БезВзяток• 20 октября 2024
Как вы жили в 90-е и нулевые? Вспоминаем молодость
Вспоминаю только хорошее. Новый год воспринимался как что-то волшебное, люди до эпохи интернета были намного общительнее и проще. Фильмы по выходным на любимых каналах, все эти сериалы, новая техника, только что появившаяся мобильная связь. А еда помните какая вкусная была? Не то что сейчас. Какие у вас впечатления от тех времён?
показать весь текст
7
2
1
42
4
358
2
Ця молодь надивилася на батьків та будую життя по інакшому.
Цікаво тепер як діти наші будуть будувати.
Цікаво тепер як діти наші будуть будувати.
Оооот, я не розумію, чого раптом всі забули, але без бартеру нічого не працювало. І хабарі. В сраному ЖЕКу щоб отримати бумажку оформлення якої займало пару хвилин, треба було заходити з пакетом.
А безкінечні черги? А зарплати чим завгадно, але не грошима? І пощастило тим, хто зарплату отримав чимось потрібним, що можна було б хоча продати за копійки.
А безкінечні черги? А зарплати чим завгадно, але не грошима? І пощастило тим, хто зарплату отримав чимось потрібним, що можна було б хоча продати за копійки.
4
1
1
Швидше за все, автор була дитиною чи підліткою, судячи з її ностальгії за кисілем в пачках.
Може вже їй хтось скаже що це просто компот з крохмалем )
Може вже їй хтось скаже що це просто компот з крохмалем )
4
Юность, недостаток еды, ожидание прекрасного, новые возможности, отсутствие нормальной одежды, много интересных книг и фильмов )
Смешаные чувства. Все было хорошо, если бы еды и одежды было побольше. И много денег ))
Смешаные чувства. Все было хорошо, если бы еды и одежды было побольше. И много денег ))
Мне 46, кисель я помню смутно - тогда была совсем небольшая.
Автору, наверное, на несколько лет больше
Автору, наверное, на несколько лет больше
Комменты тех людей в опросе которых вы усомнились? Эти же люди в опросе показали 23 процента негатива. Не 90
Я не голосувала. Бо опитування складене невірно. Я так теж вмію - отримувати потрібний мені результат, а не правильний)
3
1
на кой черт нам ваш новый год?
обокрала советская власть всех граждан присвоив себе накопленные вклады
трусов нельзя было купить и носки штопали на лампочке
какой уж тут новый год?
обокрала советская власть всех граждан присвоив себе накопленные вклады
трусов нельзя было купить и носки штопали на лампочке
какой уж тут новый год?
11
Ответ дляКучерявочка
зато сейчас все исключительно натуральное и полезное 
и самое главное недорого.. ага..
и самое главное недорого.. ага..
Є, і вибір є - на будь який смак і фінанси. І можливостей більше навіть з тим, що в країні війна.
Чи то я одна пам´ятаю, що за овочами/фруктами/молочкою всі їздили на ринок, бо магазинне було фігової якості. А цілі ряди з домашніми тортами?
Чи то я одна пам´ятаю, що за овочами/фруктами/молочкою всі їздили на ринок, бо магазинне було фігової якості. А цілі ряди з домашніми тортами?
2
1
Просто не надо покупать всякую дешёвую шнягу, а тратить деньги на здоровые продукты, предварительно читая состав
1
1
Сейчас не только фермеры химичить с добавками стали, но и те у кого пара коров. Знаю лично. Сейчас в инете все добавки, в открытом доступе. И уже не так невинно как раньше, морковкой красили))
2
Я була молода, гарна і смілива. Нічого не боялась. Жили норм, не голодували, бо в нас була бабуся в селі, яка тримала і свині і качки,гуси, кури. Тому голодні 90 це не про мене. Познайомилась після інституту з дівчиною, трохи дружили, ото де страшно. Вони орізи, гриби збирали, щоб заготовити на зиму. І фрукти обривали придорожні яблука, і шукали ягоди. Дуже бідно жили вони. 
А я ще й в Хмельницьк, Чернівці їздила з сестрою за спорт костюмами, світервми турецькими і торгували на базарі. Золотий час був, майже все продавали за кілька базарів, гроші були, дискотеки, казино, відпочинок щороку.
Одягалися гарно, у кавалера була машина, всі заздрили.
Гарний час був. І я незважаючи на соблазни, вибачилася, зробила кар´єру.
Багато друзів стали наркоманами, деякі попали в бандитську угруповування і подруги теж. Деякі загинули після розборок, а деякі поїхали і пропали...
Залишилось нас небагато, хто зміг випригнути, якщо зустрічаємось (рідко) то звісно дивуємося як ми не стали пропащими.
Наркотики ніколи не вживала, це для мене було табу, травку навіть не курила, хоча пару разів в хаті якщо з точками сидиш, то надихужшся автоматично. Кілька разів було, не моє... Я люблю контролювати себе, тому старалась уникати, хоча іноді не могла, все закривались і купили, дим стояв сизий і вийти не можна.
Дивлюсь на дітей своїх і розумію, що нікому б не хотіла того повторення. Повторюсь, сама дивуюсь, що нікуди не вляпалась, хоча історії були дуже не прості. Були і обшуки і розборки і стрілки, на які їхали і не знали чи будемо живі.
Чоловік знає що в мене не прості друзі і юність була, але щоб так.
Доречі деякі мої друзі тепер фігурують в новинах, і навіть депутвти вр. Чоловік сміється, каже о, твій дружок в бігах, до нас не прийдуть?)
Хоч тут розказала.
А я ще й в Хмельницьк, Чернівці їздила з сестрою за спорт костюмами, світервми турецькими і торгували на базарі. Золотий час був, майже все продавали за кілька базарів, гроші були, дискотеки, казино, відпочинок щороку.
Одягалися гарно, у кавалера була машина, всі заздрили.
Гарний час був. І я незважаючи на соблазни, вибачилася, зробила кар´єру.
Багато друзів стали наркоманами, деякі попали в бандитську угруповування і подруги теж. Деякі загинули після розборок, а деякі поїхали і пропали...
Залишилось нас небагато, хто зміг випригнути, якщо зустрічаємось (рідко) то звісно дивуємося як ми не стали пропащими.
Наркотики ніколи не вживала, це для мене було табу, травку навіть не курила, хоча пару разів в хаті якщо з точками сидиш, то надихужшся автоматично. Кілька разів було, не моє... Я люблю контролювати себе, тому старалась уникати, хоча іноді не могла, все закривались і купили, дим стояв сизий і вийти не можна.
Дивлюсь на дітей своїх і розумію, що нікому б не хотіла того повторення. Повторюсь, сама дивуюсь, що нікуди не вляпалась, хоча історії були дуже не прості. Були і обшуки і розборки і стрілки, на які їхали і не знали чи будемо живі.
Чоловік знає що в мене не прості друзі і юність була, але щоб так.
Доречі деякі мої друзі тепер фігурують в новинах, і навіть депутвти вр. Чоловік сміється, каже о, твій дружок в бігах, до нас не прийдуть?)
Хоч тут розказала.
2
4
Хто там пише про якість продуктів при союзі - чому тоді у великих містах існували окремі магазини для чиновників, а в маленьких містечках, в магазинах для них продукцію тримали окремо?
А 90-х ринок наповнили дешеві турецькі і польські товари.
А 90-х ринок наповнили дешеві турецькі і польські товари.
1
Морковкою в промислових виробництвах не фарбували. І люди, які продавали м´ясо і молочку на ринках і тоді знали, чим годувати курей/худобу щоб швидше набирали масу. І що в сметану добавити щоб була густіша і стало більше. І в склади з цукром ставили відра з водою, щоб цукор ваги набрав.
3
2
угу... выбор это в Киеве? а вы не хотите проехать по маленьким городкам и поселкам? не хотите спросить есть ли у людей возможность купить недорогое и качественное?
1
Я не тільки їздила, а й жила. Навіть в богом забутому селі є так званий або ’майдан’, або ’центр’ - де є декілька магазинчиків з різними товарами. Так, вибір там буде не київський, але дуже таки непоганий. Плюс два рази в тиждень базар. В селах на заході країни ще краще, там кордон близько, возять продукти з Італії і Польщі (особливо з Італії,там багато тих,хто виїхав на заробітки в 90-і). І знаєте, скільки там коштує пачка хорошої кави в 500 грам? Ту що у нас в магазинах продають по 560 грн? Оце зараз 270 грн. Минулого року по 200.
Й до всього, люди намагаються щось своє робити/вирощувати - хтось сири, хтось мед, хтось пекарню свою відкриє, хтось овочі/фрукти/горіхи
Й до всього, люди намагаються щось своє робити/вирощувати - хтось сири, хтось мед, хтось пекарню свою відкриє, хтось овочі/фрукти/горіхи
1
Ответ дляЧесно брешу
Я була молода, гарна і смілива. Нічого не боялась. Жили норм, не голодували, бо в нас була бабуся в селі, яка тримала і свині і качки,гуси, кури. Тому голодні 90 це не про мене. Познайомилась після інституту з дівчиною, трохи дружили, ото де страшно. Вони орізи, гриби збирали, щоб заготовити на зиму. І фрукти обривали придорожні яблука, і шукали ягоди. Дуже бідно жили вони.
А я ще й в Хмельницьк, Чернівці їздила з сестрою за спорт костюмами, світервми турецькими і торгували на базарі. Золотий час був, майже все продавали за кілька базарів, гроші були, дискотеки, казино, відпочинок щороку.
Одягалися гарно, у кавалера була машина, всі заздрили.
Гарний час був. І я незважаючи на соблазни, вибачилася, зробила кар´єру.
Багато друзів стали наркоманами, деякі попали в бандитську угруповування і подруги теж. Деякі загинули після розборок, а деякі поїхали і пропали...
Залишилось нас небагато, хто зміг випригнути, якщо зустрічаємось (рідко) то звісно дивуємося як ми не стали пропащими.
Наркотики ніколи не вживала, це для мене було табу, травку навіть не курила, хоча пару разів в хаті якщо з точками сидиш, то надихужшся автоматично. Кілька разів було, не моє... Я люблю контролювати себе, тому старалась уникати, хоча іноді не могла, все закривались і купили, дим стояв сизий і вийти не можна.
Дивлюсь на дітей своїх і розумію, що нікому б не хотіла того повторення. Повторюсь, сама дивуюсь, що нікуди не вляпалась, хоча історії були дуже не прості. Були і обшуки і розборки і стрілки, на які їхали і не знали чи будемо живі.
Чоловік знає що в мене не прості друзі і юність була, але щоб так.
Доречі деякі мої друзі тепер фігурують в новинах, і навіть депутвти вр. Чоловік сміється, каже о, твій дружок в бігах, до нас не прийдуть?)
Хоч тут розказала.
А я ще й в Хмельницьк, Чернівці їздила з сестрою за спорт костюмами, світервми турецькими і торгували на базарі. Золотий час був, майже все продавали за кілька базарів, гроші були, дискотеки, казино, відпочинок щороку.
Одягалися гарно, у кавалера була машина, всі заздрили.
Гарний час був. І я незважаючи на соблазни, вибачилася, зробила кар´єру.
Багато друзів стали наркоманами, деякі попали в бандитську угруповування і подруги теж. Деякі загинули після розборок, а деякі поїхали і пропали...
Залишилось нас небагато, хто зміг випригнути, якщо зустрічаємось (рідко) то звісно дивуємося як ми не стали пропащими.
Наркотики ніколи не вживала, це для мене було табу, травку навіть не курила, хоча пару разів в хаті якщо з точками сидиш, то надихужшся автоматично. Кілька разів було, не моє... Я люблю контролювати себе, тому старалась уникати, хоча іноді не могла, все закривались і купили, дим стояв сизий і вийти не можна.
Дивлюсь на дітей своїх і розумію, що нікому б не хотіла того повторення. Повторюсь, сама дивуюсь, що нікуди не вляпалась, хоча історії були дуже не прості. Були і обшуки і розборки і стрілки, на які їхали і не знали чи будемо живі.
Чоловік знає що в мене не прості друзі і юність була, але щоб так.
Доречі деякі мої друзі тепер фігурують в новинах, і навіть депутвти вр. Чоловік сміється, каже о, твій дружок в бігах, до нас не прийдуть?)
Хоч тут розказала.
Нічого не зрозуміла, Ви чимось незаконним займались?
А тепер ви, може розказати, що було в достатку і якісного в магазинах в цих маленьких селах в 90-х?
2
у вас свое видение, у меня свое... вы видите западную сейчас, я вижу юго восток сейчас... тогда все было, а сейчас дуля с маслом.. и вы предлагаете сравнивать?
3
Погано жили.
Я розумію, що все залежало як від конкретної сім´ї, так і від певного регіону. Але бідність була звичним явищем поміж однолітків, всі розуміли про що йдеться.
Я пам´ятаю справді голодних однокласників, в молодшій школі серед однолітків цілком звичним був бутерброд з маслом, жодного сиру чи ковбаси. Пам´ятаю який захват викликали в однокласниці котлети в шкільній їдальні, бо це м´ясо. Голодний однокласник на солодкому столі після якогось шкільного святкування, йому не цікаве було все решта, не міг наїстися. І однокласниця пояснювала, що їх батьки разом працюють і їм зарплату на заводі не виплачують.
І 90ті, і початок 2000х були важкими, але якось хвилеподібно. То було достатньо їжі і навіть з Польщі якісь сосиски та батончики тато привозив, нутеллу вперше спробувала. То не було коштів навіть на хліб, ’котлети’ з вівсяних пластівців, ’пельмені’ з картопляною начинкою (сира картопля, як на деруни).
З одягом настільки складно було, що все було прямо в 1 екземплярі і якщо щось виправ, то вже сидиш вдома. І курячі ’лапки буша’ були делікатесом тільки на новий рік.
Кишенькових грошей майже ніколи не було, в 5 класі мріяла про резинку для волосся, а в 11 класі мріяла про стрінги, які 5 грн коштували (2002).
Зараз багатом теж складно, але навіть моїй мамі з маленькою пенсією зараз живеться краще, ніж в 90ті.
Я розумію, що все залежало як від конкретної сім´ї, так і від певного регіону. Але бідність була звичним явищем поміж однолітків, всі розуміли про що йдеться.
Я пам´ятаю справді голодних однокласників, в молодшій школі серед однолітків цілком звичним був бутерброд з маслом, жодного сиру чи ковбаси. Пам´ятаю який захват викликали в однокласниці котлети в шкільній їдальні, бо це м´ясо. Голодний однокласник на солодкому столі після якогось шкільного святкування, йому не цікаве було все решта, не міг наїстися. І однокласниця пояснювала, що їх батьки разом працюють і їм зарплату на заводі не виплачують.
І 90ті, і початок 2000х були важкими, але якось хвилеподібно. То було достатньо їжі і навіть з Польщі якісь сосиски та батончики тато привозив, нутеллу вперше спробувала. То не було коштів навіть на хліб, ’котлети’ з вівсяних пластівців, ’пельмені’ з картопляною начинкою (сира картопля, як на деруни).
З одягом настільки складно було, що все було прямо в 1 екземплярі і якщо щось виправ, то вже сидиш вдома. І курячі ’лапки буша’ були делікатесом тільки на новий рік.
Кишенькових грошей майже ніколи не було, в 5 класі мріяла про резинку для волосся, а в 11 класі мріяла про стрінги, які 5 грн коштували (2002).
Зараз багатом теж складно, але навіть моїй мамі з маленькою пенсією зараз живеться краще, ніж в 90ті.
3
Вам лет сколько? какая вкусная еда в 90-е? У меня в конце 91 дочь родилась. Это был ад. Молока не купить, смесей нет - кормили той смесью, которой удавалось достать. Магазины пустые, за молочкой по утрам смертоубийство. Спасала дача только. 90 были очень тяжелыми, нулевые уже полегче...
3
Ну мой предыдущий комментатор ничего не сказал о том ,каким путем он получил результат ’90 процентов голодали в 90-х’. Я хотя бы сослался на цифры опроса.
Да, я пропоную порівняти. Як і порівняти обставини. І я писала не тільки про захід. У мене родичі по всій країні. Що було такого в достатку в магазинах в маленьких селах в 90-х? Ячка, кам´яна сіль і сок березовий? Добре було більш менш в приморських селах і то, відносно. І нагадаю, в той час не було війни з щоденними обстрілами
2
Я помню свои 90е-2000 очень ярко. С 94 по 2000 год училась, родителям не платили зп, и мне давали дрожащей рукой на неделю 20 грн. Я получала стипуху 9, +9 чернобыльских, и это было реальное подспорье, особенно если задержат несколько месяцев. Тогда мы нажирались наконец-то до отвала, бухали, не без этого)) До сих пор помню, как ложусь спать, а голод живот грызет. И с тех пор я себе сказала, что никогда не буду испытывать это чувство, и начала работать, в макдаке на Лукьяновке, он тогда только открылся. Многие до прихода Макдака в Киев работали в казино, потом на лекциях отсыпались. Что еще? В 2000 вышла замуж, муж однокурсник, устроился на такую работу где задерживали зп месяцами, и мы жили на мои 400 из макдака, правда, жили у его родителей, что было отдельным трешем. Жили там до 14 года, собирали, ужимались, одалживали, чтобы купить свое жилье. Купили, выплатили последний долг в январе 22-го, и началась война, я с детьми уехала в Чехию, живу теперь на сьеме. На кой ляд нужно было корячиться всю жизнь на ту квартиру?
3
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу