Тішуся неперетішуся• 02 января 2025
Вы бы смогли любить усыновленного ребенка так же сильно, как родного?
Теоретически. Мне кажется, что любовь к усыновленному ребенку может быть столь же сильной, но это, возможно, немного другой опыт по сравнению с чувствами к родному ребенку. Что думаете?
1
4
33
0
Думаю это зависит от конкретного человека и его желания наличия детей
Я не то что усыновленных я и своих не хочу
А есть люди которым любой ребенок необходим для счастья
Я не то что усыновленных я и своих не хочу
А есть люди которым любой ребенок необходим для счастья
7
2
Нет, я бы и не усыновляла. Я не смогу полюбить чужого ребенка. Уважаю тех людей которые могут это сделать.
9
Так, впевнена, що так. Знаю родину з всиновленим хлопчиком, так в нього міміка копія як в батьків і за рахунок цього дитина стала і схожа на батьків :) ми ж вкладаємо в дітей частинку себе, не тільки під час народження, а і в процесі виховання, тому і любимо.
6
Я не знаю. У меня нет кровных детей. Есть лишь приемные. Но теоретически , думаю, что любовь к ним была бы не меньшей, чем к кровным.
1
1
5
Кстати, вот тоже хотела такой коммент написать. В соседнем доме пара усыновила, ребёнок прям копия мама стал) любят, как своего.
Я, думаю, что смогла бы полюбить ребёнка усыновленного.
Я, думаю, что смогла бы полюбить ребёнка усыновленного.
2
Если б младенца до года усыновила, то возможно полюбила бы. Старшего уже врядли. И даже не уверена, смогу ли любить внуков, особенно от невестки.
4
5
Коли є свої, то навряд.
Якщо нема, то можливо.
Я навіть дивлюсь на Мірошніченків. Як би вони не хотіли показати картинку, що всіх дітей люблять, але щоденні короткі сторіс не озброєним оком видно як до своїх і як до інших дітей. Але я їх не засуджую. Для мене вони подвиг зробили, взявши цих хворих дітей.
А їхніх власних мені навіть шкода. Чого ці діти повинні жити і проводити своє найкраще дитинство в цих істериках, вічної двіжні в хаті. Купа нянь для особливих дітей, заняття.
Весь час баььки кудись біжать то робота, то займаються здоров´ям цих особливих дітей. Хіба це справедливо до своїх власних?
Якщо нема, то можливо.
Я навіть дивлюсь на Мірошніченків. Як би вони не хотіли показати картинку, що всіх дітей люблять, але щоденні короткі сторіс не озброєним оком видно як до своїх і як до інших дітей. Але я їх не засуджую. Для мене вони подвиг зробили, взявши цих хворих дітей.
А їхніх власних мені навіть шкода. Чого ці діти повинні жити і проводити своє найкраще дитинство в цих істериках, вічної двіжні в хаті. Купа нянь для особливих дітей, заняття.
Весь час баььки кудись біжать то робота, то займаються здоров´ям цих особливих дітей. Хіба це справедливо до своїх власних?
5
Чому від невістки, від синулічки Вашого. Не розумію таких свекрух, які обирають онука від доні, а від сина байдуже.
7
Я й синулічку не дуже то люблю взагалі-то😁 Бо він дуже вредний. А доця ще маленька, то інше😁
10
1
Оце мене дивує капец. Купа прикладів перед очима, де доця то дитя, а син - аби швидше виріс і звалив
Я не была уверена, что и своего-то полюблю) Ну и я не могу сказать, что прям как-то очень сильно, необыкновенно люблю. Просто люблю.
Нет, мои пахнут мной, на ощупь мои. А дети других людей, даже членов моей семьи, совершенно не то. Усыновление точно не для меня.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу