Редисочка• 21 февраля в 12:37
Как работать в медицине и не поехать крышей от пациентов?
показать весь текст
1
2
8
69
0
У сина була скарлатина, я лікарю подзвонила, розсказала, що і як, фото язика, рук, вона така, ні, це грз, не може бути скарлатина, привезла хвору дитину на фільтр, показую підошви, язик, все в цятках, темпа валить, вона знову, ні, не воно, малинка- калинка, фуфломіцини, я поїхала купила тест здали, здала сама кров дитині, привожу аналізи, пальцем показую, тільки тоді вона - ну да, скарлатина...але сама не назначила ніяких аналізів, після хвороби прошу дати мені направлення на екг, вона така_ а нашо, тож він уже здоровий.... Мля, мені лікар лиш для видачі лікарняного, я так розумію
2
Да, знакомо, у нас так диагноз на глаз - цистит, а через два часа уже аппендикс удаляли, бо другому врачу ж..пу было поднять не лень
А нащо йти у такі сфери, де доведеться з людьми працювати? Чи ви сподівалися, що всі виключно адекватні, спокійні, може, ще й здорові і приходять до лікарів виключно, щоб щось до світа подарувати?
Как же меня дико кумарит это нытьё от детсадовских воспиталок, училок, врачих в поликлиниках... ’мэ-мэ-мэ, а что вы ещё хотите от меня за эти деньги?’. Дя бл....! Выполняй свои должностные инструкции и, желательно, не с таким кислым (еб...м) лицом, а не нравится - то увольняйся нахрен и не травмируй своим преступным пофигизмом и ненавистью моих детей, падла ты такая!
А не нравятся вам ваши условия труда - шуруйте на митинги и протесты. Отстаивайте свои профессии.
Мне докторша выдала когда-то: ’а чего же вы сами не вышли на протест за врачей? ’ чего? а ты сама хоть что-то можешь кроме как взятки брать и ныть?
А не нравятся вам ваши условия труда - шуруйте на митинги и протесты. Отстаивайте свои профессии.
Мне докторша выдала когда-то: ’а чего же вы сами не вышли на протест за врачей? ’ чего? а ты сама хоть что-то можешь кроме как взятки брать и ныть?
4
7
Давайте с примерами. Это какие обязанности: бахилы надеть?
Или строго следовать рекомендациям, а если не выполняешь всё, что врач приписал, то он снимает с себя ответственность? Сын болел и ему в 5 лет выписали не ту дозировку. Хорошо, что муж погуглил и мы не стали ему давать те таблетки, но с другой стороны - мы нарушили обязанности пациента, да?
Или строго следовать рекомендациям, а если не выполняешь всё, что врач приписал, то он снимает с себя ответственность? Сын болел и ему в 5 лет выписали не ту дозировку. Хорошо, что муж погуглил и мы не стали ему давать те таблетки, но с другой стороны - мы нарушили обязанности пациента, да?
Я вам отвечу за медиков:потому что нравится медицина.
Здесь вопрос,почему пациенты считают что только им должны?
Здесь вопрос,почему пациенты считают что только им должны?
3
Потому что люди к врачам приходят изначально в проблеме. Что не ясно. Это как работать в похоронном бюро и жаловаться на грустных клиентов.
1
Чому ми, медики, йдемо на роботу, незважаючи ні на що?
Кожного ранку ми прокидаємось і знову йдемо туди, де біль, страх і боротьба. Ми вдягаємо білі халати, заходячи в стіни лікарень, лабораторій, моргів… Йдемо, навіть коли втомлені, коли здається, що сили на межі, коли суспільство не цінує, коли держава не підтримує, коли зарплати принизливо низькі, а умови – далекі від ідеальних.
То чому ж ми все ще тут?
Бо медицина – це не просто робота. Це шлях. Це вибір, який ми зробили колись і який не дає повернути назад.
Бо хтось повинен бути тим, хто рятує.
Бо хтось повинен бути тим, хто бореться за життя, коли всі інші опускають руки.
Бо хтось має зупиняти кров, запускати серце, вдихати життя в легені, заспокоювати матір, яка плаче над дитиною, і говорити слова підтримки тим, хто стоїть на межі втрати.
Ми вчимося жити поруч зі смертю, але не приймати її як поразку. Ми чуємо людський біль, навіть коли він не має голосу. Ми читаємо історії в шрамах, синцях, надривних зітханнях.
Так, іноді хочеться здатися. Але наступного ранку ми знову вдягаємо свої халати й заходимо в палати, в операційні, в кабінети, в секційні… Бо знаємо: якщо не ми, то хто?
І поки серце б’ється, руки працюють, а голова думає – ми будемо там, де Ми потрібні.
Медицина – це не просто робота. Це тягар. Це місія. Це нескінченний шлях, де замість орденів – подяка в очах пацієнта. І цього нам достатньо, щоб іти далі
Кожного ранку ми прокидаємось і знову йдемо туди, де біль, страх і боротьба. Ми вдягаємо білі халати, заходячи в стіни лікарень, лабораторій, моргів… Йдемо, навіть коли втомлені, коли здається, що сили на межі, коли суспільство не цінує, коли держава не підтримує, коли зарплати принизливо низькі, а умови – далекі від ідеальних.
То чому ж ми все ще тут?
Бо медицина – це не просто робота. Це шлях. Це вибір, який ми зробили колись і який не дає повернути назад.
Бо хтось повинен бути тим, хто рятує.
Бо хтось повинен бути тим, хто бореться за життя, коли всі інші опускають руки.
Бо хтось має зупиняти кров, запускати серце, вдихати життя в легені, заспокоювати матір, яка плаче над дитиною, і говорити слова підтримки тим, хто стоїть на межі втрати.
Ми вчимося жити поруч зі смертю, але не приймати її як поразку. Ми чуємо людський біль, навіть коли він не має голосу. Ми читаємо історії в шрамах, синцях, надривних зітханнях.
Так, іноді хочеться здатися. Але наступного ранку ми знову вдягаємо свої халати й заходимо в палати, в операційні, в кабінети, в секційні… Бо знаємо: якщо не ми, то хто?
І поки серце б’ється, руки працюють, а голова думає – ми будемо там, де Ми потрібні.
Медицина – це не просто робота. Це тягар. Це місія. Це нескінченний шлях, де замість орденів – подяка в очах пацієнта. І цього нам достатньо, щоб іти далі
2
4
)) а вы думаете почему в европе назначают парацетомол и прогулки))
именно по этой причине. назначил - не попал в дозировку - если пациент приехал снова - все ок- попал в кому-судебный иск - сам сменил дозировку-нарушил обязанности пациента.
потому все пьют парацетомл и дышут)
медицина наука не точная именно по этому в побочках пишут кучу но...
и что из этих но сработает никто не знает и ответственности за это не несет.
сами заболели-сами выбрали врача-сами заключили договор - сами выпили таблетку знаю о побочках))
именно по этой причине. назначил - не попал в дозировку - если пациент приехал снова - все ок- попал в кому-судебный иск - сам сменил дозировку-нарушил обязанности пациента.
потому все пьют парацетомл и дышут)
медицина наука не точная именно по этому в побочках пишут кучу но...
и что из этих но сработает никто не знает и ответственности за это не несет.
сами заболели-сами выбрали врача-сами заключили договор - сами выпили таблетку знаю о побочках))
Разные есть врачи. Не надо всех под одну гребенку. Если Вам не попадались - сочувствую.
Если шо, я не врач и близко
Если шо, я не врач и близко
2
Ответ дляКусюче сонечко
Та точно 
А інсультні та кардіо блоки блоки , хірургії та інтерни і так далі
А інсультні та кардіо блоки блоки , хірургії та інтерни і так далі
Так они и в магазинах случаются) и инсульта и инфаркты.
В аптеках наркоманы, в магазинах алкаши, у судей нервотрепка своя, у парикмахеров своя.))
В аптеках наркоманы, в магазинах алкаши, у судей нервотрепка своя, у парикмахеров своя.))
сестра работает в медицине
стала более жесткой и нервной
мне кажется уже привыкла к смертям и относится спокойно
ну когда работала в детском отделении там тяжелее переносила смерть деток
сейчас взрослой - уже не обращает внимание на смерти
как то у врачей все по другому
стала более жесткой и нервной
мне кажется уже привыкла к смертям и относится спокойно
ну когда работала в детском отделении там тяжелее переносила смерть деток
сейчас взрослой - уже не обращает внимание на смерти
как то у врачей все по другому
Не согласна, с клиентами общение совершенно не такое по эмоциональной нагрузке, чем с больными пациентами, эти пытаются вывалить на тебя все свои проблемы и выпить твою энергию.
Ответ дляКусюче сонечко
Так , концентрація інсультів в магазинах і в ісультному блоці така сама
Основная масса инсультов и инфарктов случается не в больнице.
Ну а ритуальные услуги вообще чисто на этом зарабатывают.
Не все относятся к смерти как к чему то из ряда вон выходящего.
Ну а ритуальные услуги вообще чисто на этом зарабатывают.
Не все относятся к смерти как к чему то из ряда вон выходящего.
1
Эти больные пациенты не изолированы от остального общества. После посещения врача они идут в аптеки, магазины, банки и прочее.
Аналогичная ситуация с ребенком, только мононуклиоз. И как к таким врачам я должна относиться?
Бездари...
Бездари...
Ну звісно не в лікарні
А лікують їх в лікарні лікарі на добових чергуваннях вириваючи їх з того світу
Ви бачили інсультний блок і пацієнтів що там лежать ?повідомляти родичам що їх близька людина помирає приємно ?
А лікують їх в лікарні
лікарі на добових чергуваннях вириваючи їх з того світу Ви бачили інсультний блок і пацієнтів що там лежать ?повідомляти родичам що їх близька людина помирає приємно ?
Ответ дляКусюче сонечко
Ну звісно не в лікарні
А лікують їх в лікарні лікарі на добових чергуваннях вириваючи їх з того світу
Ви бачили інсультний блок і пацієнтів що там лежать ?повідомляти родичам що їх близька людина помирає приємно ?
А лікують їх в лікарні
лікарі на добових чергуваннях вириваючи їх з того світу Ви бачили інсультний блок і пацієнтів що там лежать ?повідомляти родичам що їх близька людина помирає приємно ?
У многих совсем другое отношение к смерти, тем более если это часть профессии. Не все так реагируют как вы.
Многих инсультников и инфартников отправляют домой и их доглядывают родственники до самой смерти.
Многих инсультников и инфартников отправляют домой и их доглядывают родственники до самой смерти.
1
Вот и у нас такая ситуация. Сама ребенку поставила диагноз и подтвердила анализом крови из частной лаборатории. До этого врачи лечили хрен знает от чего 
Ответ дляКусюче сонечко
Такі як в інсульному блоці - не відправиш
Хіба в когось вдома швл є
Хіба в когось вдома швл є
И сидят там врачи плачут над ними? Ну заканчивайте уже этот трагизм))
Я про сльози десь ? Чи про емоційного важку роботу яка ще і фізично важка - не поспіть вночі просто ( а не реанімуючи когось ) поговоримо
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу