Розслабилася...

Одинока дама за 35.. діти, сім´я робота. Я вже не пам´ятаю як той чоловік голим виглядає. Зібрала всю свою сором´язливість в одне місце і замовила нарешті собі іграшку. Гарненький такий. Кольоровий ( дивлюся на нього і згадую оповідання зі школи " пістрява стрічка") . Просто розмір той що треба, мед силікон. Не стала чекати доставку, поїхала забрала. 20 хвилин ходила кругами, щоб зайти забрати. Все здавалося, що або колег зустріну, або мама із-за вугла " безсоромниця!!". Людині під 40 , а вона все соромиться члена резинового купити.
Підібрали гарний лубрикант.
Прийшла щаслива додому. Вся в предвкушенії. І тут діти " не хочемо гуляти". В сенсі???!!!!! То що не день, очі продерли і " ми гуляти" , а тут ліньки їм. Счас. Дала грошей на морозиво. Вигнала кататися. Добре що двері примкнула. Тільки розтягнулася . Витягнула мого красунчика. Обмила його гарненько. Зварила. ( Ви сміятися будете. Продавчиня сказала прокип´ятити пару хвилин на початку) . Тільки така закрила очі, в руці цей красунчик ... Стукіт в двері.
Дитина пісяти захотіла. Знаєте як часто то буває? Це вперше.
Ліхорадочно шукаю що накинути. Куди сховати Ігорька ( ну дуже розміром і формою схоже) . Дитина вирішила не лише попісяти, а й попити, перевірити обновки і схопити щось " нам пожувати з другом" . Альо , я ж гроші дала. Магазин під будинком.
Поки налаштовувалася , зателефонував кур´єр з доставкою. Потім мама. А потім прийшли діти.
Побачення з Ігорем перенесено на інший день 😥

Отаке воно " особисте" життя коли ти мама