Чи маю соромитись?

Якщо я засиділась у декретній відпустці 14р.,сиділа з дітьми
І вирішила зараз йти на любу роботу, аби не сидіти вдома. Бо відчуваю, що я по троху їду зозулею.
В мене хвилями бере депресія, бо чоловік скоро вже буде як 4й рік воює.
Ось нещодавно поїхав після поранення знову туди.
Мені треба себе кудись подіти. Знаю, діти можна ними зайнятись більше приділяти часу ( хоча куди вже більше і так з ними постійно).
Хочу в люди бо сходжу з розуму, постійно думки дурні.

На днях запропонували йти помічницею в садочок. І мене, ви знаєте потягнуло туди.
Умови влаштовують крім зарплатні..але тут навіть питання не в цьому.
Близькі відмовляють мене, що я в 35р йду на посаду няні, мити горщики за копійки, в жіночий бабський колектив де мене з´їдять.
Що маю вищу освіту ( я можу піти за освітою,але мене зовсім не влаштовує графік роботи, там нічні зміни..А дітей я не лишу самих).
Хіба це сором хоч з чогось почати після такої тривалої паузи?