Я святкую День української жінки 25 лютого!
Ті жінкі що святкують 8 березня працюють на окуппаанта та кацапів!
Ті жінкі що святкують 8 березня працюють на окуппаанта та кацапів!
показать весь текст
1
1
13
47
Кудесница полесья• 20 февраля 2025
Ответ дляНіка Найз
Это не праздник кацапов! День рождения можно!
Разрешаете?
Ответ дляНіка Найз
Украинка, именно настоящая,а не разбодяженная , не может во время войны праздновать 8 марта!
Мы вообще ничего по сути не празднуем уже 3 года, детские ДР только. Но подарками по случаю обмениваемся.
П.с. 8 марта празднуют не только в парашке и её подстилках. Смысл этого праздника в условиях эмансипации утерян для меня.
П.с. 8 марта празднуют не только в парашке и её подстилках. Смысл этого праздника в условиях эмансипации утерян для меня.
1
2
1
Кудесница полесья• 20 февраля 2025
Ответ дляНіка Найз
Это не праздник кацапов! День рождения можно!
Так если не праздник кацапов, почему после войны для вас не существует этого праздника? Хватит коньяк глушить
2
1
Ось цей вірш мені відгукується на 8 березня.
КУРВА
Коли щодень проживаєш так, що волосся стає сторчма,
Погляд надвечір виблискує потойбічним неоновим жахом.
Хочеться випити. Але...
- Ти ж, курво - жінка! Тобі не пасує корчма!
Ні, як антидепресант, ні, як снодійне. Взагалі, не пасує, нахер!
Бо ти, курво - жінка! І поміж іншим: до сліз і до сентиментів - мати!
Ти даруєш життя і до нього ще - купу речей хороших і різних.
Ти повинна щодня, і над собою також, працювати і працювати
До сьомого поту, падіння з ніг і мозолів наскрізних
На руках, на душі, на серці. І на колінах - то від поклонів,
Котрі битимеш в церкві, як пор´ядна ґаздиня галицька.
Ти маєш носити хрестика, вишиванку і щиро вірити в забобони,
Щоб раптом чогось непобожного з тобою, курво, не сталося.
Ти маєш жити за приписами і чітко ходити по струночці,
На всі замки зачиняти двері і щільно змикати штори із темним підбоєм.
Бо ти, курво - жінка! І тобі не пасує, навіть, самій на вулиці,
Тобі, взагалі-то, самій пасує виключно наодинці з собою.
А взагалі-то: жінко, тобі не пасує геть нічого такого,
Що не входить в шаблони, не вміщається в рамки й догмати.
Все тому, що колись ти уклала угоду з Богом,
Згідно котрої маєш терпіти і долю хрестиком вишивати.
Радість - червоним, а решту життя - класично,
Але, не так, щоб моторошно, лише світло-чорними переливами.
Ти маєш , курво, бути, як приклад, і вірити оптимістично
У те, що прірва - то вхід до раю. І ще й бути від цього щасливою.
Ти маєш стриматись, витримати і ще все на собі тримати.
Ти мусиш втриматись, якщо навіть, летиш до урвища.
Відшукай соломинку! Ти ж до сліз і до сентиментів - мати.
Бо ти, таки, жінко, і курва ще!
*****
Щось так надто по-галицьки ритуальні не замовкають круки,
Крильми небо збивають над прірвою соматично-сонного міста.
Все буде добре, коханий! Тільки втримай мене за руку,
Коли соломинка не витримає і трісне...
(c) Любов Бурак
КУРВА
Коли щодень проживаєш так, що волосся стає сторчма,
Погляд надвечір виблискує потойбічним неоновим жахом.
Хочеться випити. Але...
- Ти ж, курво - жінка! Тобі не пасує корчма!
Ні, як антидепресант, ні, як снодійне. Взагалі, не пасує, нахер!
Бо ти, курво - жінка! І поміж іншим: до сліз і до сентиментів - мати!
Ти даруєш життя і до нього ще - купу речей хороших і різних.
Ти повинна щодня, і над собою також, працювати і працювати
До сьомого поту, падіння з ніг і мозолів наскрізних
На руках, на душі, на серці. І на колінах - то від поклонів,
Котрі битимеш в церкві, як пор´ядна ґаздиня галицька.
Ти маєш носити хрестика, вишиванку і щиро вірити в забобони,
Щоб раптом чогось непобожного з тобою, курво, не сталося.
Ти маєш жити за приписами і чітко ходити по струночці,
На всі замки зачиняти двері і щільно змикати штори із темним підбоєм.
Бо ти, курво - жінка! І тобі не пасує, навіть, самій на вулиці,
Тобі, взагалі-то, самій пасує виключно наодинці з собою.
А взагалі-то: жінко, тобі не пасує геть нічого такого,
Що не входить в шаблони, не вміщається в рамки й догмати.
Все тому, що колись ти уклала угоду з Богом,
Згідно котрої маєш терпіти і долю хрестиком вишивати.
Радість - червоним, а решту життя - класично,
Але, не так, щоб моторошно, лише світло-чорними переливами.
Ти маєш , курво, бути, як приклад, і вірити оптимістично
У те, що прірва - то вхід до раю. І ще й бути від цього щасливою.
Ти маєш стриматись, витримати і ще все на собі тримати.
Ти мусиш втриматись, якщо навіть, летиш до урвища.
Відшукай соломинку! Ти ж до сліз і до сентиментів - мати.
Бо ти, таки, жінко, і курва ще!
*****
Щось так надто по-галицьки ритуальні не замовкають круки,
Крильми небо збивають над прірвою соматично-сонного міста.
Все буде добре, коханий! Тільки втримай мене за руку,
Коли соломинка не витримає і трісне...
(c) Любов Бурак
1
4
Кудесница полесья• 20 февраля 2025
Ответ дляDistel
Ось цей вірш мені відгукується на 8 березня.
КУРВА
Коли щодень проживаєш так, що волосся стає сторчма,
Погляд надвечір виблискує потойбічним неоновим жахом.
Хочеться випити. Але...
- Ти ж, курво - жінка! Тобі не пасує корчма!
Ні, як антидепресант, ні, як снодійне. Взагалі, не пасує, нахер!
Бо ти, курво - жінка! І поміж іншим: до сліз і до сентиментів - мати!
Ти даруєш життя і до нього ще - купу речей хороших і різних.
Ти повинна щодня, і над собою також, працювати і працювати
До сьомого поту, падіння з ніг і мозолів наскрізних
На руках, на душі, на серці. І на колінах - то від поклонів,
Котрі битимеш в церкві, як пор´ядна ґаздиня галицька.
Ти маєш носити хрестика, вишиванку і щиро вірити в забобони,
Щоб раптом чогось непобожного з тобою, курво, не сталося.
Ти маєш жити за приписами і чітко ходити по струночці,
На всі замки зачиняти двері і щільно змикати штори із темним підбоєм.
Бо ти, курво - жінка! І тобі не пасує, навіть, самій на вулиці,
Тобі, взагалі-то, самій пасує виключно наодинці з собою.
А взагалі-то: жінко, тобі не пасує геть нічого такого,
Що не входить в шаблони, не вміщається в рамки й догмати.
Все тому, що колись ти уклала угоду з Богом,
Згідно котрої маєш терпіти і долю хрестиком вишивати.
Радість - червоним, а решту життя - класично,
Але, не так, щоб моторошно, лише світло-чорними переливами.
Ти маєш , курво, бути, як приклад, і вірити оптимістично
У те, що прірва - то вхід до раю. І ще й бути від цього щасливою.
Ти маєш стриматись, витримати і ще все на собі тримати.
Ти мусиш втриматись, якщо навіть, летиш до урвища.
Відшукай соломинку! Ти ж до сліз і до сентиментів - мати.
Бо ти, таки, жінко, і курва ще!
*****
Щось так надто по-галицьки ритуальні не замовкають круки,
Крильми небо збивають над прірвою соматично-сонного міста.
Все буде добре, коханий! Тільки втримай мене за руку,
Коли соломинка не витримає і трісне...
(c) Любов Бурак
КУРВА
Коли щодень проживаєш так, що волосся стає сторчма,
Погляд надвечір виблискує потойбічним неоновим жахом.
Хочеться випити. Але...
- Ти ж, курво - жінка! Тобі не пасує корчма!
Ні, як антидепресант, ні, як снодійне. Взагалі, не пасує, нахер!
Бо ти, курво - жінка! І поміж іншим: до сліз і до сентиментів - мати!
Ти даруєш життя і до нього ще - купу речей хороших і різних.
Ти повинна щодня, і над собою також, працювати і працювати
До сьомого поту, падіння з ніг і мозолів наскрізних
На руках, на душі, на серці. І на колінах - то від поклонів,
Котрі битимеш в церкві, як пор´ядна ґаздиня галицька.
Ти маєш носити хрестика, вишиванку і щиро вірити в забобони,
Щоб раптом чогось непобожного з тобою, курво, не сталося.
Ти маєш жити за приписами і чітко ходити по струночці,
На всі замки зачиняти двері і щільно змикати штори із темним підбоєм.
Бо ти, курво - жінка! І тобі не пасує, навіть, самій на вулиці,
Тобі, взагалі-то, самій пасує виключно наодинці з собою.
А взагалі-то: жінко, тобі не пасує геть нічого такого,
Що не входить в шаблони, не вміщається в рамки й догмати.
Все тому, що колись ти уклала угоду з Богом,
Згідно котрої маєш терпіти і долю хрестиком вишивати.
Радість - червоним, а решту життя - класично,
Але, не так, щоб моторошно, лише світло-чорними переливами.
Ти маєш , курво, бути, як приклад, і вірити оптимістично
У те, що прірва - то вхід до раю. І ще й бути від цього щасливою.
Ти маєш стриматись, витримати і ще все на собі тримати.
Ти мусиш втриматись, якщо навіть, летиш до урвища.
Відшукай соломинку! Ти ж до сліз і до сентиментів - мати.
Бо ти, таки, жінко, і курва ще!
*****
Щось так надто по-галицьки ритуальні не замовкають круки,
Крильми небо збивають над прірвою соматично-сонного міста.
Все буде добре, коханий! Тільки втримай мене за руку,
Коли соломинка не витримає і трісне...
(c) Любов Бурак
Какой же маразм
1
4
Кудесница полесья• 20 февраля 2025
Ответ дляDistel
ви українську мову розумієте?
Українську розумію. Вірші без сенсу і риси, з галицькими викрутасами не розумію і не сприймаю
2
2
Ответ дляВалентина Як
Это праздник Советской армии и флота.
Если вы не служили в советской армии, то логично не праздновать.
Мой папа всегда праздновал с теми, кто был причастен.
Если вы не служили в советской армии, то логично не праздновать.
Мой папа всегда праздновал с теми, кто был причастен.
Мой отец ещё и военнослужащий СССР, полковник, 3 года уже не празднует и не принимает поздравления. Но до этого праздновал и я уважала этот огромный кусок его жизни, всегда поздравляла.
2
HelloKitty18• 20 февраля 2025
Але ж 8 Березня це міжнародний жіночий день, початок весни, навіщо його прибирати.
1
1
Кудесница полесья• 20 февраля 2025
Ответ дляЕлена1265
Можно перенести на следующий день 🤷🏻♀️
На два тижні. Як ’ Різдво’
Ответ дляНіка Найз
Кацапам и предателям Украины можно!
У Копенгагені, столиці Данії, де й було започатковано це свято, 8 березня відзначається різноманітними заходами, спрямованими на підтримку гендерної рівності та вшанування досягнень жінок. Це можуть бути марші, семінари, виставки та інші події, організовані як державними установами, так і громадськими організаціями.
😁
😁
4
Ответ дляСhanelKa
У Копенгагені, столиці Данії, де й було започатковано це свято, 8 березня відзначається різноманітними заходами, спрямованими на підтримку гендерної рівності та вшанування досягнень жінок. Це можуть бути марші, семінари, виставки та інші події, організовані як державними установами, так і громадськими організаціями.
😁
😁
Украина не Дания!
1
Ответ дляDistel
Ось цей вірш мені відгукується на 8 березня.
КУРВА
Коли щодень проживаєш так, що волосся стає сторчма,
Погляд надвечір виблискує потойбічним неоновим жахом.
Хочеться випити. Але...
- Ти ж, курво - жінка! Тобі не пасує корчма!
Ні, як антидепресант, ні, як снодійне. Взагалі, не пасує, нахер!
Бо ти, курво - жінка! І поміж іншим: до сліз і до сентиментів - мати!
Ти даруєш життя і до нього ще - купу речей хороших і різних.
Ти повинна щодня, і над собою також, працювати і працювати
До сьомого поту, падіння з ніг і мозолів наскрізних
На руках, на душі, на серці. І на колінах - то від поклонів,
Котрі битимеш в церкві, як пор´ядна ґаздиня галицька.
Ти маєш носити хрестика, вишиванку і щиро вірити в забобони,
Щоб раптом чогось непобожного з тобою, курво, не сталося.
Ти маєш жити за приписами і чітко ходити по струночці,
На всі замки зачиняти двері і щільно змикати штори із темним підбоєм.
Бо ти, курво - жінка! І тобі не пасує, навіть, самій на вулиці,
Тобі, взагалі-то, самій пасує виключно наодинці з собою.
А взагалі-то: жінко, тобі не пасує геть нічого такого,
Що не входить в шаблони, не вміщається в рамки й догмати.
Все тому, що колись ти уклала угоду з Богом,
Згідно котрої маєш терпіти і долю хрестиком вишивати.
Радість - червоним, а решту життя - класично,
Але, не так, щоб моторошно, лише світло-чорними переливами.
Ти маєш , курво, бути, як приклад, і вірити оптимістично
У те, що прірва - то вхід до раю. І ще й бути від цього щасливою.
Ти маєш стриматись, витримати і ще все на собі тримати.
Ти мусиш втриматись, якщо навіть, летиш до урвища.
Відшукай соломинку! Ти ж до сліз і до сентиментів - мати.
Бо ти, таки, жінко, і курва ще!
*****
Щось так надто по-галицьки ритуальні не замовкають круки,
Крильми небо збивають над прірвою соматично-сонного міста.
Все буде добре, коханий! Тільки втримай мене за руку,
Коли соломинка не витримає і трісне...
(c) Любов Бурак
КУРВА
Коли щодень проживаєш так, що волосся стає сторчма,
Погляд надвечір виблискує потойбічним неоновим жахом.
Хочеться випити. Але...
- Ти ж, курво - жінка! Тобі не пасує корчма!
Ні, як антидепресант, ні, як снодійне. Взагалі, не пасує, нахер!
Бо ти, курво - жінка! І поміж іншим: до сліз і до сентиментів - мати!
Ти даруєш життя і до нього ще - купу речей хороших і різних.
Ти повинна щодня, і над собою також, працювати і працювати
До сьомого поту, падіння з ніг і мозолів наскрізних
На руках, на душі, на серці. І на колінах - то від поклонів,
Котрі битимеш в церкві, як пор´ядна ґаздиня галицька.
Ти маєш носити хрестика, вишиванку і щиро вірити в забобони,
Щоб раптом чогось непобожного з тобою, курво, не сталося.
Ти маєш жити за приписами і чітко ходити по струночці,
На всі замки зачиняти двері і щільно змикати штори із темним підбоєм.
Бо ти, курво - жінка! І тобі не пасує, навіть, самій на вулиці,
Тобі, взагалі-то, самій пасує виключно наодинці з собою.
А взагалі-то: жінко, тобі не пасує геть нічого такого,
Що не входить в шаблони, не вміщається в рамки й догмати.
Все тому, що колись ти уклала угоду з Богом,
Згідно котрої маєш терпіти і долю хрестиком вишивати.
Радість - червоним, а решту життя - класично,
Але, не так, щоб моторошно, лише світло-чорними переливами.
Ти маєш , курво, бути, як приклад, і вірити оптимістично
У те, що прірва - то вхід до раю. І ще й бути від цього щасливою.
Ти маєш стриматись, витримати і ще все на собі тримати.
Ти мусиш втриматись, якщо навіть, летиш до урвища.
Відшукай соломинку! Ти ж до сліз і до сентиментів - мати.
Бо ти, таки, жінко, і курва ще!
*****
Щось так надто по-галицьки ритуальні не замовкають круки,
Крильми небо збивають над прірвою соматично-сонного міста.
Все буде добре, коханий! Тільки втримай мене за руку,
Коли соломинка не витримає і трісне...
(c) Любов Бурак
Боже, какой кострубатый текст и какая дискомфортная ритмика. Я филфак, но я сломалась.
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
. А в реальности этот день празднуют европейки вместе с нами украинками. )