СережкинаЯ• Изменено 05 февраля в 21:11
Любов до дитинки
Дорогі жінки…в мене крик душі…коли ви відчули любов до свого дитятка…моїй доні 5 місяців…перші 2 місяці душі не чаяла,на любуватися не могла-це було щось прекрасне,було на все наплювати окрім дитини,а потім це почуття зійшло…я не розумію чи в мене є любов до дитини…і мені здається що вона це бачить і відчуває…інколи здається що до всіх тягнеться окрім мене…якби ви знали як я себе ненавиджу за таке це все…що зі мною не так…я зламана якась?….був період що до сліз переживала за майбутнє донечки,плакала,за здоровʼя,зараз переживаю чи люблю,а чи завжди так буде що я не розумітиму…дитиночка моя бажана,очікувана,а те щастя не прийшло…я доглядаю,роблю вигляд що щаслива…АЛЕ…в голові дурдом…гратися іноді навіть тяжко…розважати…бо здається що вона не сприймає мене як маму
показать весь текст
1
6
33
0
Я к тому, что характер может быть полностью противоположным Вашему. И принимать этого человека таким, какой он есть- это и есть любовь.
1
Ви дуже заморачуєтесь, те що так хвилюєтесь говорить про те що любите. Відпустить ситуацію і все налагодиться і не звинувачуйте себе
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу