75В• 04 октября 2024
Хочу бути жінкою крутого айтішника
А не оце усе. Відчуваю себе невдахою: треба кожен день самій працювати айтішницею. Завалила тренінг, тепер мене ввічливо довбають: знайдіть, будь-ласка, пару хвилин, щоб закінчити свій тренінг. Які там пару хвилин, там до фіга роботи )))) Окрім основної )
Хочу лапки і на ручки... А ні, треба далі працювати.
Хочу лапки і на ручки... А ні, треба далі працювати.
показать весь текст
4
4
6
7
Та_шо_ж_таке• 04 октября 2024
Ответ дляОце так цабе
Який?
Та навіщо?
Та навіщо?
ну ви ж написали, що вони склочні і наглі. Якщо так влаштовує...
Милота• 04 октября 2024
Ответ дляТа_шо_ж_таке
а вам скільки?? в 50 професіонал в самому соці)))) якщо можливо не модель..)))
40, но вы же понимаете что за эти годы все поменялось, и молодежь в спину дышит со своими пайтонами и желанием работать на 12000 гривен))
1
Злюсь до кипіння• 04 октября 2024
Може ноотропи спробувати? Ті, які беруть студенти під час сесій
Та_шо_ж_таке• 04 октября 2024
Ответ дляМилота
40, но вы же понимаете что за эти годы все поменялось, и молодежь в спину дышит со своими пайтонами и желанием работать на 12000 гривен))
це так. Якщо не розвиватися, то й простий викладач англійської втратить кваліфікацію досить швидко. І то й 50 не треба чекати.
Оце так цабе• 04 октября 2024
Ответ дляТа_шо_ж_таке
ну ви ж написали, що вони склочні і наглі. Якщо так влаштовує...
А як їх поміняю?
То такі люди
То такі люди
Меряю от 0• 04 октября 2024
Ответ для75В
Допомогає і діти допомагають, що потрібно. Взагалі-то хатніх справ небагато.
Мені б оцей затик в мізках перебороти. Я і відпочивала вже.
Раніше все легко було, на раз-два проблеми вирішувала. А зараз прям продираюся скрізь інформацію, нову взагалі не запам´ятовую.
Мені б оцей затик в мізках перебороти. Я і відпочивала вже.
Раніше все легко було, на раз-два проблеми вирішувала. А зараз прям продираюся скрізь інформацію, нову взагалі не запам´ятовую.
Спорт, вітаміни пробували? Може гормони ще шалять. З психологом ще поговорити добре було б
Гладиолус• 04 октября 2024
Ой, авторе, я Вас розумію. Теж хочу на ручки. Я була дружина такого айтішніка і сама айтішниця. Чоловік загинув на війні а я в новій країні одна з двома дітьми починаю з абсолютного нуля. Оце печаль. Але думаю що краще вдома в добрі, теплі ніж в теплицях на помідорах. Цим себе і заспокоюю. Перші півроку після смерті чоловіка взагалі не дуже пам´ятаю. Мозок не працював. Не знаю як мене не звільнили. Тримайтеся, це криза. Пройде. Кожен день старайтеся зробити маленький крок. Не беріться ні за що глобально. Розбийте все на міні спринти і потихеньку розгребете.
8
Та_шо_ж_таке• 04 октября 2024
Ответ дляОце так цабе
А як їх поміняю?
То такі люди
То такі люди
ну варіанти є. Наприклад, обмежити спілкування, створити власні кордони.
Потужна махіна• 04 октября 2024
Ответ для75В
Ще позорніше, я в процесі завалюю проміжні тести. Тренінг необов´язковий, але в репорт піде. Буду збиратися до купи і проходити.
У Вас якась тривожність. Давно не відпочивали?
Милота• 04 октября 2024
Ответ дляТа_шо_ж_таке
це так. Якщо не розвиватися, то й простий викладач англійської втратить кваліфікацію досить швидко. І то й 50 не треба чекати.
Проблема в том что наши работодатели не заинтересованы в твоём развитии, а заинтересованы в своей прибыли. Чтоб работали по 12 часов и зарабатывали деньги, делая платные доработки клиентам.
Любительница• 04 октября 2024
Ответ для75В
Ахах, мені під 50 і я вже 20 років, як заміжня. У мене чоловік жонатий на айтішниці )
Розведіться
4
Оце так цабе• 04 октября 2024
Ответ дляТа_шо_ж_таке
ну варіанти є. Наприклад, обмежити спілкування, створити власні кордони.
Це все ніби вже є
автор
75В
• 04 октября 2024
Ответ дляМеряю от 0
Спорт, вітаміни пробували? Може гормони ще шалять. З психологом ще поговорити добре було б
От я в тренажерку місяць як повернулася, ощутимо легше. 2 роки була без спорта, глаукома минулого року стояла під питанням, в цьому не підивердили, то хоч навантаження можна. А то напугали, що ніхрена не можна.
автор
75В
• 04 октября 2024
Ответ дляГладиолус
Ой, авторе, я Вас розумію. Теж хочу на ручки. Я була дружина такого айтішніка і сама айтішниця. Чоловік загинув на війні а я в новій країні одна з двома дітьми починаю з абсолютного нуля. Оце печаль. Але думаю що краще вдома в добрі, теплі ніж в теплицях на помідорах. Цим себе і заспокоюю. Перші півроку після смерті чоловіка взагалі не дуже пам´ятаю. Мозок не працював. Не знаю як мене не звільнили. Тримайтеся, це криза. Пройде. Кожен день старайтеся зробити маленький крок. Не беріться ні за що глобально. Розбийте все на міні спринти і потихеньку розгребете.
Дякую! І Вам пережити цей тяжкий період
1
автор
75В
• 04 октября 2024
Ответ дляПотужна махіна
У Вас якась тривожність. Давно не відпочивали?
В принципі, нормально - давно. Цьогорічна 3-тижнева відпустка пройшла у вирішенні доволі нервових справ. Роботою я не займалася, але і без неї вимоталася. І останні 10 місяців дуже нервові були, постійне очікування і саме тривожність. Тиждень тому тільки все вирішилось.
Відморожена• 04 октября 2024
Ответ для75В
Допомогає і діти допомагають, що потрібно. Взагалі-то хатніх справ небагато.
Мені б оцей затик в мізках перебороти. Я і відпочивала вже.
Раніше все легко було, на раз-два проблеми вирішувала. А зараз прям продираюся скрізь інформацію, нову взагалі не запам´ятовую.
Мені б оцей затик в мізках перебороти. Я і відпочивала вже.
Раніше все легко було, на раз-два проблеми вирішувала. А зараз прям продираюся скрізь інформацію, нову взагалі не запам´ятовую.
Новая информация не совпадает с желанием на ручки и ничего не делать
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу