Миллениалка• 15 октября 2024
Коли бачу в собі схожі риси на риси моєї мами
то мені від себе стає противно.
Бачу в ній багато недоліків, перечисляти не буду.
Я її не критикую, нехай живе з ними, стараюсь для себе бути іншою, відношусь до всього аналітично. Стараюсь бути кращою, щедрішою, добрішою.
Але коли самі неочікувано проскакують якісь жести, голос або поведінка, як у неї, то я аж лякаюсь. Як це викорінити і бути зовсім іншою людиною, якщо воно само в мені сидить???
Бачу в ній багато недоліків, перечисляти не буду.
Я її не критикую, нехай живе з ними, стараюсь для себе бути іншою, відношусь до всього аналітично. Стараюсь бути кращою, щедрішою, добрішою.
Але коли самі неочікувано проскакують якісь жести, голос або поведінка, як у неї, то я аж лякаюсь. Як це викорінити і бути зовсім іншою людиною, якщо воно само в мені сидить???
5
2
39
0
Прямо, як мене описали.
Проскакує якась манера поведінки, навіть зовнішньо схожа стаю. Мені зараз 35 років, але є вже схожі моменти. Присікаю це в собі одразу.
Проскакує якась манера поведінки, навіть зовнішньо схожа стаю. Мені зараз 35 років, але є вже схожі моменти. Присікаю це в собі одразу.
1
2
2
У меня такое с папой . Негавижу его в себе , но это в основном в характере . Лопоухие уши от него исправила пластикой . А вот на маму очень хотела бы быть похожей во всем
2
і я.
Але буває, що пізно, вже подія відбулась.
Наприклад, батьки ніколи не питали в мене моєї думки і приймали рішення за мене. От я сьогодні сину замовила черевики, не спитавши його, чи подобаються. Спитала вже, коли оплатила. Він відповів байдуже - підходить.
Тепер мене совість мучить. Може ця байдужість в нього, бо я його привчила, що наче приймаю рішення за нього, і йому вже і так зручно - мама вирішить за нього
Раптом та погана історія мого дитинства повторюється
Але буває, що пізно, вже подія відбулась.
Наприклад, батьки ніколи не питали в мене моєї думки і приймали рішення за мене. От я сьогодні сину замовила черевики, не спитавши його, чи подобаються. Спитала вже, коли оплатила. Він відповів байдуже - підходить.
Тепер мене совість мучить. Може ця байдужість в нього, бо я його привчила, що наче приймаю рішення за нього, і йому вже і так зручно - мама вирішить за нього
Раптом та погана історія мого дитинства повторюється
2
Боже, это ужас. Наоборот люди гордятся что похожи на свих родителей, предков. У вас мама алкашка зассыха что вы ее так цураетесь?
6
Ні, не алкашка.
Золота медаль і червоний диплом. І заміж за тим, за кого її зісватали, привели їй чоловіка за ручку.
Перфекціоністка і аб´юзер.
Ні в коєму разі не хочу бути схожою на неї. Я люблю свободу, помилки, непередбачуваність і т.д.
Золота медаль і червоний диплом. І заміж за тим, за кого її зісватали, привели їй чоловіка за ручку.
Перфекціоністка і аб´юзер.
Ні в коєму разі не хочу бути схожою на неї. Я люблю свободу, помилки, непередбачуваність і т.д.
4
странные отношения с мамой.
я совершенно не против быть похожей на маму. она была прекрасным человеком
я совершенно не против быть похожей на маму. она была прекрасным человеком
1
2
3
Аналогічно. А ще буває чоловік як скаже, що я така ж, то мені дурно стає. Я просто знищую в собі схоже, а воно вилазить.
2
наведу приклад. Моя мама по іншому тратить гроші. У неї ніколи нема нічого відкладеного. Я теж до манотратства схильна, але міняю це. Це дивно?
4
Вы сами себе противоречите, пишите что любите свободу и непередбачуваність но в то же время сковываете и ограничиваете себя когда непередбачуванно проявляете себя неугодно по вашему мнению(как ваша мама). Подумайте над своими истинными желаниями и поведением.
3
А мне нравятся такие. Зато у них всегда есть план б и все по полочкам. У моей подруги такая мама, она постоянно жалуется, что мама даже вес подруги держит на контроле. А моей пофиг и всегда было пофиг. Сделала я уроки или нет, чистая у меня куртка или нет. Вот такая она свобода или пофигизм, хз))
1
Вам здається, що це благо.
Це заковування себе в рамки стереотипів і відмова від своїх бажань.
Це дуже погано - ’жити як треба’, а не як хочеш
Це заковування себе в рамки стереотипів і відмова від своїх бажань.
Це дуже погано - ’жити як треба’, а не як хочеш
1
2
ну у меня мама тоже с деньгами легкомысленно обращалась.
ну я не воспринимаю как что-то очень негативное. в итоге она оплачивала все счета.
я просто понимаю что мне не подходит такое и совершенно иначе распределяю деньги.
Не воспринимаю это так что вот мне досталось от матери черта и надо ее корректировать.
ну я не воспринимаю как что-то очень негативное. в итоге она оплачивала все счета.
я просто понимаю что мне не подходит такое и совершенно иначе распределяю деньги.
Не воспринимаю это так что вот мне досталось от матери черта и надо ее корректировать.
я все аналізую.
Вважаю, що у всьому має бути баланс - золота середина. Іноді мене перекошує, думаю над цим
Вважаю, що у всьому має бути баланс - золота середина. Іноді мене перекошує, думаю над цим
1
Золотая середина это точно не про свободу и непередбачуваність, это четко выстроенные рамки чтобы не было прекосов, как на судне когда грузят груз стоит креномер чтобы груз сыпали равномерно нужно постоянно корректировать
А мне кажется это заботой. Да может где то больше её, но лучше чем её нету. Мы с подругой рожали в один год. Её мама ’абьюзер’ - сложила все сумки, договорилась с врачом, прыгала под окнами роддома. Моя мама - моя Маша такая умная, она все сама сделает. ))
Ок. Я конечно сделала, но как то завидно.
Ок. Я конечно сделала, но как то завидно.
А мы с психотерапевтом наоборот неоторые части ’мамы’ интегрируем. Моя например может забит ьна что угодно, просто не обращать внимания и там гори все конем. Полезное свойство иногда, вот можно как она действовать - не обязательно быть святее папы римского
2
Мені 42. З дитинства намагалася бути протилежністю своєї матері...все в ній, як на мене, було не так.
Спілкування із нею впродовж життя було мінімальним.
На днях поховали з сестрою її .Я так і залишилась зі своїми образами і з зовнішністю матері....
Спілкування із нею впродовж життя було мінімальним.
На днях поховали з сестрою її .Я так і залишилась зі своїми образами і з зовнішністю матері....
2
Чому?
Золота середина - це зона комфорту. Коли людина до цього сама доходить, вона отримує від цього задоволення. Це і є її свобода
Золота середина - це зона комфорту. Коли людина до цього сама доходить, вона отримує від цього задоволення. Це і є її свобода
Моя мама стала тираном і аб´юзером, коли тато у 90ті склав лапки, а їй довелося тягнути родину з 2 дітьми. А тепер і у мого, блін, лапки, і я її капець як розумію
1
Ужас, это не понимать, что все люди разные и ситуации разные. Вас тиранили, издевались? Вы хотите быть похожими на этих людей?
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу