Статус Ква• Изменено 07 декабря 2024
Мені 43. Хочу дитину. Та мабуть я стара вже...
Привіт!
По правилам я знаю, що я маю бути готова до всього тут. Ви можете мене ображати, що я стара. Але хтось мене підтримає.
Що я маю?
Житло і роботу.
Або помирати самотньо.
Або народити дитину для себе.
Ви НІЧОГО не вирішуєте.
Просто цікаво послухати. Дякую.
По правилам я знаю, що я маю бути готова до всього тут. Ви можете мене ображати, що я стара. Але хтось мене підтримає.
Що я маю?
Житло і роботу.
Або помирати самотньо.
Або народити дитину для себе.
Ви НІЧОГО не вирішуєте.
Просто цікаво послухати. Дякую.
показать весь текст
3
4
31
43
414
0
Ой, у мене є знайома, то там взагалі алес - другий шлюб, у неї є донька 20 років і у чоловіка син 20 років від попередніх шлюбів.
Народжують спільну дитину, хлопчику років 5 було. І тут одночасно вагітніють і мама, ,і старша донька, народжують з різницею в місяць. Потім через рік чи два донька ще раз народжує.
І тепер наша знайома няньчить дитсадок - двоє своїх дітей і двоє онуків, які всі майже одного віку.
Народжують спільну дитину, хлопчику років 5 було. І тут одночасно вагітніють і мама, ,і старша донька, народжують з різницею в місяць. Потім через рік чи два донька ще раз народжує.
І тепер наша знайома няньчить дитсадок - двоє своїх дітей і двоє онуків, які всі майже одного віку.
1
А я вам свою історію можу розказати. Коли мені поставили діагноз, мені було 45, а моїй дитині було 6. І я не можу передати словами той біль, який відчуває жінка, яка розуміє, що вона може залишити сиротою свою малу дитину. Цей діагноз взагалі важко прийняти, але особливо важко, коли в тебе дитина ще мала і несамостійна. Я чекала, поки донька засне, щоб не лякати її, лягала поруч, обіймала її і плакала так гірко, що думала серце розірветься. Я падала в таку глибину чорного відчаю, якого я не побажаю жодній людині, навіть своєму ворогу. І це я зараз тільки про моральний стан. Я не хочу детально писати, як воно опікуватись мало дитиною і намагатись бути звичайною мамою, коли ти після хімії ледве пересуваєшся, блюєш, тебе ламає, ніс кровить, в роті вавки такі, що не можеш їсти.... всі побічні лікування я не буду перераховувати. І коли ти ведеш дитину до школи 1го вересня в перуці (бо лиса) і з обличчям роздутим від декси. Як твоя дитина приходить зі школи в сльозах, бо там їй сказали що ’твоя мама скоро помре’, а ми ж їй кажемо, що це просто хвороба, яку треба полікувати..... Я ще багато чого могла б написати, але не буду. Люди здебільшого бояться і не хочуть цього читати. Дистанцюються. Впевнені, що з ними цього ніколи не трапиться. Так от, щодо наукових фактів. Рак є спадковий (через генетичну поломку) і спорадичний (такий, що може трапитись з будь - ким). Спадковий трапляється здебільшого в молодому віці, має агресивний перебіг і вплинути на його появу практично неможливо. Спорадичний - його ризик тим вище, чим більше людині років. Бо там є комбінація різних факторів. Це не означає, що він загрожує всім. Це означає, що його ризик із віком зростає. І повірте, трохи легше прийняти свій діагноз, коли твої діти дорослі, ніж коли вони малі. Тому просто думайте. Чи стане сил, якщо раптом що, витримати всі випробування долі. Це просто порада від людини, яка через це проходить і бачить ще багато жінок, які через це проходять.
2
4
От мене завжди цікавило, як саме виглядають на 10-15 років молодше. Маю на увазі середньостатистичну жінку
3
Можна я вам жорстко відповім? Ви вижили? І це головне.
Коли моїй дитині було 3 роки, я потрапила в інвалідний візок. Піднялася, кульгаю, але хожу сама.
Болячок у світі безліч.
Ідеально народжувати у 16 років, тільки чомусь майже ніхто не хоче це робити.
Коли моїй дитині було 3 роки, я потрапила в інвалідний візок. Піднялася, кульгаю, але хожу сама.
Болячок у світі безліч.
Ідеально народжувати у 16 років, тільки чомусь майже ніхто не хоче це робити.
2
Ви не хочете дитину заради дитини. Ви хочете собі Бренд_з_інвестицієй.
Щаслива та дитина, яка є Плодом Любові. Всім іншим матері дорікатимуть, що вони не виконують задачу, яка на них покладена.
Щаслива та дитина, яка є Плодом Любові. Всім іншим матері дорікатимуть, що вони не виконують задачу, яка на них покладена.
1
Ви одужали?
Бажаю реміссіі до старості.
У мене зараз у тата рак, який відмовляються лікувати. Мені 37, скоро 38
Хотіла другу дитину, але без нервів і сліз не можу.. напевно не буду народжувати вже.
Ваша історія довела до сліз.
Але хіба таке не можливе у молодих?
Рак не обирає…
Моєму татові 57
А середній вік раку легень 65-70
І знову ж таки. Татові 57, мені 37. Різниця 20 років
Наймолодші батьки серед всіх друзів знайомих і що?
у всіх знайомих батькам по 65-75 і слава Богу все добре, а моєму татові 57 і …
Ридаю…
Автор, пробачте, що з сумною темою влізли
Бажаю реміссіі до старості.
У мене зараз у тата рак, який відмовляються лікувати. Мені 37, скоро 38
Хотіла другу дитину, але без нервів і сліз не можу.. напевно не буду народжувати вже.
Ваша історія довела до сліз.
Але хіба таке не можливе у молодих?
Рак не обирає…
Моєму татові 57
А середній вік раку легень 65-70
І знову ж таки. Татові 57, мені 37. Різниця 20 років
Наймолодші батьки серед всіх друзів знайомих і що?
у всіх знайомих батькам по 65-75 і слава Богу все добре, а моєму татові 57 і …
Ридаю…
Автор, пробачте, що з сумною темою влізли
1
Антимюллеров гормон, овариальный запас, позволяет узнать если ли время ещё подождать с рождением детей или надо поторопиться
Ви впадаєте в крайнощі. Ніхто не пише про народжувати в 16 років. Але все ж існує оптимальний вік. І що значить я вижила? Ви не знаєте, що цей діагноз майже завжди пожиттєвий? Я все одно не знаю, чи побачу я коли-небудь свою дитину дорослою.
Ну, в мене такий варіант, що про повне одужання навряд йдеться. Але дякую за побажання. Я лише хотіла донести, що з віком цей ризик зростає. І це потрібно враховувати при плануванні життя. Бажаю вам багато сил і надії, що знайдеться рішення для вашого батька.
1
То ви вже маєте починати не просто планувати, а працювати над вагітністю - це в 20 років з першого разу виходить, а після 30 ще потрібно постаратися
Ви написали ось тут ключове. Ви хочете дитину. Хочете від конкретного чоловіка. Значить йти в лікарню і попередньо здати аналізи які скажуть лікарі, генетики можливо і удачі Вам.
Я Вам так скажу про старість і т.д. Моя подруга в 35 вийшла заміж і до 40 + народила 3 дітей. Я в 20 вийшла заміж і в 24 народила 1, в 30 народила вдруге. Моя кума старша за мене, але здорова, активна і рухлива супер мама , я ж - букет хвороб в свої 35, коли вона виходила заміж. Тому вік - це лише частково показник. Аби все вийшло!
Я Вам так скажу про старість і т.д. Моя подруга в 35 вийшла заміж і до 40 + народила 3 дітей. Я в 20 вийшла заміж і в 24 народила 1, в 30 народила вдруге. Моя кума старша за мене, але здорова, активна і рухлива супер мама , я ж - букет хвороб в свої 35, коли вона виходила заміж. Тому вік - це лише частково показник. Аби все вийшло!
Нет, они выехали всей семьёй, плюс ещё и мама. То есть особо ничего не изменилось, жильё есть, выплаты, у неё подработка, только теперь ещё взрослые дети помогают и мама мужа, и муж. Она такая уставшая, по ней и видно, и не скрывает, говорит очень тяжело
А я там пам´ятаю точні цифри, думаєте? Ну може в 37 народила. І хлопчик тоді менший був, як його мама померла, років 7.
Я про те, що і бабуся, і її донька народили нерано. От тільки ростить онука бабуся.
Я про те, що і бабуся, і її донька народили нерано. От тільки ростить онука бабуся.
Якщо є житло, робота і заощадження і велике бажання - терміново вагітнійте. Є від кого родити?
Як нема від кого, то беріть опіку над дитиною з притулку. Помагайте стати на ноги, помагайте любов´ю, терпінням, фінансово, дайте освіту, будьте другом. І няньчитимете скоро внуків і не буде самотності.
Як нема від кого, то беріть опіку над дитиною з притулку. Помагайте стати на ноги, помагайте любов´ю, терпінням, фінансово, дайте освіту, будьте другом. І няньчитимете скоро внуків і не буде самотності.
Ну я поняла уже, что вы с цифрами не дружите) вы и своего сына неправильно посчитали)
А поводу мальчика, жаль конечно. Но хорошо хоть бабушка есть. Дай бог ей вырастить мальчика хотя бы до 18-20.
А поводу мальчика, жаль конечно. Но хорошо хоть бабушка есть. Дай бог ей вырастить мальчика хотя бы до 18-20.
Виношуєш, народжуєш, а потім якась сволота в білому халаті зробить новонародженому щеплення - і у вас на руках маленький трупик.
1
На Сумщині триденному малюку зробили щеплення БЦЖ у пологовому будинку. Через 7 годин хлопчик помер. Згоду на вакцинацію мати дитини медперсоналу не давала! Лікарі розводять руками: в той день щепили 10-х, помер тільки один - значить вакцина ні при чому...(((
1
Я бы рожала. Я и была готова но передумала, но у меня уже 2 и я устала. А без детей рожала бы и не спрашивала бы даже. Вам не 63
1
Це при тому, що в роддомі не можна робити щеплення навіть з точки зору вакцинаторів.
Навіть кошенятам і цуценятам починають робити щеплення в 2+ місяці. А людських дитинчат зразу заколюють.
Навіть кошенятам і цуценятам починають робити щеплення в 2+ місяці. А людських дитинчат зразу заколюють.
3
Автор,если бы я хотела родить в 43, то не писала бы здесь в надежде,что меня от говорят или позволят мне рожать.Принимать решение вам,сначала попробуйте забеременеть,а там видно будет.Тем более у вас нет детей,как я поняла.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
06 декабря 2024
Можно ли взять ребенка с собой на поминки?
Понимаю что вопрос странный. Ребенку 2 года. Вы бы взяли ребенка с собой на поминки? Планировала оставить с родителями, но они заболели. Теперь варианта 2. Или не идти, или брать с собой. Не могу решить что делать. Мне кажется что ребенку там делать нечего. Но и не прийди будет не ок с моей стороны.
05 января в 19:18
Разведенная женщина не имеет право на личную жизнь?
На меня все наехали, обижают меня. Развелась с мужем 2 года назад. Год назад он умер. Полгода у меня новый мужчина. Люблю его и он меня. Есть сын 15 лет. Мне все знакомые ноют, что я тв... почти, выбрала мужика, а не сына, что мне надо с ним уезжать. А я верю , что все будет хорошо скоро и не хочу уезжать. Не хочу оставлять моего мужчину. Мне 43, не имею право? Я должна. Должна. Должна. Родила. И теперь я раб ребёнка? Обидно и все. Все меня не понимают Надоело
26 декабря 2024
Не хочу встречать новый год с ребёнком
Меня уже все достало! Вечно жертвую собой то надо ребёнку, это, терпи, жди, пахай, заткнись, чтоб ребёнку, ребёнку и снова ребёнку лучше было. А себе что? Когда самой жить? Итак 10 лет кружения вокруг неё, без пары, без поддержки. На нг отдаю маме, и на каникулы и уже все сидит хмурая, плачет. А я лелеяла полгода эту возможность- прийти в вечер перед нг домой в свою квартиру и ..тишина, уют, чистота, ёлочка и только я и мои мысли! Лечь с бутерами в постель и наслаждаться одиночеством и тишиной. Не обслуживать, не готовить, не веселить, не развлекать. А просто быть..
02 декабря 2024
Кто-то из мам здесь перенаправлял ребёнка жить с отцом?
У нас такой случай, что я понимаю просто будет хуже. И мне и ей. Особенно мне, я страшно устала одна тянуть 11 лет, не просто одна а вообще, нет даже родных. И возраст..ближе к 50. Воспитываю только из чувства долга, никакого инстинкта нет, у моей матери тоже не было, я жила с папой. Как то когда маленькая была, мне просто бвло очень жалко дочку это беззащитное существо, нуждается в маме как котёнок. Сейчас больше и больше похожа на своего отца, которого я ненавижу! И все больше и больше хочу жить одна. Мне лучше всего когда я одна один на один с собой и когда эта идиллия нарушается я просто свирепею и негодую:( ужасно.А папаша руки развязал, что хочет то делает и живёт в свое удовольствие. Я почему-то должна положить на свои желания и свою жизнь. Я не говорю навсегда, хотя б год пусть бы он взял. Да не видел с 2 лет дочку. Хотя если б заново познакомился то может стал бы нормальным отцом.А я понимаю что у меня есть проблемы с психикой, есть, с детства была расшатана а там развод родителей добавил. К психологу я не пойду, была уже, с другим. Тяжело мне и невозможно даже вытаскивать из себя скелетов.Так что мне лучше одной.А девочка подросток, скоро станет меня с говном мешать, я это точно не потерплю.Такое вот.Можно и тапки если хотите. Но лучше совет, если можно.Я и сама не рада себе, совершила ошибку родив:(
10 января в 00:02
хочу розвестись
фінансово тягну все сама. але не впевнена, що завтра теж можу тягнути, бо робота тимчасова.двоє дітей 8 і 12 років. чоловік поїхав в німеччину. ми в україні.рідня чоловіка поруч - я сама. мати померла, батько в окупації.я знаю, що справлюсь. я відповідальна. цілеспрямована. але мені дуже страшно.збиралась їхати до чоловіка- передумала. розумію, що без нього буде краще.всі друзі підтримують мене, а я його жалію.не можемо зійтись, постійні сварки. хочу бути щасливою.нема житла в Україні. сама переїжджаю в іншу квартиру рідні. ненадовго. далі треба думати куди.чи за кордон (безпечно)чи кудись в Україніробота віддалена.може у кого є досвід в цьому? як ви розходились? де жили? це було правильне рішення?
Комментарии к ответу