Почему в советское время по отношению к учителям были уважение, субординация и п

А немцы и пердят не стесняясь.
Обвиним теперь нас всех в комплексах?

Ви ж писали про те що встаєте, от якщо сидячи розмовляти, некомфортно себе будете почувати тільки ви. Інші люди не будуть на це звертати увагу

На ютубе есть ролики: Интервью с детьми ссср. Какая же у советского союза была отличительная черта! Речь чёткая, грамотная, последовательная.

Сейчас такие учителя и учебные пособия, что не каждый ребёнок может понять материал. И задача учителя донести материал в доступной форме, а дома ребёнок закрепляет материал, а не делает работу учителя .Иначе, таким макаром можно и в онлайн школе учиться или индивидуально.

В советской школе реально учили. Могу сравнивать с 2 детьми, которые прошли украинскую школу. В советской школе тоже были дурные учителя, но встречались они не так уж и часто. А вот в украинской каждая вторая с приветом и ненавистью к детям.
Больше всего отталкивает именно полное равнодушие к детям. Они ненавидят свою работу. И их на пушечный выстрел нельзя подпускать к детям.

Всегда есть хорошие учителя и плохие. Еще есть просто дети, которым не дано и лучше бы их оставить в покое и развивать то, что ’дано’.
Но проще ж сказать, что учитель дура и книжки тупые.

Хороших учителей сейчас раз два и обчелся.

якщо поставити перед камерою нинішніх дорослих - запевняю Вас, не вийде навіть у них чудової послідовної грамотної мови. навіть у тих, хто навчався у радянській школі.

ви плутаєте дуже багато чого і змішали солодке з гарячим. от, наприклад, тут я пишу початок речення з малої літери. хоча в робочих офіційних документах цього не роблю. їх Ви не бачите, а тут - так. звідси 1) - хибні висновки.

друге: все те неподобство з боку школярів дозволяють собі дорослі (батьки вдома, сусіди поруч, вчителі у школі). діти буквально копіюють те, що звикли бачити. нюансі вікові підліткові ці всі процеси пісдилюють, ось і здається, що ніякої поваги і суцільне хамство. але це - відзеркалення життя загалом. ’порадниця’ - найкращий тому доказ.
по-третє: ідеологія і ’всі професії рівні’ зробили свою справу. давайте щиро. зараз те саме (про ’пієтєт’) перед чиновниками, силовиками, айтішніками. бо саме ці люди найбільною мірою формують уявлення про хороше життя. колишня ідеологія прославляла людину праці, нинішня - людину влади і грошей. це не діти роблять, а знов-таки, дорослі.
по-четверте: діти не можуть проявляти більше поваги до викладачів, ніж це роблять їх батьки. буває по-різному, але зараз так і є - якщо викладач некомпетентний, то батьки не соромляться про це говорити вголос і так би мовити, викладацьке реноме пливе в невідомому напрямку. ну і плюс, ми ж самі завжди не задоволені то якістю подачі знань, то їх змістом, то манерою. школярі розуміють, що вцілому дорослі не задоволені усім. то охоче підігрують.
по-п´яте: є купа вчителів, яких поважають, до яких дослухаються і звертаються за порадами, навіть частіше, ніж до батьків. педагогічний талант мають в усій школі на 60-70 вчителів хай 5-10. всі інші - посередній ’офісний планктон’, який за звичкою крокує на роботу. без радості, без передчуття прекрасного і без ентузіазму. я намагаюся знайти для своїх дітей таку школи, де Педагогів не 10%, а хоча б 40-50. це складно, але не неможливо. ось там і поваги достатньо, і пієтета, і заробітку в людей теж. офіційного чи додаткового, то вже інша справа. таке...

Ні, не так. В дітей було розуміння, що вчитель апріорі розумніший та досвідченіший за учня і треба поважати того, хто дає тобі освіту, того, хто допомагає тобі зростати, того хто ділиться з тобою знаннями
Про приниження та биття то розказні та перебільшення. Переважно відносини учень-вчитель були рівні, без перегибів. Нормальних вихованих учнів ніхто не бив і не принижував. Якщо діти виказували неповагу чи порушували дисципліну то звісно могли бути якісь недобрі дії з боку вчителя.
Я не кажу, що радянська система була ідеальна та зразкова, але те що коїться зараз то треш повний.

Мой папа прочёл намного больше книг, чем я в своём возрасте. Хоть я тоже ещё тот книжный червь. Кроссворды для него как орешки щёлкать, а у меня они вызывают замешательство

У всех разный опыт, не помню чтобы учителя обзывали, стыдили да когда было за что, зато сейчас всем все п...

Ну а за что уважать подростку приезжающему на мерседесе в школу и отдыхающему на Бали несчастную мать одиночку тянущую двоих детей и живущую в однокомнатном хруще? Что дало ей ее знание, диплом, универ? Возможно родители этого ребенка со степенью МВА и 5 языками, а возможно просто намутили деньжат, или живут со сдачи квартир доставшихся в наследство или переподажами хлама и видели те науки ’в гробу’

Ні, не так. В дітей було розуміння, що вчитель апріорі розумніший та досвідченіший за учня і треба поважати того, хто дає тобі освіту, того, хто допомагає тобі зростати, того хто ділиться з тобою знаннями
Про приниження та биття то розказні та перебільшення. Переважно відносини учень-вчитель були рівні, без перегибів. Нормальних вихованих учнів ніхто не бив і не принижував. Якщо діти виказували неповагу чи порушували дисципліну то звісно могли бути якісь недобрі дії з боку вчителя.
Я не кажу, що радянська система була ідеальна та зразкова, але те що коїться зараз то треш повний.

На ютубе есть ролики: Интервью с детьми ссср. Какая же у советского союза была отличительная черта! Речь чёткая, грамотная, последовательная.

Ага-ага. В інтервʼю брали самих-самих. А хамства не було, бо не було телефонів і, відповідно, доказів. Я вчилася ще при совкє, наша класна обирала любімчіків лише по роботі батьків. Якщо батьки були їй корисні-ти у фаворі, якщо вони десь робочі на заводі-то все, це приниження і булінг

Тот, кто приезжает в школу на мерседесе, не учится в обычной школе.

якщо поставити перед камерою нинішніх дорослих - запевняю Вас, не вийде навіть у них чудової послідовної грамотної мови. навіть у тих, хто навчався у радянській школі.

ви плутаєте дуже багато чого і змішали солодке з гарячим. от, наприклад, тут я пишу початок речення з малої літери. хоча в робочих офіційних документах цього не роблю. їх Ви не бачите, а тут - так. звідси 1) - хибні висновки.

друге: все те неподобство з боку школярів дозволяють собі дорослі (батьки вдома, сусіди поруч, вчителі у школі). діти буквально копіюють те, що звикли бачити. нюансі вікові підліткові ці всі процеси пісдилюють, ось і здається, що ніякої поваги і суцільне хамство. але це - відзеркалення життя загалом. ’порадниця’ - найкращий тому доказ.
по-третє: ідеологія і ’всі професії рівні’ зробили свою справу. давайте щиро. зараз те саме (про ’пієтєт’) перед чиновниками, силовиками, айтішніками. бо саме ці люди найбільною мірою формують уявлення про хороше життя. колишня ідеологія прославляла людину праці, нинішня - людину влади і грошей. це не діти роблять, а знов-таки, дорослі.
по-четверте: діти не можуть проявляти більше поваги до викладачів, ніж це роблять їх батьки. буває по-різному, але зараз так і є - якщо викладач некомпетентний, то батьки не соромляться про це говорити вголос і так би мовити, викладацьке реноме пливе в невідомому напрямку. ну і плюс, ми ж самі завжди не задоволені то якістю подачі знань, то їх змістом, то манерою. школярі розуміють, що вцілому дорослі не задоволені усім. то охоче підігрують.
по-п´яте: є купа вчителів, яких поважають, до яких дослухаються і звертаються за порадами, навіть частіше, ніж до батьків. педагогічний талант мають в усій школі на 60-70 вчителів хай 5-10. всі інші - посередній ’офісний планктон’, який за звичкою крокує на роботу. без радості, без передчуття прекрасного і без ентузіазму. я намагаюся знайти для своїх дітей таку школи, де Педагогів не 10%, а хоча б 40-50. це складно, але не неможливо. ось там і поваги достатньо, і пієтета, і заробітку в людей теж. офіційного чи додаткового, то вже інша справа. таке...

Потому что у детей не было права голоса. Учитель мог обозвать, ударить и ничего не было. Детей воспитывали, что старший прав и никаких возражений не может быть

Образование было путем повысить свой социальный статус. От учителя многое зависило. К учителям тоже предьявлялись требования морали, одежды, поведения.
Сейчах хоть многие пишут что в зумах видно как дети себя ведут, мне наоборот показало что много учителей попросту безграмотны, нет уважения к себе, к ученикам.

Думаете в этих школах работают какие-то особые учителя?))) Нет, самые обычные)) такие же тетки с окраин, бедно одетые по сравнению с этими детьми и живущие на зарплату в 8-10-12 тыс.
И что они могут ’дать’ этим детям? Какой пример? Будешь учить хорошо физику будешь работать в школе на 10 тыс и жить в однокомнатном хруще с детьми?

Повагу треба мати до всіх абсолютно людей, допоки вони не доведуть, що не варті цієї поваги. Вставати в присутності вчителя - це жахливе неподобство до людини. Цей вчитель все, чого досяг у житті, - вивчив свій предмет (і то, 90% вчителів не складуть на 200 НМТ, упевнена). Тобто фактично ніяких вершин вчитель не взяв, просто тупо з року в рік викладає свій предмет. Учень, який перед ним, - потенційно президент країни, лауреат Нобелівки або талановитий поет. Чого це він має відповідати стоячи? Перед ким? перед тим, хто нічого в житті не досяг?

Я прозреваю) вы видели ту частную школу? Я да. Никаких бедно одетых теток. И позволить такие издевательства над детьми, как в обычной школе, они не могут. Я не знаю их зарплат, но это не 10 тыс точно. Мало того, когда в нашей частной школе (а она не самая крутая) родителям не понравилась англичанка (типа после нее дети мало нового знают), то ее быстро заменили на другую. В аналогичной ситуации в гос. школе у старшего сына англичанка, которая не учила детей вообще ничему, спокойно осталась на месте. Более того, когда ее попросили повторить материал с детьми, она сказала ’ничего не знаю, у меня программа’.

Частично согласна, но вот парадокс.
Некуда девать 90% населения своих детей. Разных детей и талантливых и не очень и хорошо и плохо воспитанных. Некуда. Потому что частное образование после которого эти потенциальные дети могут стать президентами или лауреатами стоит примерно 10 евро каждый предмет в час. Вот и получается, что наняли дешевую няньку

Я прозреваю) вы видели ту частную школу? Я да. Никаких бедно одетых теток. И позволить такие издевательства над детьми, как в обычной школе, они не могут. Я не знаю их зарплат, но это не 10 тыс точно. Мало того, когда в нашей частной школе (а она не самая крутая) родителям не понравилась англичанка (типа после нее дети мало нового знают), то ее быстро заменили на другую. В аналогичной ситуации в гос. школе у старшего сына англичанка, которая не учила детей вообще ничему, спокойно осталась на месте. Более того, когда ее попросили повторить материал с детьми, она сказала ’ничего не знаю, у меня программа’.

Не зовсім зрозуміла, у чому Ваш посил. Ну це так, звісно, так, як Ви кажете. У чому ж парадокс?