ЯспАкойнаЯ• 28 мая 2024
Есть ли на украинском песня о школе такой же грустной пронзительности?
Любовные Истории
Текст песни "Школа, школа, я скучаю"
Куплет:
Школьный двор и смех подружек
Самый чистый, самый звонкий.
И бегут по теплым лужам
Босоногие девчонки.
И уже других качают
Наши школьные качели.
Школа, школа, я скучаю,
Как мы быстро повзрослели.
Припев:
А записки с голубками все летят ко мне из детства,
Беспокоят мою память, никуда от них не деться.
Я своих подружек школьных иногда еще встречаю.
Оказалось это больно.
Школа, школа, я скучаю.
Куплет:
Мы учились, мы влюблялись,
Мы с тобой делили тайны.
Эти десять лет промчались
Прозвенел звонок прощальный.
В сентябре откроешь двери
Ты совсем другим ребятам.
Школа, школа, я не верю,
Что прошло все без возврата.
Припев:
А записки с голубками все летят ко мне из детства,
Беспокоят мою память, никуда от них не деться.
Я своих подружек школьных иногда еще встречаю.
Оказалось это больно.
Школа, школа, я скучаю.
Куплет:
Мне звонок звенит украдкой,
На душе моей истома.
Я за чистую тетрадку
В сентябре усядусь дома,
Напишу, о чем мечталось
Всем, кто был со мною рядом.
Школа, школа, я скучаю
По тебе и по ребятам
1
2
4
6
9
37
0
яка романтизація школи, памʼятаю тільки буллінг, розбірки, приниження, любимчиків вчителів, носіння батьками відмінників подачки, постійно на щось здавати, лицемірство, несправедливість
школа блін
школа блін
9
4
1
Ми були тільки вчора малими,
Світ здавався великим всім нам...
Швидко виросли і стали крутими,
Ми зірвали, ми зірвали Інстаграм!
Приспів:
Школа – відповіді, запитання!
Школа – перше у житті кохання!
Школа рідна, дякую за все!
Школа, школа, з тобою серце моє!
Нас цікавлять тільки модні тренди,
В фешн-гаджетах весь інтерес,
Лайки, рейтинг, паблік та івенти,
Лиш навчання спричиняє стрес...
Приспів. (2)
Речитатив:
Ей-ей-ей!
Вже, може, досить вчитись?
Ей-ей-ей!
І час повеселитись?
Та ти і я ми добре знаєм:
Знаннями двері відкриваєм!
Щоб стати кимось в цьому світі,
Потрібна нам шкільна освіта!
Приспів.
Світ здавався великим всім нам...
Швидко виросли і стали крутими,
Ми зірвали, ми зірвали Інстаграм!
Приспів:
Школа – відповіді, запитання!
Школа – перше у житті кохання!
Школа рідна, дякую за все!
Школа, школа, з тобою серце моє!
Нас цікавлять тільки модні тренди,
В фешн-гаджетах весь інтерес,
Лайки, рейтинг, паблік та івенти,
Лиш навчання спричиняє стрес...
Приспів. (2)
Речитатив:
Ей-ей-ей!
Вже, може, досить вчитись?
Ей-ей-ей!
І час повеселитись?
Та ти і я ми добре знаєм:
Знаннями двері відкриваєм!
Щоб стати кимось в цьому світі,
Потрібна нам шкільна освіта!
Приспів.
6
4
Да хоть на идише. Там скучать незачем.
Поищите шансон какой-то на тему «как я откинулся наконец-то»
Поищите шансон какой-то на тему «как я откинулся наконец-то»
1
2
3
1
Як раз закінчувала школу, ця пісня була популярна. Ніколи мені ці соплі не подобались. Мені вона не ’пронзітельна’, а тупа. Тим паче які ’10 лєт’? Ми вчились 11.
4
4
Vitaliia - ТАКІ ДОРОСЛІ
в наступнім вересні настане той день –
в журналі не буде наших прізвищ і імен,
і будуть вчителі казати вже іншим
про «ліс рук» і «що ваш клас був найгіршим».
нас єднали zoom-уроки і парти,
в обличчя знаєм тих, хто міг дать списати,
і жартами міг веселити буденність
і підпис мами підробити в щоденник.
На цім подвір’ї, що травою заросле,
коли ми встигли стати такі дорослі?
Якщо ми так кінця чекали щороку,
чому сьогодні серце скаче збоку?
Невже єдине, що лишилось, – знайомі
переглядати миті лиш у альбомі
ті фото, де ми в різних класах ще діти,
де нас ще не розкидало по світу?
Ми за здоров’я вчителів поставим свічку,
що виходили на контрольній вічно.
Хтось збереже листок із твором про літо,
комусь присниться знов: «А зараз до дошки піде»,
нас єднала ця до школи дорога,
й коли звучали сирени й тривоги,
нам було в сховищах інколи темно,
та вірили, що це все не даремно.
Колись вважали ми найбільшим горем
день проведення батьківських зборів,
чи коли вчителі збирали шпаргалки,
які ми цілу ніч писали палко.
Та в голові – вже життя теореми,
на нас чекають далі інші проблеми,
кожен кінець – для нас ніби латка,
та дякуєм, школо, за всі початки.
в наступнім вересні настане той день –
в журналі не буде наших прізвищ і імен,
і будуть вчителі казати вже іншим
про «ліс рук» і «що ваш клас був найгіршим».
нас єднали zoom-уроки і парти,
в обличчя знаєм тих, хто міг дать списати,
і жартами міг веселити буденність
і підпис мами підробити в щоденник.
На цім подвір’ї, що травою заросле,
коли ми встигли стати такі дорослі?
Якщо ми так кінця чекали щороку,
чому сьогодні серце скаче збоку?
Невже єдине, що лишилось, – знайомі
переглядати миті лиш у альбомі
ті фото, де ми в різних класах ще діти,
де нас ще не розкидало по світу?
Ми за здоров’я вчителів поставим свічку,
що виходили на контрольній вічно.
Хтось збереже листок із твором про літо,
комусь присниться знов: «А зараз до дошки піде»,
нас єднала ця до школи дорога,
й коли звучали сирени й тривоги,
нам було в сховищах інколи темно,
та вірили, що це все не даремно.
Колись вважали ми найбільшим горем
день проведення батьківських зборів,
чи коли вчителі збирали шпаргалки,
які ми цілу ніч писали палко.
Та в голові – вже життя теореми,
на нас чекають далі інші проблеми,
кожен кінець – для нас ніби латка,
та дякуєм, школо, за всі початки.
1
2
6
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу