Иммиграция это не про лучшую жизнь, это про будущее детей...

Ніхто нічого не дає, школу закінчили - як закінчили. Далі хто куди. Самі. Хто хоче вчитися - самі вступлять і будуть вчитися, хто поки не хоче - як хоче,
тут вчитися і в 25 і в 30 і в 40 не піздно, а в 18 пінком підсрачника- йди в доросле життя. Ніхто тут за бубочками не бігає

Конечно. Я же с ними одной крови.
Может это у вас так...сегодня есть муж, завтра нет...по себе не судите

Тю, так в Україні за висококваліфіковану працю до війни платили стільки, як тут за некваліфіковану

Розумію...... я правда дуже добре говорю, але нещодавно на роботі одна дівчина сказала, що у мене чути акцент... то довга історія, але короче кажучи вона сказала про мене що я говорю з українським акцентом. Неприємно( і я розумію, що частина людей на мене дивиться і каже - вау, як класно ти говориш, а інша - от, чути український акцент... ну не тільки в тому справа, але це зовсім не те, що працювати рідною мовою і не перебирати в голові підходящі слова і відмінки

ні, російська мені не чужа. Я виховувалася і вчилася в школі цією мовою, навіщо заперечувати реальність

Польща дуже багато хто. Іспанія квартира 1 год. на поїзді від Барселони 90к євро. Італія 120 000 євро. У Австрії колега з минулої роботи як раз документи готує на придбання квартири. Але в неї вільна німецька С1 і хороша місцева робота. Вона дизайнер

Возможно, меня сейчас заплюют, но я счастлива за границей. Домой не хочу ни в коем случае. Дело не в деньгах. Не хочу к нашим. Здесь избегаю наших в последнее время. Общаюсь, в основном, с местными. Сын у меня взрослый, получает местное проф образование, имеет свою зарплату, то есть, я Здесь не из-за его будущего. Если захочет вернуться, я останусь, хотя дома пока много имущества и недвига. Но Украина мне стала чужой. Не была там почти 3 года и не хочу.

У нас по другому. Муж директор компании, ему везде рады.

В якій ви країні? Можливо в іншу переїхати? Я розумію, що ви змушено переїхали, але мігрувати треба туди де буде добре і де ви будете почуватися як вдома. Країні різні ж. Як ви педант, все за планом робите, ніколи не запізнюєтесь, любите щоб все по правилам і закону було, то та ж сама Німеччина. Як навпаки вам подобаєтся розлабленне життя, де от можна обіцянки не виконувати, запізнюватися, все спустивши рукави робити, то та ж Іспанія, Балкани(маньяна, сутра у ютро), я про те що завжди можна на свій смак, темперамент, щось знайти. Діти поки виростуть отримають громадянство і вільно перейдуть де їм краще буде.
Ну і спілкуватися ЛИШЕ з нашими співгромаданами велика помилка, я не кажу, зо зовсім не спілкуватися, але треба втягуватися в місцеве суспільство, а не вариться в одному і тому ж, як у нас ото прийнято все жалітися і хаяти як все погано

Работала до войны в четырех странах.
Поняла,что это не моё.Поэтому никуда не ехала,и не собираюсь.Лет в 17-20,возможно бы и осталась.В 30 тяжело,в 40 нафиг надо,а в 50-ни за что.

Ну у вас класна самооцінка, ось і все) Ви молодець!Але всі люди різні.
А я помічала утиски, на жаль. Саме через акцент.
Але тепер і мені стало пофіг, бо працювала над самооцінкою :)

Ну так, в чому тоді проблема?
Людина категорично не підходить вашій компанії і вирішила дрібно помститися вам, сказавши про український акцент в сенсі ’Понаїхали, у полячок хліб відбираєте’. Людина недалекого розуму.
А ви раптом вирішили на цю тему постраждати. Навіщо?
Могла вона з таким же успіхом сказати, що ви страшна, як атомна війна. Ви б їй також повірили???

Ні, я гарна) суть не в ній, це просто один з нюансів, які остатньо мені зіпсували настрій. Рік тому я розмовляла значно гірше, і коли до нас у фірму прийшов новий директор, я його ще погано знала, і запитала, чи йому не заважає те, як я розмовляю польскою, він сказав, що - ні, і ніколи мене більше про таке не запитуй. Але тут... в будь якому разі неприємно з таким зустрічатися

Мне вообще плевать на чужие акценты и на свой, даже не думала комплексовать

Ахах))) Аналогічний випадок був в Ужгороді)))
Наш знайомий одружений з ужгородкою, 20 років там живе. Він перший нам казав - всі чужі, крім своїх, скільки не старайтесь)

Ну то ви ще не зустрічалися з расизмом і ставленням до вас як до унтерменша через ваш акцент. Або просто неввічливо відповідають, коли чують акцент.

Автор, ви б перед тим, як створювати тему, хоч би значення терміну ’імміграція’ глянули, чи що...
Бо емміграція - це виїзд в іншу країну, а імміграція - в´їзд.
Тобто якщо українці виїхали жити в Німеччину - вони еммігранти, а якщо німці в´їхали жити в Україну - для нас вони іммігранти.

Ну то ви ще не зустрічалися з расизмом і ставленням до вас як до унтерменша через ваш акцент. Або просто неввічливо відповідають, коли чують акцент.

Да пусть относятся как хотят, я вообще перестала обращать внимания на грубость, надо и сама нагрублю и пошлю на .... Я стала злее сама. Пусть отвечают как хотят. Для меня эти люди ничего и никто. Мне в Украине 1000 раз грубили всякие тётки, в юности обижалась. А потом стала отвечать так-же

Расизм это про расы, причём тут национальность? Или вы про чёрных людей, которые ненавидят белых? Тогда это расизм

Расизм это не только про цвет кожи.
Расизм - это предубеждение или враждебность по отношению к расе, цвету кожи, языку, национальности, национальному или этническому происхождению человека.

Местные жители обращаются к финансовым и налоговым консультантам, страховым агентам, адвокатам. Они не разбираются во всем подряд