Ваша прЭлесть• 29 января в 19:44
Есть вещи за которые вы не можете простить своих родителей?
показать весь текст
4
Нічна ненажера• 29 января в 21:38
Ответ дляНекомильфо
Мій типу батько не спілкувався з нами і ніяк не допомагав після розлучення.
Востаннє випадково його бачила у 1996 р.
Якщо він раптом з´явиться, то це чужа людина, навряд чи він може на якесь співчуття з мого боку розраховувати.
Востаннє випадково його бачила у 1996 р.
Якщо він раптом з´явиться, то це чужа людина, навряд чи він може на якесь співчуття з мого боку розраховувати.
Це так чоловіка батько, приїхав зза кордону перед нашим весіллям, яскравий як спалах, веселий, харизматичний, чоловік сказав не обманюйся, ти не знаєш що він за людина. Так і виявилося, чувак все життя прожив задля себе, на дітей плювати.
1
Ні грама• 29 января в 22:13
За то, что мама прощала и принимала назад отца - негодяя( гулял по- чёрному, пил , бил) . У неё была возможность от него уйти, но ей нравилась роль жертвы .Терпела это 17 лет. Всё равно он ушёл к другой , бросив её с двумя детьми . Я была свидетелем того, как он её до крови бил, вызывала скорую/ милицию, ждала её в хирургии после наложения швов на разбитую им переносицу.Да и один раз он чуть меня не задушил .Также чудом не разбились , когда пьяный сидел за рулем на скорости 200 км/ ч. Сейчас же она так наивно удивляется , почему я нервная ( войну упустим). .
ЖивунаБагамах• 29 января в 22:16
А я просто дуже шкодую, що батьки пізно мене народили (відносно). Брата в 19, а мене аж у 31. І я мало часу прожила з ними. Маю на увазі при живих батьках, я давно одружена, живу окремо. Зараз мені 44 і я кругла сирота. Батьків шалено не вистачає. Дуже їх любила і люблю.
1
Ні грама• 29 января в 22:19
Ответ дляЖивунаБагамах
А я просто дуже шкодую, що батьки пізно мене народили (відносно). Брата в 19, а мене аж у 31. І я мало часу прожила з ними. Маю на увазі при живих батьках, я давно одружена, живу окремо. Зараз мені 44 і я кругла сирота. Батьків шалено не вистачає. Дуже їх любила і люблю.
Сколько же здесь тем о роженицах после 40 . Жаль люди не прислушиваются к таким словам(.
1
Ні грама• 29 января в 22:20
Ответ дляЖивунаБагамах
А я просто дуже шкодую, що батьки пізно мене народили (відносно). Брата в 19, а мене аж у 31. І я мало часу прожила з ними. Маю на увазі при живих батьках, я давно одружена, живу окремо. Зараз мені 44 і я кругла сирота. Батьків шалено не вистачає. Дуже їх любила і люблю.
С братом какие отношения?
ЖивунаБагамах• 29 января в 22:20
Ответ дляНі грама
Сколько же здесь тем о роженицах после 40 . Жаль люди не прислушиваются к таким словам(.
Та ж не після 40, в 31. Але мені мало все одно.
ЖивунаБагамах• 29 января в 22:29
Ответ дляНі грама
С братом какие отношения?
Я його дуже любила. Хороші були стосунки. Але зараз не спілкуюсь, бо він в раші.
1
Некомильфо• 30 января в 01:14
Ответ дляНічна ненажера
Це так чоловіка батько, приїхав зза кордону перед нашим весіллям, яскравий як спалах, веселий, харизматичний, чоловік сказав не обманюйся, ти не знаєш що він за людина. Так і виявилося, чувак все життя прожив задля себе, на дітей плювати.
Мама моя ще питала, чи не планую його на весілля запросити.
Ото для мене було дивним, з чого б це я хотіла чужу людину бачити.
Він жив недалеко, але моїм життям не цікавився. Один раз написав листа, щоб я в гості приїхала. А свою п´яту точку не підняв сісти на автобус.
Ото для мене було дивним, з чого б це я хотіла чужу людину бачити.
Він жив недалеко, але моїм життям не цікавився. Один раз написав листа, щоб я в гості приїхала. А свою п´яту точку не підняв сісти на автобус.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Сейчас читают!
Назад Комментарии к ответу