Нема настрою

Ставлять астму, тому що кашель не минає місяцями. Зараз на інгаляторі, але все одно як кашляла, так і кашляю. Кров норм, КТ легень норм, спірографія норм, алергії міксти нічого не показують. Пульмонолог каже продовжувати інгалятор та й усе.

Переїхали до моєї мами зі спекотного регіону. Я поступила вчитися. Мама сидить із моїми дітьми. Їй важко із ними, і я відчуваю себе погано через це.
Діти часто хворіють, просто по колу. Середня має проблеми, ставили аутизм, зараз тільки зппр. Возимо по різних заняттях, логопедах, нейропсихологах тощо. Дуже складно вибрати час, возять то мама, то чоловік, він працює у різних змінах.
Старший син зраває уроки у школі, примусили оформити домашнє навчання, не хочуть його бачити. Вдома поводить себе ніби норм, але тільки за поріг - і якийсь треш, то новий телефон "знайде", то ще щось "знайде", то з дому телефон ось нещодавно пропав. У рюкзаку носить одвертку, " знайшов і забув викласти". На словах - душка хоч до рани прикладай. Свої уроки фік примусиш читати, а мені допомагає і доповідь знайти, та й взагалі помічничок і на будь-яку тему можна поспілкуватися. Тільки ось не знаю, що кожен день наступний чекає. Сказала вже, ще раз щось "знайдеш" - поліцію виключу сама.
Чоловік егоїст, що любить насамперед свою маму, потім себе, а усе інше - додаток для нього. Діти його бісять, у середньої бува елементи "польової поведінки", він оре на неї : " Досить поводитися, як дебілка! " і т.п. Маленький теж його бісить, визвіряється на нього вже лише за те, що той прокидається зарано, доки не встигли позайматися сексом. Йому треба обов´язкого і ввечері, і вранці. Відпочинок є тільки коли він працює в ніч.
Послати нафік - теж певні незручності. Материальні, фізичні.
За вухом ще знайшла невеличкий лимфовузол, якого раніше не було. Зрозуміло, що зараз я хворію, але вже кожен якийсь подібний елемент чи новина висаджують мене.

Пишу просто виговоритися. Розумію, що зараз почнеться про троля і т.п. Тому не знаю навіть, чи буду відповідати. Хочу, щоб настало якесь полегшення "звідки не чекали". Тільки не так, щоб я пошкодувала про мрії щодо полегшення, я вже боюся цього дорогого мірозданія, і що треба боятися своїх бажань тощо. Можна так зробити, щоб мені і легше стало, і щоб я про це не пошкодувала? Це типу до мірозданія питання було.
І взагалі нема ні на що часу... Купу матеріалу треба вчити на наступний тиждень, а я не знаю, коли це все робить.