Адвокат и военная Евгения Закревская считает, что в Украине следует ввести обязательную мобилизацию женщин.
Об этом она сказала в интервью hromadske.
Закревская объясняет, что сейчас не хватает новобранцев даже для пополнения потерь. Поэтому она не верит в возможность введения четких сроков службы. Военная предлагает наладить ротации и активизировать мобилизацию.
«Очевидно, уже давно нужно объявить обязательную мобилизацию женщин. (…) Конечно, это не закроет вопрос пополнения полностью, но без этого уже никак», — считает она.
Те же военные, которые находятся на ротации, должны быть дома, а не «торчать» в пункте постоянной дислокации, говорит аэроразведчица. Таким образом, по ее мнению, они смогут «реально отдыхать, восстанавливаться, общаться с близкими, жить жизнь».
«Хотим мы или нет — мы рождены для войны. И от нас зависит, рождаются ли наши дети также для войны. Этот выбор очень прост: оккупация, эмиграция или сопротивление. Я выбираю сопротивление. И на самом деле единственный честный выбор именно гражданина государства — это сопротивление», — добавила Закревская.
Об этом она сказала в интервью hromadske.
Закревская объясняет, что сейчас не хватает новобранцев даже для пополнения потерь. Поэтому она не верит в возможность введения четких сроков службы. Военная предлагает наладить ротации и активизировать мобилизацию.
«Очевидно, уже давно нужно объявить обязательную мобилизацию женщин. (…) Конечно, это не закроет вопрос пополнения полностью, но без этого уже никак», — считает она.
Те же военные, которые находятся на ротации, должны быть дома, а не «торчать» в пункте постоянной дислокации, говорит аэроразведчица. Таким образом, по ее мнению, они смогут «реально отдыхать, восстанавливаться, общаться с близкими, жить жизнь».
«Хотим мы или нет — мы рождены для войны. И от нас зависит, рождаются ли наши дети также для войны. Этот выбор очень прост: оккупация, эмиграция или сопротивление. Я выбираю сопротивление. И на самом деле единственный честный выбор именно гражданина государства — это сопротивление», — добавила Закревская.
9
1
3
23
Останні місяці росії вдається стрімко просуватися на полі бою. Тим часом у Генштабі підтверджують спад мобілізації. Проблема кадрового голоду в армії знову вийшла на перший план, оголивши проблеми вочевидь і з системою управління війська.
Про чіткі терміни служби, беззмістовні ротації, бронювання, СЗЧ, мобілізацію жінок та рішення, без яких неможливо виграти війну — у розмові hromadske з адвокаткою, а нині аеророзвідницею Євгенією Закревською.
Ми зараз бачимо значні зміни лінії фронту не нашу користь. Чи погоджуєтеся з оцінками, що фронт у нас фактично посипався? І в чому тоді ключова проблема: у системі управління, ресурсах чи нестачі людей?
Наша ключова проблема в тому, що ми досі не здобули ні технологічну, ні організаційну перевагу над противником — ані в повітрі, ані на землі. На морі певною мірою — так. Але цього недостатньо. Чисельної переваги у нас бути не може — ні в людях, ні в засобах, ні в БК (поки що). Тому вкрай важливо отримати технологічну перевагу та зуміти її використати для перемоги.
А тим часом усе одно потрібно стримувати противника на всій лінії фронту. І що довше в нас відсутня перевага, то дорожче таке стримування в людях.
Допомога партнерів сама собою не конвертується в перевагу. Хоча вона може допомогти певною мірою створити паритет. Створення технологічної та організаційної переваги — пріоритетне завдання командування. Це не просто високотехнологічне рішення чи продукт — «супердрон» або «чарівний БК». Це рішення і технологія, які імплементовані на полі бою і дають можливість безпечно підійти ближче / ударити далі / поцілити точніше / уразити більше.
Такі рішення є, але часто вони відірвані від реалій війни, і якійсь геніальній ідеї не вистачає якісної інженерної чи просторової реалізації. Або навпаки — треба переламати звичку / лінь / упередження військових, щоби справді вартісне рішення запрацювало й поширилось.
Треба максимально наблизити команди винахідників, інженерів, айтівців до реалій війни. До військових, до конкретних підрозділів, які їхні винаходи використовують. А військовим дати доступ до винаходів ще на етапі їхнього створення. На етапі постановки технічного завдання. Скоротити вдвічі, втричі ланцюг R&D.
Я вважаю, що інкубатори ідей і стартапи з їхньої реалізації мають організовуватися, створюватись безпосередньо в бойових підрозділах. Що самі підрозділи в симбіозі з інженерами-винахідниками і мають бути такими інкубаторами / стартапами. Саме вони мають отримувати напряму фінансування на проведення розробки, тестування, виробництва й видавати готові відтестовані реалізовані на полі бою продукти / рішення / засоби евакуації чи систему мінування. А найкращі з них мають масштабуватися на все військо.
Щось подібне у дуже врізаному вигляді вже відбувається — там, де просунуті командири мають знайомих виробників, доступ до волонтерських грошей, компетенцію та ресурси на тестування і впровадження нового. Але це має бути системно і за бюджетні гроші.
Наступним хочу зачепити болюче кадрове питання війська — великої кількості тих, хто самовільно залишає частини (лунають цифри приблизно про 100 тисяч військових). Дійшло й до публічних проявів — я про кейс Сергія Гнезділова, який так привертає увагу до встановлення чітких термінів служби або ж права на демобілізацію. В основі, очевидно, критична втома. Ви теж уже третій рік на війні. Як гадаєте, питання «Слухайте, а коли мені буде заміна?» досягло критичного запиту на справедливість?
Я два з половиною роки у війську. А хтось уже 5, 6, 10 років воює. Я тут з 24 лютого 2022-го, а хтось від 2014-го, 2016-го. Хтось прийшов добровольцем, хтось залишився після строкової. Наше військо, яке взяло на себе удар у перші дні повномасштабного вторгнення, — це добровольці 2014-го, 15-го, 16-го років…
Я не суддя і не прокурор тим, хто втомився, у кого складніша ситуація, хто воює довше, ніж я, хто воює в піхоті.
Можу говорити лише за себе — і я не піду в СЗЧ. Я не можу уявити собі, наскільки маю втомитися, щоб відійти від того, що «не можна здавати своїх, які встрягли в бій, і не можна вибачати чужих, які тебе б’ють».
Запит на справедливість — це добре. Але вимагаючи в такий спосіб справедливості для себе, ти одночасно відмовляєш у справедливості своїм побратимам і посестрам, які лишаються в строю, і тим, які вже у строю навіки. Я не вважаю, що справедливість особисто для мене важливіша, ніж для них.
Чи реалістична взагалі, на вашу думку, історія з чіткими термінами служби в нинішніх умовах? І чи мало би Міноборони, яке свого часу обіцяло законодавчо врегулювати це питання, зараз чесно прокомунікувати це?
Прості математичні розрахунки, зіставлення швидкості втрат, мобілізації поповнення (яке ще потрібно навчити) і щоденне спостереження за насуванням червоного кольору на DeepState не дозволяють мені вірити в можливість «чітких термінів служби».
Го
Про чіткі терміни служби, беззмістовні ротації, бронювання, СЗЧ, мобілізацію жінок та рішення, без яких неможливо виграти війну — у розмові hromadske з адвокаткою, а нині аеророзвідницею Євгенією Закревською.
Ми зараз бачимо значні зміни лінії фронту не нашу користь. Чи погоджуєтеся з оцінками, що фронт у нас фактично посипався? І в чому тоді ключова проблема: у системі управління, ресурсах чи нестачі людей?
Наша ключова проблема в тому, що ми досі не здобули ні технологічну, ні організаційну перевагу над противником — ані в повітрі, ані на землі. На морі певною мірою — так. Але цього недостатньо. Чисельної переваги у нас бути не може — ні в людях, ні в засобах, ні в БК (поки що). Тому вкрай важливо отримати технологічну перевагу та зуміти її використати для перемоги.
А тим часом усе одно потрібно стримувати противника на всій лінії фронту. І що довше в нас відсутня перевага, то дорожче таке стримування в людях.
Допомога партнерів сама собою не конвертується в перевагу. Хоча вона може допомогти певною мірою створити паритет. Створення технологічної та організаційної переваги — пріоритетне завдання командування. Це не просто високотехнологічне рішення чи продукт — «супердрон» або «чарівний БК». Це рішення і технологія, які імплементовані на полі бою і дають можливість безпечно підійти ближче / ударити далі / поцілити точніше / уразити більше.
Такі рішення є, але часто вони відірвані від реалій війни, і якійсь геніальній ідеї не вистачає якісної інженерної чи просторової реалізації. Або навпаки — треба переламати звичку / лінь / упередження військових, щоби справді вартісне рішення запрацювало й поширилось.
Треба максимально наблизити команди винахідників, інженерів, айтівців до реалій війни. До військових, до конкретних підрозділів, які їхні винаходи використовують. А військовим дати доступ до винаходів ще на етапі їхнього створення. На етапі постановки технічного завдання. Скоротити вдвічі, втричі ланцюг R&D.
Я вважаю, що інкубатори ідей і стартапи з їхньої реалізації мають організовуватися, створюватись безпосередньо в бойових підрозділах. Що самі підрозділи в симбіозі з інженерами-винахідниками і мають бути такими інкубаторами / стартапами. Саме вони мають отримувати напряму фінансування на проведення розробки, тестування, виробництва й видавати готові відтестовані реалізовані на полі бою продукти / рішення / засоби евакуації чи систему мінування. А найкращі з них мають масштабуватися на все військо.
Щось подібне у дуже врізаному вигляді вже відбувається — там, де просунуті командири мають знайомих виробників, доступ до волонтерських грошей, компетенцію та ресурси на тестування і впровадження нового. Але це має бути системно і за бюджетні гроші.
Наступним хочу зачепити болюче кадрове питання війська — великої кількості тих, хто самовільно залишає частини (лунають цифри приблизно про 100 тисяч військових). Дійшло й до публічних проявів — я про кейс Сергія Гнезділова, який так привертає увагу до встановлення чітких термінів служби або ж права на демобілізацію. В основі, очевидно, критична втома. Ви теж уже третій рік на війні. Як гадаєте, питання «Слухайте, а коли мені буде заміна?» досягло критичного запиту на справедливість?
Я два з половиною роки у війську. А хтось уже 5, 6, 10 років воює. Я тут з 24 лютого 2022-го, а хтось від 2014-го, 2016-го. Хтось прийшов добровольцем, хтось залишився після строкової. Наше військо, яке взяло на себе удар у перші дні повномасштабного вторгнення, — це добровольці 2014-го, 15-го, 16-го років…
Я не суддя і не прокурор тим, хто втомився, у кого складніша ситуація, хто воює довше, ніж я, хто воює в піхоті.
Можу говорити лише за себе — і я не піду в СЗЧ. Я не можу уявити собі, наскільки маю втомитися, щоб відійти від того, що «не можна здавати своїх, які встрягли в бій, і не можна вибачати чужих, які тебе б’ють».
Запит на справедливість — це добре. Але вимагаючи в такий спосіб справедливості для себе, ти одночасно відмовляєш у справедливості своїм побратимам і посестрам, які лишаються в строю, і тим, які вже у строю навіки. Я не вважаю, що справедливість особисто для мене важливіша, ніж для них.
Чи реалістична взагалі, на вашу думку, історія з чіткими термінами служби в нинішніх умовах? І чи мало би Міноборони, яке свого часу обіцяло законодавчо врегулювати це питання, зараз чесно прокомунікувати це?
Прості математичні розрахунки, зіставлення швидкості втрат, мобілізації поповнення (яке ще потрібно навчити) і щоденне спостереження за насуванням червоного кольору на DeepState не дозволяють мені вірити в можливість «чітких термінів служби».
Го
2
Краденые абрикосы• 03 декабря 2024
Ответ дляalenka3108
Сподіваюсь, це було пряме включення цієї юристки з окопу.
Пишут, что воюет в 92 бригаде
7
Lesy4ka987• 03 декабря 2024
У ментів і держслужбовців бронь, а жінкам обов‘язково на війну.
Нормально що ж..
Нормально що ж..
17
Маска-0b9f• 03 декабря 2024
Ой,вот это ’от нас зависит,родятся ли наши дети для войны’, напоминает ’пусть я пашу всю жизнь как конь на пахоте без продыху,но зато хоть мои дети будут жить хорошо’.В итоге,все живут плохо.
10
alena19842010• 03 декабря 2024
Ответ дляКраденые абрикосы
Интересно,а кто слишком стар ,чтоб воевать,какой честный выбор?
Ползти в сторону кладбища, что бы не делать нагрузку на держ бюджет)
8
Ця дівчина певно думає що це вирішить якісь проблеми але насправді створить багато нових
Ротація, повна відсутність досвіду у таких мобілізованих - і кацапи зразу продавлять слабке місце і підуть у наступ.
Єдиний варіант - залучати війська нато, робити паузу і готуватись досконально і ґрунтовно. Хіба їх влаштовує закидувати мясом кацапів
Яке так висміювали в телемарафоні
Ротація, повна відсутність досвіду у таких мобілізованих - і кацапи зразу продавлять слабке місце і підуть у наступ.
Єдиний варіант - залучати війська нато, робити паузу і готуватись досконально і ґрунтовно. Хіба їх влаштовує закидувати мясом кацапів
Яке так висміювали в телемарафоні
8
alenka3108• 03 декабря 2024
Ответ дляКраденые абрикосы
Пишут, что воюет в 92 бригаде
Так- так, про снайперку теж писали)
4
Краденые абрикосы• 03 декабря 2024
Ответ дляlilu1990
Ця дівчина певно думає що це вирішить якісь проблеми але насправді створить багато нових
Ротація, повна відсутність досвіду у таких мобілізованих - і кацапи зразу продавлять слабке місце і підуть у наступ.
Єдиний варіант - залучати війська нато, робити паузу і готуватись досконально і ґрунтовно. Хіба їх влаштовує закидувати мясом кацапів
Яке так висміювали в телемарафоні
Ротація, повна відсутність досвіду у таких мобілізованих - і кацапи зразу продавлять слабке місце і підуть у наступ.
Єдиний варіант - залучати війська нато, робити паузу і готуватись досконально і ґрунтовно. Хіба їх влаштовує закидувати мясом кацапів
Яке так висміювали в телемарафоні
Войскам НАТО оно не надо.
1
Ответ дляКраденые абрикосы
Войскам НАТО оно не надо.
Ну загалом треба вже підготовлені люди які не розбіжаться від одного залпа арєшніка. Хоча не факт що нато не розбіжиться
Смисл у цих новобранцях, коли вони як пугані миші
Сумніваюсь що ця дівчина воює якщо не розуміє таких елементарних речей
Смисл у цих новобранцях, коли вони як пугані миші
Сумніваюсь що ця дівчина воює якщо не розуміє таких елементарних речей
1
Дана-Нирвана• 03 декабря 2024
’Этот выбор очень прост: оккупация, эмиграция или сопротивление. Я выбираю сопротивление. И на самом деле единственный честный выбор именно гражданина государства — это сопротивление», — добавила Закревская.’
А как быть тем, кто, например, выбирает эмиграцию? Да, пусть этот выбор нечестный и все такое, но это же их выбор. Только... Если ли он вообще, этот пресловутый выбор? Глядя на то, что уже которую неделю творится в Харькове - сомневаюсь
А как быть тем, кто, например, выбирает эмиграцию? Да, пусть этот выбор нечестный и все такое, но это же их выбор. Только... Если ли он вообще, этот пресловутый выбор? Глядя на то, что уже которую неделю творится в Харькове - сомневаюсь
8
Ответ дляSeehund
Автор интересно послушать о вашем выборе, надеюсь вы пошли по пути ЧЕСТИ
?
Автор на все предложения ей пойти на фронт , пойти в операторы дрона, разведчицы и так далее отвечвет категорическим отказом ) Говорит , что её устраивает её зарплата в тылу, поэтому она не пойдёт воевать
Ответ дляДана-Нирвана
’Этот выбор очень прост: оккупация, эмиграция или сопротивление. Я выбираю сопротивление. И на самом деле единственный честный выбор именно гражданина государства — это сопротивление», — добавила Закревская.’
А как быть тем, кто, например, выбирает эмиграцию? Да, пусть этот выбор нечестный и все такое, но это же их выбор. Только... Если ли он вообще, этот пресловутый выбор? Глядя на то, что уже которую неделю творится в Харькове - сомневаюсь
А как быть тем, кто, например, выбирает эмиграцию? Да, пусть этот выбор нечестный и все такое, но это же их выбор. Только... Если ли он вообще, этот пресловутый выбор? Глядя на то, что уже которую неделю творится в Харькове - сомневаюсь
Я вибачаюсь, що саме твориться у Харкові?
1
Дана-Нирвана• 03 декабря 2024
Ответ дляmymoly
Я вибачаюсь, що саме твориться у Харкові?
Перекрывают дороги и мосты, останавливают троллейбусы и маршрутки. Сегодня сотрудника вытащили из машины и увезли на ВЛК.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
