Який сенс садити, аби роздавати та викидати?

ну Вы так пишете, будто это чужие для вашей семьи люди, тупые как пробка и упрямые как ослы. надо нормально поговорить с ними, что они так угробят здоровье и попытаться убедить сажать меньше. если это родители мужа, пусть муж уговаривает, его более вероятно послушают, чем Вас

Не чужі люди, але до них не доходить. Люди звикли так жити — тільки городами і все. Щороку кажуть, що все, а потім весна — і знову городи. Здоров’я чи ні, там не докажеш нічого

То нехай болять спини та здоров´я не те.
Ну от давайте припустимо, що ваші батьки нічого не посадять з городини. Чим вони будуть займатись? Питання. Вони підуть у спортзал? Вони почнуть бігати навкруги села, щоб спалити ту купу калорій що вони спалюють, і кардіонавантаження?

А чого саме у вас надлишок? Помідори можна на сік і кетчуп пустити. Або заквасити ті ж огірки в бутлях та помідори в відрах. Такі соління можна і зимою на вагу продавати і в волонтерські центри передавати

Дуже погано, що у нас пенсіонери не до спорзаду ходять, а морять себе на городах) Що не намагаються старість прожити хоча б якось цікаво — як це можливо за нинішніх реалій, бо то діти були малі, то те, то се, а навпаки собі придумують проблеми на голову, хоча зараз вже немає ні дітей малих, нічого. Одна справа, якщо бідуєш і немає копійки. Інше питання, що гроші є, але треба ж щось робить. Тобто, на городі рачки стояти. Одна забава. Не цікаво нічого, аби город і все на умі.

Давайте думати про ваших, не про всіх. Що вони можуть робити, якщо не город. Яку альтернативу ви можете їм запропонувати?

Якраз переписуюсь про це з подружкою яка теж в середовищі😂.
Наче все гуд, ти молодець, швидко вчиш і тут хєрак - зустрів індуса чи англічанина😂

Обычно такие люди довольно упрямы и считают что знают лучше. Также на свет достаётся коронный аргумент ’а вдруг не уродит в этом году?!’

Ну а хіба я маю за них думати, як їм час проводити?) Точно не так, що свої інтереси нав’язувати дітям. Я посаджу, а потім щось із цим всім треба робити. Книги читати, дивитися цікаві фільми, кулінарити, насолоджуватися природою навколо, як мінімум, зустрічатися з друзями своїми.

Не всі. А шо роблять? Лузають насіння? Їм ж треба чимось займатись

Якщо є робота то супер а так....вмерти можна від безділля

Тобто замість того щоб вони рухались, ви пропонуєте їм лежати на дивані перед телеком. А ви не припускаєте думки, що вони так швидше помруть?

А більш занять немає? Тільки городи?)

Якщо є то добре а якщо нема?

Ми ж не знаємо де живуть ваші батьки. Чим вони можуть ще займатись цікавим крім города, ви відповісти не можете.

Скандинавською хотьбою займатися можна, як на те пішло. Не треба перекладати на дітей відповідальність. Не діти мають придумувати, чим батькам себе зайняти. Всі дорослі люди, не діти. На городі стоячи рачки теж можна померти, якщо що.

Батьки живуть в селі. А чим займаються люди на песії? Всі поголовно рачки на городі стоять хіба? Якщо на пенсії, то лише город треба і все?

Лежачі перед телевізором без кардіонагрузок, вони помруть швидше.

І що ви пропонуєте? Кожне літо тріпати нерви городами? Скандинавська хотьба для вас не є кардіонагрузкою? Чи дітям тепер терпіти вибрики батьків, бо тим треба кардіонагрузки? А мені спокій треба, а не тріпання нервів городами

Так ради бога, возделывали б огороды, ставили теплицы но при этом без жалоб и нытья, а также без головной боли что с их урожаем делать и сколько теперь ты за него должен. Вырастили-сьели-что не съели в компост и ’все фигня, Миша, давай по новой!’

Ну от) А коли щороку починаються ці драми, то якось вже й не весело.

Угу, ещё невесело потом лечить последствия- одно мрт перкывает всю ту картошку

Это да))) Вы же там работаете и можете практиковаться? Параллельно учите язык с репетитором или сами?

Зараз поки сама, в мене був оепетитор, хочу зараз спробувати курси

Так, працюю

Мої спостереження на цю тему. Моя мати живе в місті. Квартири у нашому під´їзді получали приблизно в одному віці. Тобто всім жінкам та чоловікам що там жили зараз 72-78 років. Зараз живі лише ті, хто займався дачами. Ті хто не копирсався у землі читали, дивились телек, сиділи на лавці вже померли.
Моя свекруха живе в місті, де можно розважатись, але в неї хата та ділянка з огородом. Робила до останнього. Як ноги почали боліти звільнилась. Через 2 роки телесеріалів зробили операцію на серці. тобто виживання було під питанням. Я вигнала її на город . Потрохи, помаленьку допомагала мені. Зараз вона живчик. Сама все робить. Так, в неї все болить, спина, втомлюється. Але поки вона роздає врожай то в неї прохідний двір. Вона спілкується ділиться ноухау городніми. Вона вивчила як користуватись інтернетом, соцсетями щоб там спілкуватись про город. То тепер в неї цікаве хоббі і велике коло знайомих. Почуває вона себе дуже добре, забула про серце. Про спину стогне, але розуміє що якщо не рухатись, то болітиме більше. Бо коли зламала ногу і місяць не вставала, то ми її заново навчали ходити.
Свекор. Живе на дачі. 85+ Рубить дрова сусідам. В нього обидві ноги протези стегно та коліно. Тобто ми його вчили ходити 2 рази. То він каже, якщо зупинюсь ще раз, то помру. Після операцій як тільки лікарі дозволяють навантаження збігає рубити дрова.
З віку 60+ сустави та м´язи починають боліти якщо на них не давати навантаження. Город то гарна розминка, розтяжка, кардіо.
Щоб займатись скандинавською ходьбою потрібна компанія. Якщо компаії нема, то ніхто ходити насамоті не буде. Бо разом з кардіо люди похилого віку потребують спілкування. Це те заради чого вони живуть. Ниття вам про город і що в них болить, це теж спілкування - з вами.

То проблема не в городах. Проблема в тому що вам не подобається спілкуватись з вашими батьками. Вони вам заважають, вам ніколи. У вас плани без батьків.

Удачи в изучении

Дякую, вам теж успіху в цій не простій справі

Не надо их ломать и заставлять отказаться. Убеждайте меньше сажать!