Гірчинка• 10 февраля в 19:29
Не можу зрозуміти свої емоції
Дивні негативні емоції до знайомої, які я сама собі не можу пояснити. Просто цікаво самій собі чому мене так від неї відвернуло. Передісторія: пару років тому я переїхала із Польші де була на заробітках, до Канади з метою пмж. Познайомилася з дівчиною яка так само переїхала в це ж місто Канади із Польші, тобто в такій же ситуації як я, але вона була з маленьким сином і мамою. Чоловік залишився тимчасово в Польші "дозаробити грошей на переїзд, а потім долучитися до них". Чоловік її повністю спонсорував у цьому переїзді, оплачував житло, покупку авто. На початку ми багато спілкувалися, ділилися досвідом, інформацією, своїми враженнями від країни, підтримували одна одну. Обидві знайшли роботу (в різних місцях). Потроху спілкування почпло сходити на нуль, знайома казала що нема зовсім сил і часу, втомлюється від роботи та побуту. Нема часу навіть на дзвінки. Мене трохи це дивувало бо син уже школяр, та і мама поряд, але ладно. Нема то й нема. Через якийсь час я їй написала запропонувавши просто зустрітись і дізналася що вона переїхала в інше місто бо на цій попередній роботі виявилося що не получилось би з отриманням резидентства. А потім, заходжу в інстаграм і бачу її фото на аватарці з якимось мужиком - не її чоловіком. Я не стала писати, розпитувати, на цей час ми вже не спілкуємося, але з постів і коментів зрозуміло що переїхала вона тоді в інше місто до нього. У мене такий різкий негатив до неї в душі. І одночасно наче, не знаю навіть як пояснити, відчуття що я якась лошара. Щось подібно до заздрощів? Але ж блін, об´єктивно: той чоловік старший набагато і страшний, я б на такого не глянула. Далі, я знайомилася сама протягом цього часу, і був (і є власне) в мене залицяльник, з громадянством і своїм житлом, який мені ну дуууже не до душі (також старший на 10 років, і зовні мені не подобається), і я від нього морожусь. З роботою все норм, робота в офісі, готую документи на резидентство. Але чому, чому при цьому всьому такий негатив у душі до тієї дівчини? Чому я при цьому всьому відчуваю себе невдахою а її якоюсь хитрою лицеміркою? От чому?Дякую що вислухали, мабуть просто хотілось із кимось поділитися.
2
48
0
Возможно это в тени. Она смогла с удобным перспективным дедом замутить для собственного комфорта, а вы себе такое позволить не можете (переступить через себя ради комфорта не можете)
5
У вас забагато вільного часу для обдумування, аналізу чужого життя, дій, людини з якою ви навіть не спілкуєтесь тепер. На себе зверніть увагу. Чуже життя у вас викликає осуд, ви людину вважаєте лицеміркою за те, що вас взагалі не обходить.
4
Вам нужно научиться отпускать ситуацию, как это сделать правильно вы можете узнать посетив психолога, ну или пишите ваш эмейл и я вам подробно расскажу.)
Вона аналізує життя своє подруги. Почуття це вже наслідки,від думок. Навіщо взагалі про це думати?
Можлиао ви десь в чомусь праві. Для справедливості, я навіть не знаю, чи це вона ’кидонула’ чоловіка чи вони взагалі розсталися за взаємною згодою, а може і він собі перший когось знайшов. Але так, є якесь таке відчуття заздрості до дівчат, яким не сильно принципово з ким бути у відносинах, і вони добре себе почувають і цілком щасливі. Я теж хочу сім´ю і дітей. Але не можу пересилити себе згодитись на тих хто мені фізично неприємний, а молоді симпатичні чоловіки не пропонують серйозних відносин.
1
1
2
Это отлично, что она решила разобраться в своих эмоциях. Контакт с собой ей и поможет понять, что конкретно её триггерит в такой ситуации. Подруга с дедом здесь второстепенны.
Ответ дляАдминко
Ви молодець. Ви не така 
Навпаки я вважаю себе якимось лузером через те що не така. От люди можуть і їм класно, щасливо і комфортно. А я не можу.
1
Яка не така? Ваше життя не має бути схоже на будь яке інше. Це ваші дії, бездіяльність, досвід. Для чого ви порівнюєте себе з іншими?
вже багатенько насправді. І часіки тікають, і є очевидна необхідність понизити планку. А я не можу. Зла на себе через це. І заздрю людям які можуть, а я не видушу з себе бажання спілкуватися з тими хто не до душі. Якось так
1
Ваша проблема в тому, що ви себе з кимось порівнюєте. І негатив до себе, якесь невдоволення собою, перекладаєте на того, з ким порівнюєте. Це ненормально. Вона вам нічого не зробила поганого, не звабила вашого потенційного чоловіка, не підставила по роботі в т.п. Її відносини з чоловіком також чисто її справа. Але ви вже тут встигли її осудити, дати оцінку її поведінці та її вибору. Не дивно, що вона від вас відсторонилася. Таке відчувається.
2
А вам и не надо так, как у них. Потому что вы не знаете, как у них. Вы видите только то, что вам позволено видеть, только картинку, которую вам показали. Что внутри, вы не знаете и не узнаете. Это важно осознавать и понимать.
2
так ні, спілкувались же на рівні переписок, дружніх побачень - без тілнсного контакту. І все, я не можу, людина кличе а мене аж тошнить. Це вже не вперше таке.
1
У вас було насилля в родині, неблагополучна родина, одна мама виховувала, тато алкоголік, згвалтування, не дай Боже? У вас були невдалі стосунки? Копайте. Не аналізуйте подругу це нічого не дасть. Може ви взагалі не по чоловікам?
Ні в чкому разі) мама заміжня за ровесником який був симпатичний у молодості і в чудовій формі. І щараз вони вдвох, їм уже ща 70. Тато не п´є і не курить, маму дуже поважає і шанує, вона лідер у сім´ї. Ну і ще він її не утримував ніколи, вони завжди обоє заробляли плюс мінус однаково (небагато), можливо саме через таку модель сім´ї мені й важко знайти собі ’діда’ як тут написали. Насправді той чоловік не дід зовсім, років на 10-15 від неї старший, але на вид - чесно, страшнючий (вибачте за откровення).
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу