Кудряшка Сью• 01 августа 2024
Вас били батьки в дитинстві?
показать весь текст
13
1
156
0
А потом они будут бить своих детей, так как другой манеры поведения не видели и для них это уже норма и так и надо. Вот такой круговорот (( а детей очень жаль. Нельзя применять физ.наказания.
3
Так. І ще сексом на очах займались. А що таке,дитина, що людина?
При цьому мій батько просто залюблений синочок, його ніхто в житті не бив, а мати просто співучасниця. Ну, з тих жінок, для яких штани вдома - це все.Тому він і виробляв все, що хотів. Вже здох, а ця квіточка, з якою я на щастя вже не спілкуюсь, досі вважає, що все норм, і биття, і пиятика та секс при дітях.
При цьому мій батько просто залюблений синочок, його ніхто в житті не бив, а мати просто співучасниця. Ну, з тих жінок, для яких штани вдома - це все.Тому він і виробляв все, що хотів. Вже здох, а ця квіточка, з якою я на щастя вже не спілкуюсь, досі вважає, що все норм, і биття, і пиятика та секс при дітях.
5
Вам просто такой ребенок не достался. У меня такой троюродный брат. В сознание пришел лет в 40 после второго брака)) С ним говорить было бесполезно, существовало только его хочу. Сейчас ему 60 уважаемый человек с бизнесом. В молодости его и выкупали и в армию отправляли он и бухал и из дома сбегал.
2
Не знаю що плела про мене моя мати, але родичі про мене були поганої думки.
Набрала кредитів, а людям казала що то для мене бере гроші...
Набрала кредитів, а людям казала що то для мене бере гроші...
3
Интересно, кто мне ставит 🤦♀️, почему?
Или у вас такая же ситуация, как у меня в детстве и вы считаете это нормой?
Или у вас такая же ситуация, как у меня в детстве и вы считаете это нормой?
Так, такі мами самі на себе все навішали. Де тато? Мій приходив зі звичайної роботи та лежав. Не на заводі три зміни працював. А вона його обслуговувала по повній програмі. І в магазин, і за дітьми, і попрати, і приготувати та ін. Аби такий ’скарб’ не пішов. Це був вибір таких мам.
1
Мозг стал на место. Догулялся до гепатита. Перепугался что помрет. Пока лечился познакомился со второй женой. Оба лечились. Ну и как-то вырулилось. Племянница - тихая мышь, чем несказанно радует папу с мамой. Брат говорит, что больше всего боялся, что ребенок в него будет))
1
Пиз…ц
Хоча чого я дивуюсь. Тут історії теж розповідали. До стіни дитину підсунули і ахаються. А шотаке, спить же!
Хоча чого я дивуюсь. Тут історії теж розповідали. До стіни дитину підсунули і ахаються. А шотаке, спить же!
2
От поясніть, я без сарказму ітд
Куди поділись ці образи? Чи їх на було, але як не було? Це ж мале беззахисне
Куди поділись ці образи? Чи їх на було, але як не було? Це ж мале беззахисне
Коли ми були малими, мама була досить холодною до нас з сестрою. От чесно, зараз навіть не пригадаю жодного разу, коли б вона мене чи сестру обійняла, поцілувала. Ні,вона була матір´ю, яка дбала про дітей, старалися обоє з татом дати нам все, що вони могли на той час нам дати. Але ось так.
Проте не раз перепадало мені від батьків, та й сестрі також. Били шнуром від самовара здебільшого. Особливо мама полюбляла такий метод виховання.
Пам´ятаю, було мені 6, а сестрі три. Батьки поїхали на город за місто. Зазвичай вони з собою брали і нас туди. Але того разу чомусь вирішили залишити вдома самих.
Вже не згадаю, хто з нас запропонував посмажити яєшню чи то сестра, чи то я.
Ну і я як старша всю роботу взяла на себе. Доки смажила сало до яєшні, мала заглядала в сковорідку і гарячий розтоплений жир побризкав їй на обличчя. Потім плита була несправна, щоб вимкнути, потрібно було витягнути з штекер х розетку. Думаю, багато хто знає який штекер в тодішніх електричних плитах, така здорова коробка, витягнути не можу, треба було добряче постаратися, а тут ще камфорка, від якої так гаряче, що капець. І я, довго не роздумуючи біжу до шафи, витягаю перше, що потрапило мені до рук і кидаю ту річ на камфорку, щоб не так пекло, коли я буду витягати штекер. То була мамина спідниця. Та спідниця починає диміти, диму повна кухня, відкриваю вікня. Тут сусідка дзвонить в двері, а я мовчу,мені страшно, дверей не відкриваю. А в нас лоджії були поруч,і вона зі свого балкону перелазить на наш. Спідниця на плиті димить, мала з мокрим рушником на обличчі лежить плаче. Ну, звичайно, сусідкавиключила плиту, зняла ту спідницю.
І через пару годин приїжджає мама з городу. Я закриваюся в туалеті,бо вже знаю, що на мене чекає. Вона просить:,, відкрий, я не буду бити.’ Але я їй не вірю. Сиджу далі. Не пам´ятаю , скільки часу так просиділа, а тоді сестра мала:’ відкрий, мама пішла до сусідки’
Я відкриваю двері, і тут мама з шнуром летить на мене. Ох і перепало мені тоді.
До сих пір згадую їй часом той випадок.
І до речі, моя мама мені і зараз каже, що дітей, щоб виховати, треба бити. Дорікає мені в тому, що мої діти не виховані,бо я їх не б´ю.
Проте не раз перепадало мені від батьків, та й сестрі також. Били шнуром від самовара здебільшого. Особливо мама полюбляла такий метод виховання.
Пам´ятаю, було мені 6, а сестрі три. Батьки поїхали на город за місто. Зазвичай вони з собою брали і нас туди. Але того разу чомусь вирішили залишити вдома самих.
Вже не згадаю, хто з нас запропонував посмажити яєшню чи то сестра, чи то я.
Ну і я як старша всю роботу взяла на себе. Доки смажила сало до яєшні, мала заглядала в сковорідку і гарячий розтоплений жир побризкав їй на обличчя. Потім плита була несправна, щоб вимкнути, потрібно було витягнути з штекер х розетку. Думаю, багато хто знає який штекер в тодішніх електричних плитах, така здорова коробка, витягнути не можу, треба було добряче постаратися, а тут ще камфорка, від якої так гаряче, що капець. І я, довго не роздумуючи біжу до шафи, витягаю перше, що потрапило мені до рук і кидаю ту річ на камфорку, щоб не так пекло, коли я буду витягати штекер. То була мамина спідниця. Та спідниця починає диміти, диму повна кухня, відкриваю вікня. Тут сусідка дзвонить в двері, а я мовчу,мені страшно, дверей не відкриваю. А в нас лоджії були поруч,і вона зі свого балкону перелазить на наш. Спідниця на плиті димить, мала з мокрим рушником на обличчі лежить плаче. Ну, звичайно, сусідкавиключила плиту, зняла ту спідницю.
І через пару годин приїжджає мама з городу. Я закриваюся в туалеті,бо вже знаю, що на мене чекає. Вона просить:,, відкрий, я не буду бити.’ Але я їй не вірю. Сиджу далі. Не пам´ятаю , скільки часу так просиділа, а тоді сестра мала:’ відкрий, мама пішла до сусідки’
Я відкриваю двері, і тут мама з шнуром летить на мене. Ох і перепало мені тоді.
До сих пір згадую їй часом той випадок.
І до речі, моя мама мені і зараз каже, що дітей, щоб виховати, треба бити. Дорікає мені в тому, що мої діти не виховані,бо я їх не б´ю.
6
Мій тато і наполеони пік, і мене з садочка забирав, і в квартирі прибирав. І ще зі мною з 8 місяців сидів ночами, а мама працювала по змінах. А тато при цьому працював і вчився в інституті. Але все одно черги, прання руками, готували все самі, працювали.
Я про те, що доля є в кожного з нас. А якщо є розум то і після 40 жити можна.
Зате йому є що згадати)))
Зате йому є що згадати)))
1
Улюблена приказка моєї мами, від своєї бабусі навчилася. ,, за одного битого двох небитих дають,і то брати не хочуть’
Та да, только крови он у родителей выпил литры, не тетки не дьдьки в живых нет уже лет 15. А так да, всей семье есть что вспомнить.
Не, не будут . Я от противного . Меня били, это мягко сказано . Лупили до кровавых синяков . Я, за 27 лет один раз дочери пощёчину дала и гноблю себя за это .
’Воспитание’ родителей помню, стараюсь простить .....
’Воспитание’ родителей помню, стараюсь простить .....
Что не можешь? В 90е типа кто-то выбирал остаться без денег, без работы и получать зарплату кирпичом. А то что дитинка в свои 30-40 лет не может понять, что воспитывали как умели и киндер со сникерсом не купили, потому что денег не было на это - то уже у дитинки особенность развития, а не родители виноваты.
Опять же. Это не про побои и издевательства. Это недопустимо
Опять же. Это не про побои и издевательства. Это недопустимо
1
1
Что меня больше всего пугало и держало в постоянном напряжении так это то, что я никогда не была уверена почему сейчас скандал, не было никаких чётких правил вроде нашкодила и результат. Я первые 15 лет жизни провела в попытках объяснить что я ничего плохого не хотела а часто даже не понимала за что в очередной раз приходится просить прощения.
4
До 25 років ще якось не так боляче це все сприймалось, може просто не було повного поняття і відчуття реальності.
А потім брехня за брехнею, і прийшло розуміння, що моя мати мене не любить, може і любить, але не так як би мені того хотілось.
Не можу пробачити, хоча спроби були.
А потім брехня за брехнею, і прийшло розуміння, що моя мати мене не любить, може і любить, але не так як би мені того хотілось.
Не можу пробачити, хоча спроби були.
2
Правильно делали, что отбивались.
Вообще умиляют родители, которые превратили жизнь детей в ад физическим насилием, а потом мотают сопли на кулак, что взрослые дети не хотят с ними душевно общаться, помогать и ухаживать за ними.
Вообще умиляют родители, которые превратили жизнь детей в ад физическим насилием, а потом мотают сопли на кулак, что взрослые дети не хотят с ними душевно общаться, помогать и ухаживать за ними.
3
Навіть не уявляла, що такий величезний відсоток. Уявіть собі натовп жінок (або якщо у вас великий жіночий колектив), і скільки серед них битих. Особливо не зрозуміло, коли били ні за що і постійно.
Це ж скільки неадекватних людей, виявляється.
Залишилося створити опитування,
який % матерів зараб б´є своїх дітей.
Це ж скільки неадекватних людей, виявляється.
Залишилося створити опитування,
який % матерів зараб б´є своїх дітей.
5
Меня 2 раза били. Ну если это можно так назвать. Дочь за 8 лет один раз толкнула, что она упала и ногу разбила. Шли по улице домой. Центральный проспект. Дочь впереди бежит, я чуть сзади иду. И со двора машина едет. И скорость немаленькая. Я крикнула: Ира- машина. Не слышит. Подбежала и толкнула в сторону. Дочь упала - машина проехала.
В одному светрі чотири роки ходили, він був один, чорний в зелений узор куплений в циганів.
взуття після двоюрідної сестри, з величезною діркою в підошві
Не було нічого - ні мила, ні прального порошку, пусті полиці.
Щасливе дитинство і юність, ага...
І при цьому ми мали бути смиренними, в 13 чи ч 15 років. Дивлячись на все навколо
взуття після двоюрідної сестри, з величезною діркою в підошві
Не було нічого - ні мила, ні прального порошку, пусті полиці.
Щасливе дитинство і юність, ага...
І при цьому ми мали бути смиренними, в 13 чи ч 15 років. Дивлячись на все навколо
2
2
А я любила село и помогать бабушке с дедушкой. Наверное потому что от них всегда исходило только тепло и доброта ко мне. В отличие от матери, которая все время орала на меня и оскорбляла, никакие моря не были в радость.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу