і машину.
З дитбудинку сказав не зможе взяти, ніколи не полюбить. А я не проти.
Я не розумію як і для кого мені далі жити.
Шкода лишать чоловіка, він же ні в сому не винен. Живуть люди і без дітей, але я не бачу в такому житті сенсу.
Певно, буду пробувать ще 1 підсадку, мені важко це все дається і фізично, і морально.
Хто має досвід, з якої підсадки вдалося вам завагітніти?! Який вплив на ваше здоров´я всі ці процедури мали?!
Дякую, хто дочитав
Все у нас є. Крім діток
Чоловік дуже хороший, у нас прекрасні відносини.
Виявили, що він не може мати дітей. Без шансів природнім шляхом.
Зробила 2 підсадки, не прижилися дітки.
Пройшла ці всі адські муки і не вийшло. Здоров´я в мене дуже похитнулось, я взагалі не надто здорова і дитину мені важко буде виносити, маю вроджені вади з тазом і в дитинмтві мала операцію. Тобто родить зможу тільки шляхом кесарського розтину.
Я дуже схудла, мене посипало, маю хронічну молочницю яку не можу вилікувати з юності.
Я у відчаї.
Чоловік теж.
Каже, щоб я йшла від нього і влаштовувала своє життя, щоб забирала 1 квартиру і машину.
З дитбудинку сказав не зможе взяти, ніколи не полюбить. А я не проти.
Я не розумію як і для кого мені далі жити.
Шкода лишать чоловіка, він же ні в сому не винен. Живуть люди і без дітей, але я не бачу в такому житті сенсу.
Певно, буду пробувать ще 1 підсадку, мені важко це все дається і фізично, і морально.
Хто має досвід, з якої підсадки вдалося вам завагітніти?! Який вплив на ваше здоров´я всі ці процедури мали?!
Дякую, хто дочитав
показать весь текст
7
74
5
22
392
0
Если не прлучается хорщих эмбрионов - пробуйте донорскую сперму. Можете купить например шведских мужчин - красавцы. Или от какого то большого умницы. В конце концов вложится в суррогатное материнство, если удастся получить нормальный эмбрион от Вас и мужа, скомбинировать эти методы. Вы далеко не все прошли, чтоб так уж отчаиваться. Неродственное усыновление я бы рассматривала в самую последнюю очередь, когда все предыдущее пройдено. Очень уж много детей с разнообразными психическими проблемали, которые выявляются только со временем.
1
1
4
29
Йти до психолога, тільки хорошого, і розбиратися у смислах життя. Чи зможете знайти для себе інші, крім дітей? Любов до чоловіка? Цікаве життя і задоволення від нього? Свобода та подорожі? Допомога іншим? Ще щось своє? Чи діти - те, на чому тримається Ваш світ? І якщо були підсадки, значить, є сперматозоїди в чоловіка, були ембріони? Тоді поміняти репродуктолога для ще однієї підсадки, тому що після першої невдачі не проаналізував причину і не усунув
23
а вы бы хотели чтоб ваш муж родил ребеночка от анонимной биологической мамы? вот без вашего генетического участия?
2
21
Автор, вы скорей всего сюда пришли, чтоб вас убедили, что лети не такое уж с счастье.
Но если вы реально хотите ребенка, то с годами вас это не отпустит. Напротив может появится чувство обиды на мужа и сожаление, что не ушли или не настояли
Но если вы реально хотите ребенка, то с годами вас это не отпустит. Напротив может появится чувство обиды на мужа и сожаление, что не ушли или не настояли
1
17
классные вы. и мои друзья не выдержали усыновления. развелись кхерам. точнее муж просто сбежал из этого ада. откупается деньгами.
24
Дл війни ми якось так і наманалимь, багато подорожували. Тепер з цими думками застрягли в рутині.
У чоловіка ще інвалідність, одна нирка. Але на дітонародження це сказали не впливає.
Від нього перша дружина через 5 років пішла по цій причині. Завела собі коханця, завагітніла і пішла.
І я її не сужу(
У чоловіка ще інвалідність, одна нирка. Але на дітонародження це сказали не впливає.
Від нього перша дружина через 5 років пішла по цій причині. Завела собі коханця, завагітніла і пішла.
І я її не сужу(
1
6
Первое: имеет значение где делали. Я лично делала в клинике Дахно, моему красавцу 14 лет) офигенные специалисты, лично знаю людей которые там же делали все ок) с первого раза. Второе: не стенания нужны, а беседы с мужем, возможно с привлечением психолога. Муж прекрасный человек? Так говорите ему об этом, о том как важно передать его опыт, знания о жизни, любовь и заботу маленькому человеку. Который может появиться разными способами в вашей жизни. Нытьем тут не добьешься ничего)
2
20
Ой, ну прям печалитесь кому оставить свои портки.
Я, например, не представляю семью без детей. И дело не в продолжение рода и передачи титулов. Это долгосрочный совместный проект. Эгоистичный, но естественный и интересный.
Я, например, не представляю семью без детей. И дело не в продолжение рода и передачи титулов. Это долгосрочный совместный проект. Эгоистичный, но естественный и интересный.
14
Тогда я бы ещё исключила у Вас хронический эндометрит, пайпель биопсию на Nk- клетки, АФС, тромбофилию, маточный фактор( перегородки и т.д) т.к. это тоже может мешать имплантации. Вы правы в плане ЭКО врачей, не всех, но большинство интересует лишь их доход. Берите ситуацию в свои руки. Раз эмбрионы были здоровы, проблема не в муже. Главное не спешите, лучше дольше более тщательно обследоваться
9
та хз. но я бы тоже сдирсла. этот ребенок превратил уютный дом в сумасшедший. мы дружили много лет, с самого детства, знаем подноготные друг друга. я его даже не осуждаю.
1
1
1
К огромному сожалению - несравнимо больше. Может война что то в этом изменит, опять таки, к несчастью ,сделав сиротами детей более благополучных родителей.
1
3
Вам і дитину хочеться і з чоловіком лишитись. Як би був бідний уже б пішли, а так гроші тримають.
Подивіться на пари без дітей, їх відносини тримаються
Подивіться на пари без дітей, їх відносини тримаються
15
А брат хочет быть третьим лишним? И отказываться от родного ребенка и делать вид, что он ни при чем?
4
Ничего не понимаю, у Вас же деньги есть на суррогатную мать. Эмбрионы получались , годные к подсадке. Все не так и плохо, если Вы не троль
5
моя сосдека по палате в 5 роддоме киева родила с 3 попытки эко. ей на тот момент было 50!!!!!! лет.
Две здоровые хорошие девочки.
они были безмерно счастливы.
Две здоровые хорошие девочки.
они были безмерно счастливы.
7
Ну отож. Це не так просто і брат може не схотіти і розуміння того що то не його дитина ітд, це теж психологічно не просто., що для чоловіка, що для брата…
Звісно його травмує те що він не може мати власну дитину.
Звісно його травмує те що він не може мати власну дитину.
4
Якби у вас не було проблем зі здоров’ям, то можна було б ще думати, а у вашому випадку тільки всиновлення.
Можливо вам варто походити по дит будинком, може якась дитина і до сердця потрапить. Читала про таке, що батьки спочатку придивлялися, а потім взяли ту дитину, яку не змогли там залишити. У вашому випадку то найкращий варіант.
Як мама вам скажу, що з часом воно забувається як носила, як народжувала. Діти частенько не дуже схожі на батьків зовнішньо, а по характеру тим паче. З часом розумієш, що вже біологічні зв’язки відходять на інший план, а залишається прив’язаність, бажання любити ту дитину і турбуватися про неї.
Можливо вам варто походити по дит будинком, може якась дитина і до сердця потрапить. Читала про таке, що батьки спочатку придивлялися, а потім взяли ту дитину, яку не змогли там залишити. У вашому випадку то найкращий варіант.
Як мама вам скажу, що з часом воно забувається як носила, як народжувала. Діти частенько не дуже схожі на батьків зовнішньо, а по характеру тим паче. З часом розумієш, що вже біологічні зв’язки відходять на інший план, а залишається прив’язаність, бажання любити ту дитину і турбуватися про неї.
6
Очень много детей, как толерантно говорят - ’с особенностями развития’, теми самыми особенностями, которые ппривели их родителей к невозможности воспитывать своих детей самостоятельно
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу