Некомильфо• 30 декабря 2024
А сейчас вообще есть нормальные подростки?
Очень часто здесь вижу темы про сложности с подростками. Не уважают родителей, отказываются учиться, грубят, что-то требуют, ругаются матом при родителях. А сейчас вообще есть спокойные подростки, у которых нет вот этого штормового кризиса подросткового?
Мне 40 лет, мой подростковый возраст прошел гладко, без скандалов и выбрыков с моей стороны. И мои подруги и друзья того времени как мне казалось точно так же спокойно прошли через переходный возраст… Что изменилось сейчас? Почему столько проблемных подростков? Или так же много и хороших спокойных детей?
Мои дети ещё не вступили в подростковый возраст (старшему только 7 лет), поэтому не знаю как будет у нас
Мне 40 лет, мой подростковый возраст прошел гладко, без скандалов и выбрыков с моей стороны. И мои подруги и друзья того времени как мне казалось точно так же спокойно прошли через переходный возраст… Что изменилось сейчас? Почему столько проблемных подростков? Или так же много и хороших спокойных детей?
Мои дети ещё не вступили в подростковый возраст (старшему только 7 лет), поэтому не знаю как будет у нас
показать весь текст
25
43
4
193
0
Ну,мне 38 лет. Мы курили траву, пили ,курили, ужасно себя вели почти все в классе. И благополучные семьи у всех были
3
2
Мальчики простые создания и с ними легко, а вот девочки сложные, сложно взрослеют, тут кому как повезет с окружением. И война: ожидание чего-то плохого это не норма, это составляющая диагноза(
1
У меня сын подросток. Еще не прошел весь период, но вообще все норм. Нет желания учиться, приходится гавкать постоянно. Но не считаю причиной этому подростковый период.
Кроме того, компания у сына, мальчики и девочки. Около 10 человек гуляют всегда вместе. Так вот две девочки самые ’трудные’. Они вечно пакостят, куда-то влезут. Курили, пили уже. И такие оторвы... Остальные и девчонки, и мальчишки более менее, вежливые все всегда. Но маты, да, между собой присутствуют
Кроме того, компания у сына, мальчики и девочки. Около 10 человек гуляют всегда вместе. Так вот две девочки самые ’трудные’. Они вечно пакостят, куда-то влезут. Курили, пили уже. И такие оторвы... Остальные и девчонки, и мальчишки более менее, вежливые все всегда. Но маты, да, между собой присутствуют
3
У мене син у 8 класі, 13 років, скажу так, деякі подруги заздрять навіть, який хороший хлопець. Але в нього лізе все те, що й в інших: пробує межі дозволено постійно. Треба все це грамотно і швидко гасити, ще в корені. Відслідковувати негативні тенденції ще в зародку. Бути в курсі оцінок, що за друзі, яка обстановка та спілкування в класі. Я ділюся своїми історіями з юності, шкільного життя, відверто до певної межі, син мені теж тоді більше розповідає.
3
3
есть, у меня дочка старшая 17, адекватный ребенок. бывает непонимание, но не критично. все ок))
У младшей немного сложнее характер, пока 13 .. пока норм, дальше посмотрим
У младшей немного сложнее характер, пока 13 .. пока норм, дальше посмотрим
2
Часто якщо інші вікові кризи проходили виражено, то і підліткова криза проходить виражено. У мене в дочки всі кризи і вікові особливості проходили виражено, а у сина ледь помітно. Так і вийшло з підлітковим віком. Щоб нівелювати деякі прояви підліткового віку розповіла, що з нею відбувається (підлітковий негативізм, мама нічого не розуміє, я одна така), давала ноотропи (підлітку самому погано, що його штормить) для гарного сну і самопочуття, і ілюзію вибору
Ви хочете виростити зручну для Вас дитину чи дитину, якій буде зручно жити в дорослому віці?
Так, треби виховувати, розказувати, розмовляти, але не занадто «гасити», щоб було в порядку з самооцінкою.
Так, треби виховувати, розказувати, розмовляти, але не занадто «гасити», щоб було в порядку з самооцінкою.
1
1
У нас получилось именно так - дочь, в 11 примерно началось, но в 13-14 уже все стихло и наступил мир.
Тоже самое. Когда думаю что с дочерью было сложно, вспоминаю себя и понимаю что мы легко отделались)))))
1
1
Я коли читаю такі трешові теми про підлітків теж дивуюся дуже. І переживаю що б з моє родиною такого не сталося. Сину скоро 18 , то може можна вже видихнути з цього приводу ( бо є звісно інший, більш вагоміший привід для хвилювань).
Ніколи не мала з ним ніяким проблем. Жодних. Але ми і не забороняємо нічого. Але він сам не робить.
Ніколи не мала з ним ніяким проблем. Жодних. Але ми і не забороняємо нічого. Але він сам не робить.
Муж издевается, что старший сын был послан небесами, чтобы я на себе ощутила, как со мной сложно жить)))) но он реально мой ’характерный’ двойник
4
У моей дочери подростковый возраст прошел спокойно. Но сейчас 19 и начались проблемы, но часть из них из-за психиатрии, в первый день войны у нее случилась паническая атака, мы уехали почти сразу, но сейчас у нее тревожное расстройство и я боюсь, что начинается депрессия. До этого проблем с психикой не было 😢
1
Моєму зараз 20 років, хоче пройти процедуру обрізання у Києві, українець. Тому таке зараз це норма. Обрізання у порівнянні з іншими витівками - це ще квіточки.
Я теж була зразковою дитиною...Вчилась, прибирала, торгувала, розраховуваа тільки на себе. Знаєте чому? Бо переживала, що мама не переживе, захворіє, не витримає, ніхто не допоможе, тому з 8 класу часом виходила торгувати на ринок на вихідних та вчилась на відмінно без жодної допомоги. Мені кожен день розповідали як все хєрово. Короче, щасливе дитинство пройшло повз мене, а так да - вихована і старших поважала, хоча для сусідів була явно непутьовою та гулящою, і нікого не хвилюють мої досягнення та те, що перший секс був в 21 із майбутнім чоловіком.
Бо це вартісна процедура у клініках. Кажу йому тобі про навчання треба дбати, а не про обрізку шкіри думати. Що за навіжений син ..
так і є, їм було дуже зручно загнобити дитину щоб знала своє місце, щоб сусіди та вчителі були в захваті від виховання... А все інше мало кого хвилює, та потім завжди можна знецінити фразою - не видумуй, не було такого.
А взагалі, звернула увагу, що на підлітків зазвичай нарікають в старості, бо все їм не так або поціновувачі радянчини, адже їм всі винні.
А взагалі, звернула увагу, що на підлітків зазвичай нарікають в старості, бо все їм не так або поціновувачі радянчини, адже їм всі винні.
3
Автор, маю дві доньки, старшій майже 21 і малій 14. То небо і земля. Зі старшою не було проблем взагалі, а мала виводить по повній
И моя и моей мамы. Не гуляла, не пила, не курила, хорошо училась, любила проводить время с родителями, больше с мамой так как отец пил к сожалению. Не было у нас конфликтов, ну разве что мама ворчала что в комнате бардак.
Ну есть разница в отстаивании своего мнения, и посылании родителей на три буквы, и деструктивном поведении (алкоголь, курение, не дай бог наркотики). Или когда подросток гуляет с отключенным телефоном и родители не знают где он в 3 часа ночи. То что вы описали, это норма .
1
Надо понимать, что это подростки. Они уже не дети, но и еще не взрослые. Они учатся быть взрослыми. Пробуют жизнь на вкус. У всех этот процесс происходить по-разному. У все времена подростки одинаковые: кто то тихоня, кто то бунтарь. Кто то курит и пьет, кого то кроет на спортзалы. Наберитесь терпения и они станут такими же занудами, как и мы с вами))) Это я вам говорю, как мама подростка))))
Ааа, ну це вже перебір. У сина є підліткові заскоки, з нами сперечається.
Але телефон включений. Зажди говорить, якщо куди ідуть гуляти далі нашого «пʼятачка».
Він футболіст, тому категоричне нагативно ставиться до куріння та алкоголю.
Але телефон включений. Зажди говорить, якщо куди ідуть гуляти далі нашого «пʼятачка».
Він футболіст, тому категоричне нагативно ставиться до куріння та алкоголю.
В мене нормальний син, я вважаю, що багато залежить від виховання в сім´ї та стосунків між татом та мамою, на які дивиться і копією поведінку дитина.
Було по різному, але навчилися домовлятися, маніпулювати: якщо тобі треба це, ти робиш це.
Він мені довіряє більше ніж тату, багато розмовляємо, ділиться чимось, я розповідаю історії зі свого дитинства та юності. Читає, переказує цікаві сюжети.
Не можу, правда, перебороти ту лінь до прибирання в своїй кімнаті, але щось придумаю.
Були і образи один одного свого часу, але поговорили і вирішили, що це залишає таку чернечу на душі, що так не можна. Треба розмовляти нормальними словами, а не гавкати.
Підліток, як підліток, нічого незвичного.
Було по різному, але навчилися домовлятися, маніпулювати: якщо тобі треба це, ти робиш це.
Він мені довіряє більше ніж тату, багато розмовляємо, ділиться чимось, я розповідаю історії зі свого дитинства та юності. Читає, переказує цікаві сюжети.
Не можу, правда, перебороти ту лінь до прибирання в своїй кімнаті, але щось придумаю.
Були і образи один одного свого часу, але поговорили і вирішили, що це залишає таку чернечу на душі, що так не можна. Треба розмовляти нормальними словами, а не гавкати.
Підліток, як підліток, нічого незвичного.
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу