Редисочка• Изменено 07 июля 2024
У мами онко. Як не з´їхати з розуму?
Всім добрий ранок.
В принципі запитання в шапці теми. Мамі виявили онко. В понеділок на КТ з контрастом. Однозначно там все дуже серйозно. Так попередньо сказав лікар. Чекаємо на гістологію.
Проблема і тому, що мама з тих людей, кого не вмовити йти до лікарів. Рік я благала, ми всі благали її. В неї недовіра до них, бо нажаль є сімейна трагедія, коли мені було 6, а сестрі 11 років - у сестри діагностували пухлину мозку. Нажаль боротьба за життя була програна. Важкий дуже період... Мама з тих пір недовіряє лікарям.
Зараз я в стані дикого стресу. Не можу говорити, котяться сльози. Закрилася в собі. Розумію, що це буде депресія. Як не поїхати кукухою.
Мамі 75 років. Я їй сказала , що виявили новоутворення, що взяли гістологію, що чекаємо. Поки це вся для неї інфо.
Думки просто зїдать. Третій день можу їсти, просто не можу нічого в себе запихнути. Вчора сіла пообідати, то шлунок просто кричав від болю. Краще б не їла.
Можливо у когось є знайомі психологи, або хтось звертався і може порадити. Бо так довго не витримаю. Приймаю Мебсін заспокійливі, але вони не дуже допомагають.
Всім дякую.
В принципі запитання в шапці теми. Мамі виявили онко. В понеділок на КТ з контрастом. Однозначно там все дуже серйозно. Так попередньо сказав лікар. Чекаємо на гістологію.
Проблема і тому, що мама з тих людей, кого не вмовити йти до лікарів. Рік я благала, ми всі благали її. В неї недовіра до них, бо нажаль є сімейна трагедія, коли мені було 6, а сестрі 11 років - у сестри діагностували пухлину мозку. Нажаль боротьба за життя була програна. Важкий дуже період... Мама з тих пір недовіряє лікарям.
Зараз я в стані дикого стресу. Не можу говорити, котяться сльози. Закрилася в собі. Розумію, що це буде депресія. Як не поїхати кукухою.
Мамі 75 років. Я їй сказала , що виявили новоутворення, що взяли гістологію, що чекаємо. Поки це вся для неї інфо.
Думки просто зїдать. Третій день можу їсти, просто не можу нічого в себе запихнути. Вчора сіла пообідати, то шлунок просто кричав від болю. Краще б не їла.
Можливо у когось є знайомі психологи, або хтось звертався і може порадити. Бо так довго не витримаю. Приймаю Мебсін заспокійливі, але вони не дуже допомагають.
Всім дякую.
показать весь текст
11
98
0
це лікується, але майте на увазі, що часто після операції і хімії виникають супутні проблеми. Ту саму стому треба якісно обробляти, щоб не було запалень. Часто можуть початись проблеми з тиском (у бувшої колеги після лікування такого діагнозу стався інсульт, він по суті і привів до смерті).
1
Дякую. Мама пройшла вже 4 курси хіміотерапії після операції. Попередуще стільки ж. Не легко але.ю Маленькими кроками до видужання.
Дякую за підтримку. Можу сказати так, що морально це дуже важко. Але треба боротися і не опускати руки , навіть попри вік. Нам на шляху життєвому зустрічаються добрі люди і професіонали. Хвороба важка і коварна, але зараз медицина йде вперед і є змога лікуватися і одужати.
Автор, моїй мамі 72 буде за два тижні. У неї онко вже років 15, третя стадія. Почуває себе добре, активна, зараз пішла на роботу за фахом. Приймає щомісяця ліки в лікарні, щоб не було негативної динаміки.
Перепрошую, не бачила, що у Вашої мами саме онко- кишківника. У моєї була злоякісна пухлина груді, видалили повністю, вже давно. Почувається добре - працювала ще до початку війни. Зараз знову пішла працювати. Її оперуючий лікар тоді поговорив з нею і пояснив, наскільки важливо піклуватись про себе і що вона буде жити, якщо цього сама захоче. Загалом моя мама схильна до депресії, але та розмова на неї вплинула, вона стала більш активною.
Молодець! Міцного здоров´я їй. Головне не здаватися!
І так, все вірно, дуже важливий бойовий дух і позитивний настрій!
І так, все вірно, дуже важливий бойовий дух і позитивний настрій!
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу