Начала сама выезжать на машине. Муж орет, сидя рядом.

Вы - яркий представитель

Я просила. Говорила, что я только неделю назад получила права, что мне страшно сразу ехать 50 км минимум. Объясняю, что в жилых кварталах, где всего две полосы и справа запарковано, тяжело ехать быстро. Он не слышит, как будто не понимает моих аргументов.

Під сексизмом жінки приховують власну недбалість і зверхність

Ага, сразу после автошколы

Вы мужчина?

Судя по вашему ответу вы не водитель

Під сексизмом жінки приховують власну недбалість і зверхність

Так, я чоловік і бачу жінок в автівках кожного дня

Ещё раз, не несите бред.
В Европе женщин водителей не меньше, чем мужчин. Там эта ерунда никому в голову и не приходит.

Як добре ви знаєте європейців

Т е мужчин нарушителей вы не видите в упор?

У вас по сути что-то будет? Или вы зашли в тему тупенько потролить?

Я вожу 16 років

Тут як, дуже залежить від того, яке саме це порушення. Найбільш зухвалі, це таки жіночі

Т.е муж автора, советующие ей не обращать внимание на ограничение скоростного режима и превысить его, это так, мелочи и не считается?

’пешиков нет, у меня главная и тп...’

Советую выезжать по выходным рано утром или вечером, после часа пик
Ехать одной, без помехи справа

Тут як, дуже залежить від того, яке саме це порушення. Найбільш зухвалі, це таки жіночі

:) я тоже так делаю

В жінок свій, особливий стиль водіння, саме це і бісить

Тогда она ничесу не научится и от страха не избавится.
Как раз наоборот, в час-пик взяла подружку и поехала по магазинам. Даже если родружка не водитель, морально будет легче что кто-то в машине рядом

Автор, підтримую Вас і обіймаю. Така ж проблема. Але в мене водійське півроку і авто чоловіка на механіці. Досі так і не їзджу сама, бо чоловік своїми такими криками і порадами зруйнував усю мою впевненість у собі. Коли я отримала права, то була впевнена у своїй їзді і думала ось буду сама їздити. Але ні. Отак пару разів виїхала з чоловіком і він постійно кричав на мене, я все типу роблю не так і взагалі я їздити не вмію, тому як навчишся тоді будеш сама їздити. Хоча коли їздила з інструктором усе було чудово і екзамен здала сама з другої спроби. Але ж чоловік думав якщо я отримала права, то я буду водити як він з перших хвилин. Теж зауваження і про повороти, коли я перелаштовуюся, і чому ти їдеш в правій смузі - не їдь, там завжди маршрутки, тролейбуси і т.д, і давай вже четверту, чого ми там повільно їдемо. А ще якщо під гірку треба стартонути, то треш, він завжди кричить газу-газу більше давай і я потім в цьому стресі боюся щось зробити неправильно і туплю, наче кожного разу як на екзамені, але там хоч інспектор мовчки їде, а тут... Я тепер боюся сама без нього пробувати сідати за кермо, бо мені видовбали в голову, що я не вмію їздити і не готова сама їхати. Хоча з чоловіком уже їздила разів 4 за місто кілометрів так 200 в одну сторону і по місту їздили, але ось ця невпевненість в собі... Я не знаю як тепер наважитися і перебороти страх самій їздити....
Фух, ось хоч тут пожалілася комусь....

Щодо їзди у правій смузі, розумію вас. В автошколі мені вдобали в голову - ’їхати якомога правіше’. Чоловік також психує, навіщо я їду у праву. А я ще тиждень тому так їхала під час навчання, від мене це вимагав інструктор. І так згідно з ПДР. Кажуть, що в ПДР багато того, на що закривають очі в реальному житті (після отримання посвідчення), але новачку потрібен час, щоб усвідомити, на що дійсно можна закрити очі, а на що ні.

Мне было проще сначало выезжать не в час пик, а вечером, когда машин по минимуму. Потом днём, а дальше и час пик нормально заходит.
Надо привыкнуть к габаритам и поведению машины. Просто выехать в час пик и нарваться на нервных водил у которых диарея и они сигналят, аки сумасшедшие - так себе идея для новичка
Я после получения прав ещё взяла один раз занятие у своего инструктора, так как в снег не ездила и было стрёмно. А так то, одной ездить гораздо больше нравилось в начале, так как отвлекашся на все

Буває і таке. Дуже дратують ті, хто рухається повільніше за потік.
До речі, там перевищення може бути зовсім незначним