Боюсь залишитися сама

Вийшла заміж за мусульманина і переїхала в Європу. Маємо дитину. Почуваю себе максимально не захищеною, маю сильну тривожність і депресію, мене з рідних братів чи сестер нікого немає, друзів немає теж. Мої батьки в Україні, мама хвора, тато ніколи можна сказати про нас не дбав, все мама на собі тягнула і тягне. В нього ж величезна родина, купа братів і сестер, які на мене вовком дивляться і вважають гіршою за них, не парою йому. Очевидно, бо я з бідної країни і з бідної сімʼї і ще багато чого. Я через це дуже не люблю ні до них їхати ні тим більше, коли вона до нас. Мені ці традиції завжди будуть чужими, в них немає ніяких кордонів, те, що я сприймаю неповагою і ненормальним, в них так має бути. Єдине, що чоловік в мене добрий, він дбає про сімʼю дуже добре, я себе за ним відчуваю як за стіною, але не тоді, коли стосується його родини. Не знаю, як бути і вийти з такого стану, я себе відчуваю вижатою як лимон морально