У мами онко. Як не з´їхати з розуму?

Це сприйняття, етап, потім почнеться боротьба, наша медична система, життя цінне на порозі до смерті, коли мама зрозуміє, що у неї все серйозно- тоді і почне чиплятися за життя. Мамі чітко проговорити, що потрібне лікування. У походах по лікарях, всі ці ел.черги, вся ця маячня вам не дасть депресувати, бо на себе не буде часу, чим швидше почнете- тим краще. Пройшла це все, тримайтесь.

Почему-то многие закрывают глаза и уши на нетрадиционную медицину. А ведь, она порою, лучше всякой химии. И складывают лапки, мол, фигня, и ж-а уже и т.д. А зря(

Я просто не знаю, як їй сказати. Розумієте? Не всі люди сильні і можуть не опустити руки. Я хочу підтримати її, а не вбити своїми словами.
І я бачу як погіршується її стан кожен день. Їй боляче.

Нічого, я розумію. По якій схемі приймаєте? В мене у минулому році теж виявили онко, зі мною в палаті були жінки 70-80 років, все добре.

Приймайте антидепресанти. Зверніться до невролога - він випише. Мамі скажете все, як є. Приймайте її вибір також - лікуватися, або відмовитись від лікування. Просто здивували ваші слова, що вона ’не довіряє лікарям’ після смерті вашої сестри. Там що, була якась фатальна лікарська помилка? Рак вбиває практично всіх, у кого він є. Когось раніше, когось - пізніше. Випадки одужання дуже рідкі і тільки при певних видах раку. Тому лікарі просто можуть призначати лікування, щоб продовжити життя. Але вони не боги і не можуть зцілити від раку, дивно на це розраховувати. Це ж не ГРВІ чи остеохондроз. Я сама маю цей діагноз, тому розумію, про що говорю.

Київ. Вчора додалася в групу. Читала пів вечора стрічку , як люди пишуть. Єдине, що реально розумію, що я не одна, що таких, як моя мама мільйони. Що люди ведуть боротьбу за життя.
Але сьогодні з ранку накрило.

Мы в Германии. Назначили сначала терапию, потом операцию. Радует то, что нет метастазов. Муж сначала был огорошен, потом принял этот факт и настроился на долгую борьбу с болезнью.

Для мене 75, це ще огого. Вона он помідори посадила і огірки. Обожнює квітки і кайфує , що може в землі щось саджати. Мама близька мені людина. Дуже близька. Я не знаю у кого які відносини з батьками. Але вона мені і мама, і подружка.
В мене є дитина, чоловік і мені ще не має 40 років. І тато, який потребує також допомоги від мене. Я розумію, що мені треба зібрати себе в кучу. Поки ще це дуже важко. Я зламалася, я думала я сильна. Але ні.

Я вас розумію, сама нещодавно через це пройшла. Як взнали діагноз, сльози лились градом, нічого не могла з собою вдіяти.. кожну ніч, і вдень варто лиш зачепити... діятимите по ситуації - якщо без метастаз, пропонуватимуть операцію, то варто поборотись - твк і скажете - є проблема, вле і є хороші шанси.. якщо метастази, то їй доведеться зробити вибір - бо ті хімії, то не кожен витримає... якщо все дуже погано і нічого не пропонують, одна моя знайома вирішила мамі нічого не говорити, симптоматично лікували, обезболювали і все, і так тягнулось 2 роки. Але людина може і сама здогадатись, бо самопочуття може погіршуватись дуже швидко... мені допомогали працівники паліативної допомоги. В них є психологи, вони не відвертаються від тебе, і в них є великий досвід роботи з такими пацієнтами і їх сімями. Пошукайте в своєму місті.

у вас все буде добре. я знаю. Підуть нерви і гроші, і трохи часу. Але налаштовуйтесь на добре. Успіху вам. І ліки собі купіть заспокійливі. Хоч ви й так скоро візьмете себе в руки і будете діяти.

Смотря какая стадия. У свекрови был рак кишечника. Толстой и тонкой кишки. Начиналось со 2. Куча операций, вывод стомы. Химотерапии. Всё равно умерла

Лікарі сказали, що все буде добре. Запевняли. Пухлина частково видалена, перевели в палату... потім різко гірше - 2 тижні в реанімації і сестра померла. Я розумію що 30 років тому була інша діагностика, що багато було недоступно , того що можна зробити зараз. Також розумію, що лікарі далеко не завжди можуть щось зробити.
У тато сльози на очах до сих пір , коли згадує. А ще тата дуже ранили слова лікаря, коли він сказав йому, про те, що ваша дочка померла. І наступні - ’Коли занесете гроші?!’. Вони б і так розрахувалися за все. Просто це було не людяно. Ось згадував мене про це позавчора.
Це були важкі часи для нашої сім´ї.
Рак вбиває нажаль. Вчора ще спіймала себе на думці, що це спосіб для онкохворого і родичів, провести більше часу разом, сказати , як сильно друг друга любите. Завершити всі справи. Напевно я кажу страшні речі.

Лікарі сказали, що все буде добре. Запевняли. Пухлина частково видалена, перевели в палату... потім різко гірше - 2 тижні в реанімації і сестра померла. Я розумію що 30 років тому була інша діагностика, що багато було недоступно , того що можна зробити зараз. Також розумію, що лікарі далеко не завжди можуть щось зробити.
У тато сльози на очах до сих пір , коли згадує. А ще тата дуже ранили слова лікаря, коли він сказав йому, про те, що ваша дочка померла. І наступні - ’Коли занесете гроші?!’. Вони б і так розрахувалися за все. Просто це було не людяно. Ось згадував мене про це позавчора.
Це були важкі часи для нашої сім´ї.
Рак вбиває нажаль. Вчора ще спіймала себе на думці, що це спосіб для онкохворого і родичів, провести більше часу разом, сказати , як сильно друг друга любите. Завершити всі справи. Напевно я кажу страшні речі.

Дуже вам співчуваю. На жаль, є багато лікарів без емпатії зовсім, або цинічних. Про ’завершити справи’ ви правильно кажете, це так і є. Просто люди уникають називати речі своїми іменами, або навіть мають рожеві окуляри. Якщо старе питання лікування (або навіть просто взяти кваліфіковану лікарську думку) зі свого досвіду рекомендую вам онколога Кричевську Оксану Іванівну. Вона і онлайн консультації також дає. Бажаю вам багато сил та терпіння.

Кишківник.

Дякую за щирість і поради. Записала собі, напишу їй коли будуть результати.
Терпіння і сили вам! В боротьбі за життя!

Автор, тримайтеся. Це ще не приговор. В тата рак кишківника знайшли 3 роки тому коли вже всі симптоми були, болів живіт, різке схуднення, кров в калі. 2 стадія без метастаз показало на КТ( а це вже половина діла, якщо їх немає)аденокарцинома 10см. Зробили операцію навіть не поставили стому, що велике щастя. 3 курси таблетованої хімії, вже 1,5 роки в ремісії. Не втрачайте надії, все буде добре❤️Якщо метастази не по всіх органах то цей рак зараз лікується доволі успішно.

Автор, з раком мозку нажаль і зараз мало що змінилось. Якщо це гліобластома - то це і зараз вирок. У мого тата рак мозку, йому 69, здавалось, що його нічого не зістарить, але ось уже місяць він лежить... діагностували у грудні, на той момент пухлина вже так розповсюдилась, що видалити повністю не було можливості. Видаляти частину не стали, тут спірне питання, можливо прожив би на рік більше, але то був би вже не зовсім він або взагалі не він.
Вам треба не втрачати надії, багато видів раку або лічиться, багато розвивається досить повільно, особливо у літніх людей, може у вашої мами буде саме так.
Але треба кріпитись, в будь-якому випадку вам буде важко.

Дозування 500 мг зараз приймаю тричі на день. Не знаю, чи можна більше, бо я за кермом.
У мене є також приклад гарний, і мамі завжди, як приклад ставила його. Дідуся брат , онко кишківника прооперували в 79 років, прожив зі стомою ще 13 років. Помер в позаминулому році в 92. Рубав до останнього дрова і робив зарядку з ранку. Якби не тиск високий, то може ще б прожив.

Дякую за підтримку! Підіймають дух такі життеві історії! Здоров´я вашому татові і вам!

Автор, дорогая, понимаю ваше состояние, прошла через такое. Просто не сдавайтесь, ищите, где лучше всего лечат кишечник, ищите врача. Врач и правильно подобранное лечение очень важно. Сейчас многое лечат или продляют жизнь и ее качество. По кишечнику читала клинический случай с мужчиной, у которого был рак кишечника и метастазы везде по кишечнику, в печени, в селезёнке, он был неоперабельный, ему назначили курсы химиотерапии и эта химия подействовала. Убралась опухоль, ушли метастазы, он выдержал 9 циклов. В течении 7 лет его наблюдали и все у него было хорошо. Хотя стадия у него была запущенная. Так что даже если вам скажут что это не операбельно, то шансы все равно есть. Для облегчения химий, хорошо помогает препарат Эменд. Если мама активная, обязательно лечите ее и никого не слушайте про возраст и прочее. Да после химий плохо, но они могут убить рак совсем. Ищите информацию в Афине как легче перенести лечение.Почитайте как лечат израильские врачи. И вообще ищите информацию как вылечить. Когда мне пришлось столкнуться с этим, то в клинике на Верховинной с нами лечилась бабушка 82 года и я спросила у врача неужели есть шанс, они мне сказала, что возраст играет на руку потому что замедляет все процессы в том числе развитие рака и у этой бабушки опухоль практически ушла после лечения. Поэтому не накручивайте себя на плохое. Лучше ищите информацию, где это вылечивают, какие есть методы и в каких клиниках. Спросите в Афине, где кого лечили и вылечили с таким заболеванием. В общем, не падайте духом, боритесь за маму. Обнимаю вас.

Спасибо за поддержку и за советы.
Я со своей стороны насколько у меня будет сил для мамы сделаю все, чтобы бороться. Мне важно, чтобы она не сдавалась. Она по жизни очень ранимая и закрытая от других людей. Все в себе. Но в свои 75 старается и что-то делает. Садит огород, убирается по дому, ’воюет с папой’, так как он умеет делать нервы. Во дворе нет сорняков, 10 соток огорода, она безумно любит все, что связано с землёй и уделяет этому большое внимание. Да, есть хронические заболевания. Для многих 75 лет, кажется уже прожил жизнь. А я поздний ребёнок в семье, для меня мама это не старушка, а подружка. Я её поддерживаю, она меня.
Сейчас насколько позволяет мозг воспринимать, стараюсь читать и изучать. В ин-те рака врача рекомендовали, вот хочу найти на Верховинной и может Шалимова (тоже читала что там есть специалисты).

Дякую за підтримку! Ви як? Тримаєтесь? Сил, терпіння вам, пройти цей нелегкий шлях.
Так, дуже багато зараз черпаю інфо, про рак і про літніх людей. Що він у них дійсно не так швидко розвивається. Це трохи дає надії.
Знайду напевно і я свій спосіб, де черпати сили і як зібрати себе до купи і йти далі. Встати з колін.

Мої співчуття вам.
Дочекатись всіх висновків , і буду далі знати як діяти і що говорити.
Час тягнеться , як резиновий. Але не в кращу сторону.
Зроблю так, як мама попросить. Зроблю все для неї. Навіть, якщо її рішення буде психологічно важким для мене. Зараз про це важко думати і сприймати, але нажаль рак постукав в двері до нашої сім´ї знову.

Ми татові сказали, він продав машину, переоформив дачу і гараж, вирішив купу справ, щоб нам потім було легше, насаджав ще розсади, засадив дачу, консервував для мами, все зробив, щоб мамі було легше...у мене був дуже хороший тато, але хвороба страшна, він так вимучився, пів року аду потім було, знеболююче взагалі не брало його, вам зараз потрібно бути сильною💖