Пацан к успеху шел• Изменено 03 декабря 2024
Иммиграция это не про лучшую жизнь, это про будущее детей...
Принимая во внимания теперешнюю ситуацию в нашей стране... Понятно, что наша иммиграция вынужденная, но все же, большинство уже планирует оставаться на совсем. Но когда кто-то говорит, что вот за границей лучше, люди едут ради лучшей жизни, а мне кажется, что это точно не про лучшую жизнь. Будущее для детей - да, чтобы не жить в войне, которая непонятно когда закончится. Но иммиграция это тяжело, какие бы плюсы здесь ни были.. поняла вдруг, как мне грустно, что каждый день я прихожу на работу и здороваюсь, общаюсь на чужом мне языке... знаю его хорошо, но это все равно не то...дружу тоже с нашими. Не потому, что не могу подружиться с местными, а все равно свои, с которыми общаешься на том же языке, ближе. Я не про русский язык, у меня оба, и украинский и русский родные... как у вас?
показать весь текст
33
11
2
76
1
16
345
0
Все пройдет, если новая страна станет вашим домом. Моя мама спустя 15 лет сейчас дружит с соседкой из местных, им очень комфортно друг с другом и я этому очень рада.
3
В Румунію мені переїзд не склав складнощів, важко взагалі не було. Я тут як вдома, все як в Україні було і моральному плані, і в фінансовому. Країна мені знайома, традиції, культура і мова також, так як рідна. З місцевими спілкуюся, дружимо, чоловік звідси. Старша дитина ходить в дит.садок, все нормально. Мені норм.
Але можливо теж доведеться пройти шлях інтеграції в іншій країні, новий менталітет, вивчати нову мову, так як політична обстановка тут наразі невідома, куди піде країна. Народ тут трохи забув всі переваги ЄС та НАТО І тому сім´єю по-трохи готуємо запасний аеродром, але так не хочеться 
Але можливо теж доведеться пройти шлях інтеграції в іншій країні, новий менталітет, вивчати нову мову, так як політична обстановка тут наразі невідома, куди піде країна. Народ тут трохи забув всі переваги ЄС та НАТО
І тому сім´єю по-трохи готуємо запасний аеродром, але так не хочеться
2
Иногда нужно грустить, чтобы у психики произошла адаптация к нынешним условиям. Тут много можно писать, ведь раньше в Польше целые сёла были украинскими. Если сравнивать карты расселения украинцев/украиноязычного населения сейчас и в начале 20-го века, то тогда украинцы жили на более обширных территориях
2
Ми вирішили їхати одразу після виборів 2019 - було цілком очевидно, цим все це закінчиться
Тоді, в 20 мені не зайшло і я з двома дітьми повернулась
Жили на дві країни
Зараз же, трохи легше, тому що наразі дороги назад немає
Але все рівно, я особисто, ніколи не зможу повністю асимілюватись, тому що для цього, треба переїздити дітьми і чим менше дитина, тим краще і легша адаптація
Однозначно, не тільки майбутнє дітей, а саме життя тут краще практично у всьому
Тоді, в 20 мені не зайшло і я з двома дітьми повернулась
Жили на дві країни
Зараз же, трохи легше, тому що наразі дороги назад немає
Але все рівно, я особисто, ніколи не зможу повністю асимілюватись, тому що для цього, треба переїздити дітьми і чим менше дитина, тим краще і легша адаптація
Однозначно, не тільки майбутнє дітей, а саме життя тут краще практично у всьому
2
Ответ дляfrumoasa17
В Румунію мені переїзд не склав складнощів, важко взагалі не було. Я тут як вдома, все як в Україні було і моральному плані, і в фінансовому. Країна мені знайома, традиції, культура і мова також, так як рідна. З місцевими спілкуюся, дружимо, чоловік звідси. Старша дитина ходить в дит.садок, все нормально. Мені норм.
Але можливо теж доведеться пройти шлях інтеграції в іншій країні, новий менталітет, вивчати нову мову, так як політична обстановка тут наразі невідома, куди піде країна. Народ тут трохи забув всі переваги ЄС та НАТО І тому сім´єю по-трохи готуємо запасний аеродром, але так не хочеться
Але можливо теж доведеться пройти шлях інтеграції в іншій країні, новий менталітет, вивчати нову мову, так як політична обстановка тут наразі невідома, куди піде країна. Народ тут трохи забув всі переваги ЄС та НАТО
І тому сім´єю по-трохи готуємо запасний аеродром, але так не хочеться
Які аеродроми розглядаєте, якщо не секрет?
Не знаю, я в Украине очень позитивно относилась к иностранцам.
Все зависит от человека.
Я не обижаюсь, но и принимать расизм не буду, мы все люди, живущие на одной планете, и я не считаю расизм чем-то приемлемым.
Все зависит от человека.
Я не обижаюсь, но и принимать расизм не буду, мы все люди, живущие на одной планете, и я не считаю расизм чем-то приемлемым.
2
1
Я такой стала ещё в Украине, после кучи дер..ма и грубости от наших людей)), а в Германии только укрепилась)
1
Я где-то обижаюсь? Мне вообще п...й, что там они думают обо мне или наши, . Я кстати нормально всегда относилась к чёрным и тд. У меня были отношения были с африканцами. Да и к азиатам нормально отношусь
Ответ дляКозяка-маляка
Ну значить, щось там у ваших друзів було інше не так. 30% передоплату заплатили в Іспанії і все. Дали іпотеку. Їм немає смислу брехати мені. Хороша нормальна квартира. Бачила фото 
. Виплачувати 700 євро щомісяця
. Виплачувати 700 євро щомісяця
Круто.
Як ціна аренди, тільки платиш вже за свою квартиру
Як ціна аренди, тільки платиш вже за свою квартиру
2
Я планировала эмиграцию не только ради ребенка, это понятно, но и для своей жизни. Не важно, сколько мне отведено, но я живу так, как хочу, и делаю все для будущего своего ребенка
3
Ну я в юности обращала, было обидно, так как я всегда была милая ко всем. Но потом тоже стала грубить, так эти тётки прям не ожидают грубости в ответ, думают только они могут).
1
Вони ще незадоволені, що за рік мову не вивчив так щоб на рівних з ними розмовляти. А дітям моїм вчителі люблять іноді казати, що: ’так, ти звичайно добре розмовляєш, але ти не француз і це не твій langue natale. В січні зустріч і з професорами планується. Буду розмовляти, щоб так не говорили. Це треш якійсь.
3
Ну в Украине мне и в 17 лет было не страшно нагрубить в ответ 😁😁😁 милой ко всем я точно никогда там не была. Как я, так и ко мне. А за границей поначалу тушевалась. Когда еще была на птичьих правах там.
Дома таки и стены греют, ты в своей стране. Никто не скажет «вали отсюда»
Дома таки и стены греют, ты в своей стране. Никто не скажет «вали отсюда»
1
Однозначно заради дітей
Хочу щоб отримали закордоном вищу освіту. А далі весь віт перед ними
Сама наймовірніше повернуся. Мені як екстраверту надто не вистачає соціальних заʼязків
Але звісно залежатиме від того, чим і на яких умовах завершиться війна…
Хочу щоб отримали закордоном вищу освіту. А далі весь віт перед ними
Сама наймовірніше повернуся. Мені як екстраверту надто не вистачає соціальних заʼязків
Але звісно залежатиме від того, чим і на яких умовах завершиться війна…
3
Оооо
Я из ярого экстраверта в Украине стала интровертом за границей 😁
Не скажу, что рада этим трансформациям
Я из ярого экстраверта в Украине стала интровертом за границей 😁
Не скажу, что рада этим трансформациям
1
Так мені син каже, що коли спілкуєьься з людьми то вони його сприймають за свого, а як каже звідки він то одразу: ’ааа, так, ми чули акцент, але не зрозуміли який’. Якійсь придурки
2
Ну я прям чахну без общения
Но и рандомные люди меня не устраивают
Нужны свои
Сложно все в общем (((
Ну и вот это чувство что своим не стать среди них
В Украине просто даже дышится легче
Но и рандомные люди меня не устраивают
Нужны свои
Сложно все в общем (((
Ну и вот это чувство что своим не стать среди них
В Украине просто даже дышится легче
1
Мне лично заграничное уважение личных границ приятнее, чем наша душевность без мыла в опу, а потом тебя же свои же обсирают
1
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу