Редисочка• Изменено 07 июля 2024
У мами онко. Як не з´їхати з розуму?
Всім добрий ранок.
В принципі запитання в шапці теми. Мамі виявили онко. В понеділок на КТ з контрастом. Однозначно там все дуже серйозно. Так попередньо сказав лікар. Чекаємо на гістологію.
Проблема і тому, що мама з тих людей, кого не вмовити йти до лікарів. Рік я благала, ми всі благали її. В неї недовіра до них, бо нажаль є сімейна трагедія, коли мені було 6, а сестрі 11 років - у сестри діагностували пухлину мозку. Нажаль боротьба за життя була програна. Важкий дуже період... Мама з тих пір недовіряє лікарям.
Зараз я в стані дикого стресу. Не можу говорити, котяться сльози. Закрилася в собі. Розумію, що це буде депресія. Як не поїхати кукухою.
Мамі 75 років. Я їй сказала , що виявили новоутворення, що взяли гістологію, що чекаємо. Поки це вся для неї інфо.
Думки просто зїдать. Третій день можу їсти, просто не можу нічого в себе запихнути. Вчора сіла пообідати, то шлунок просто кричав від болю. Краще б не їла.
Можливо у когось є знайомі психологи, або хтось звертався і може порадити. Бо так довго не витримаю. Приймаю Мебсін заспокійливі, але вони не дуже допомагають.
Всім дякую.
В принципі запитання в шапці теми. Мамі виявили онко. В понеділок на КТ з контрастом. Однозначно там все дуже серйозно. Так попередньо сказав лікар. Чекаємо на гістологію.
Проблема і тому, що мама з тих людей, кого не вмовити йти до лікарів. Рік я благала, ми всі благали її. В неї недовіра до них, бо нажаль є сімейна трагедія, коли мені було 6, а сестрі 11 років - у сестри діагностували пухлину мозку. Нажаль боротьба за життя була програна. Важкий дуже період... Мама з тих пір недовіряє лікарям.
Зараз я в стані дикого стресу. Не можу говорити, котяться сльози. Закрилася в собі. Розумію, що це буде депресія. Як не поїхати кукухою.
Мамі 75 років. Я їй сказала , що виявили новоутворення, що взяли гістологію, що чекаємо. Поки це вся для неї інфо.
Думки просто зїдать. Третій день можу їсти, просто не можу нічого в себе запихнути. Вчора сіла пообідати, то шлунок просто кричав від болю. Краще б не їла.
Можливо у когось є знайомі психологи, або хтось звертався і може порадити. Бо так довго не витримаю. Приймаю Мебсін заспокійливі, але вони не дуже допомагають.
Всім дякую.
показать весь текст
11
98
0
Да. Теперь я задумалась над этим. Но где найти время на себя и силы. Когда просто организм измотан. А нужно ещё работать.
1
Добрий день. Вибачте, ще вас потурбую. Хочу запитати з якого ви міста? Якщо Київ, то прошу поділитися контактами лікаря. Можу відкритися для цього.
Так, Київ. Добрий день, так, звичайно, можете не відкривати) Ось контакти, Богдан Вікторович Сорокін +380679824947, приймає в обласній лікарні. Він професор, в онкології 35 років. Вже 3 людей з кола знайомих були прооперовані і лікувались у нього, жінка з 3 стадією вже в ремісії 12 років( вона поділилася контактами коли тато захворів) та чоловік теж в ремії. Всі вони без стоми, але то дуже індивідуально, головне результат, але знаю що Богдан Вікторович зажди зробить по максимуму щоб її не ставити. Я бажаю вашій матусі здоровʼя, все буде добре❤️
1
3
Ответ дляРедисочка
Читаю і плачу. За що такі муки людям.
за все то, что человечество сделало с планетой, природой, экологией. Дальше будет только хуже. Если что, у меня тоже онко в анамнезе.
1
1
Автор, мама не в курсе, как я поняла. Но у нее может быть другое мнение на счет лечения. Мой папа, в свое время, сказал, что он ничего лечить не будет и хочет дожить оставшееся время дома, спокойно. Это было очень сложно принять, но все мы смертны. Возможно, это папино решение помогла мне смирится, быстрее пережить, принять, и просто быть рядом, без слез и соплей, так будто ничего и нет.
1
Маму вже прооперували 3 тижні тому. Через 5 днів була вдома. Зараз відновлюється і продовжимо лікування. Будемо боротися, жити і надіятися на краще. Дякую.
5
Здравствуйте. А какие были симптомы, из-за которых он обратился к врачу? Спрашиваю так как сама не могу достучаться до своего, чтобы отправить его к врачу((
Сложно принять решение наших близких для того что бы вам стало легче хорошо поработать с собой в регрессе
Ви знаєте про АСД-2? Деяким людям допомагають. Це з аптеки і недороге. Також маю знайомих з досвідом подолання хвороби. Якщо потрібні подробиці, пишіть с особисті повідомлення
Тут зависит от больного, от его желания жить . Я тоже верю в медицину народную, но только если это на инициативе больного . А если - вот , мама, попейте травки , я вам ее и куплю и заварю . А маму нужно уговаривать- то дела не будет
1
Як дізналися? В свекрухи теж виявили рак кишківника , але вже в останній стадії. Так каже, що нічого не турбувало і жодних симптомів не було до останнього моменту. Не знаю чи правду каже, чи не хотіла просто до лікарів звертатися
Я колись в зоомагазині працювала, так купа людей приходило купувати цей препарат для онкохворих. І теж казали, що допомагає дуже. І біль знімає і легше людині стає. Але то все зі слів. Не знаю чи дієвий він насправді. Знаю тільки, що смердить він просто жах
У Хабенського від такої дружина померла , якби лікувались по протаколам , можливо була б жива , а так втратила дорогоцінний час (((
Автор, хочу обійняти 🫶🏻У мене теж в мами минулого місяця виявили рак. Був шок, сльози, думки різні. Знаю, важко, але постарайтеся хоч трохи заспокоїтися і не показуйте мамі свій страх, вона повинна бачити підтримку. Проходьте всі обстеження, візьміть консультації у 2-3 лікарів, якщо є якісь сумніви, і починайте боротьбу. Рак-це не завжди кінець! Можна увійти в ремісію і прожити ще довгі роки. Від душі вам цього і бажаю❤️
1
Добрий вечір. Дякую за підтримку. Цей пост був болем і розпачем моїм. Я падала від безсилля. Плакала від безпорадності. Поучала тут багатьох, хто зрозумів і підртимав. Окрім мене не має більше кому підтримати і допомогти мамі. Тому прийшла до тями і зібрала себе в кулак.
Пройшло вже 4 місяці. Маму прооперували майже зразу, все дуже швидко закрутилося. Зараз вона проходить 2 курс хіміотерапії. Обстеження, аналізи, весь час щось робимо. З Божою ласкою і лікарями будемо надіятися, вірити, боротися і йти до одужання.
І я вас обіймаю. Дуже важкий шлях попереду. Щиро бажаю вашій мамі одужання, а вам сил!
Пройшло вже 4 місяці. Маму прооперували майже зразу, все дуже швидко закрутилося. Зараз вона проходить 2 курс хіміотерапії. Обстеження, аналізи, весь час щось робимо. З Божою ласкою і лікарями будемо надіятися, вірити, боротися і йти до одужання.
І я вас обіймаю. Дуже важкий шлях попереду. Щиро бажаю вашій мамі одужання, а вам сил!
7
Автор, я мысленно Вас поддерживаю. На самом деле очень страшно столкнуться с такой ситуацией. Пробуйте искать врачей, если не найдете в Украине - попробуйте найти заграницей. та же Германия сейчас открыта для украинцев. Есть еще хорошие онкологические клиники в Турции , где так же можно попробовать заболевание обернуть в ремиссию. Только не опускайте руки, я Вас очень прошу. Обняла.
1
Соберитесь в кучу. Все правильно вам пишут 75 лет, прожила жизнь. Не сравнивайте ее и трагедию с сестрой. Это я вам по своему опыту пишу. Моя мама заболела когда мне было чуть за 20. Онко. Не хотела ничего, голову в песок это обычная ситуация. Потом смирилась, удалили грудь химию и тп прошла и ещё 9 лет прожила, могла бы и дольше но не сделали по тем протоколам важный анализ и все( короче мама умерла, за ней папа а я в депрессии и в полном упадке прожила 3 или 4 года, точно уже не скажу. Были маленькие дети, не могла вытянуть, как то прошло само но долго меня это держало, я и не спала ночами плакала, когда узнала про рецидив на сайтах сидела все читала. Вам такого не желаю. Чем старше человек - тем медленнее обменные процессы и тем маловероятное что рак ее забарет. Лечение поможет, если это не самый агрессивный рак. Живите дальше.
Сказать как есть, правду. Она имеет на это право. Сказать, опухоль обследовали, к сожалению это рак. Будем лечить. К врачу тогда то.
Что вы несёте,думайте мозгами если они у вас есть.в75жизнь прожита, ещё можно жить долго и счастливо
1
Спасибо за поддержку! Маму летом прооперировали, сейчас 3 курс химии. Будем идти к выздоровлению и бороться.
Спасибо врачам и людям на жизненном пути. Верим в лучшее!
Спасибо врачам и людям на жизненном пути. Верим в лучшее!
1
Почитайте, мож, подскажет что. Поразмыслить нужно над вопросом, если актуальное найдёте. Человек должен жить настоящим, смотреть в будущее, даже если 75 лет. Жизнь-то не ограничивается смертью, она просто меняет свою форму.
Я вас розумію, пройшла через це двічі. Я едина дитина, тому було все моє. Обоє батьків мали онко. Це морально складно, це страшно, не хочеться втратити батьків.... але то життя. Вам треба збиратися до купи і бути тією дорослою, що буде поряд з мамою. Людина в віці та ще й з такою хворобо, вона стає як дитина. Керувати процессом обстеження, лікування вам. Читайте уважно що пишуть в виписках, розпитуйте про можливі варіанти лікування, шукайте лікарів для альтернативної думки, бо з пацієнтами в такому віці наші лікарі часто працюють на відчепись, типу життя прожив, що ви ще хочете і призначення тієї ж хімії роблять по принципу - що дешевше, а не що ефективніше. Ну і шукайте фінанси, онко лікувати дорого, частина ліків звісно в онкодиспансерах є але все одно при госпіталізації щоденно дають список і не малий.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу