Аноним_1857• 25 февраля 2025
А ви вірите в родовий досвід?
Навіяно попередньою темою про ДНК.
Зверталась до психолога з дитиною ( травма війни)
І між тим описала що дитина з самого народження боїться різких рухів. Я можу просто махнути рукою а вона відразу зжимається наче її хочуть вдарити.
І ще питає про все, чи можна їй піти в туалет, чи можна з´їсти яблуко, чи можна сісти на диван.
Плюс вона панічно боїться щоб я десь не ділась.
Я постійно маю бути в полі зору
За все життя ми розлучались може кілька разів на пару тижнів коли я була у відрядженні.
І от психолог каже - скоріш за все в неї була родова травма в минулих поколіннях.
Де вона зазнавала насильство, втрату, голод.
Ми в цього психолога не брали терапію, тільки кілька сеансів щоб зняти гостру тривогу.
Потім ми переїхали
Але цікаво. Така ж теорія не научна?
Чи все ж досвід минулих поколінь а нас якось проявляється?
Зверталась до психолога з дитиною ( травма війни)
І між тим описала що дитина з самого народження боїться різких рухів. Я можу просто махнути рукою а вона відразу зжимається наче її хочуть вдарити.
І ще питає про все, чи можна їй піти в туалет, чи можна з´їсти яблуко, чи можна сісти на диван.
Плюс вона панічно боїться щоб я десь не ділась.
Я постійно маю бути в полі зору
За все життя ми розлучались може кілька разів на пару тижнів коли я була у відрядженні.
І от психолог каже - скоріш за все в неї була родова травма в минулих поколіннях.
Де вона зазнавала насильство, втрату, голод.
Ми в цього психолога не брали терапію, тільки кілька сеансів щоб зняти гостру тривогу.
Потім ми переїхали
Але цікаво. Така ж теорія не научна?
Чи все ж досвід минулих поколінь а нас якось проявляється?
показать весь текст
46
1
У меня такой сын. Причем не только со мной он очень тактилен. Не затихла к пубертату(( сейчас в терапии тоже. Но я примерно понимаю откуда ноги растут у этой потребности в тактильности😢
Ну от для порівняння. Перша дитина ’ зальотна’ але бажана. Ми з чоловіком одружились, дитина тільки стала на ноги і побігла вивчати і жити це життя
Зараз їй 23 роки і вона вже 4 роки закордоном абсолютно самостійна. Відносини теплі.
Другу вагітність я планувала, зібрала гроші щоб дозволити гарний декрет.
Вагітність була нормальна, на збереженні не лежала. Але пологи були важкі, не було родової діяльності, і її що називається видавлювати
Невролог казала що дитина по строкам нормальна, але нервова система відстала.
Але все це я розказувала і психологу
Зараз їй 23 роки і вона вже 4 роки закордоном абсолютно самостійна. Відносини теплі.
Другу вагітність я планувала, зібрала гроші щоб дозволити гарний декрет.
Вагітність була нормальна, на збереженні не лежала. Але пологи були важкі, не було родової діяльності, і її що називається видавлювати
Невролог казала що дитина по строкам нормальна, але нервова система відстала.
Але все це я розказувала і психологу
У меня младшая тактильная была..
Вплоть до ’ мама, дай ручку’, когда спать ложилась. Даешь руку- секунда и спит..
Сейчас ей почти 10 и уже такого нет.
Но если у Вас осталось, то причина всегда есть. Надеюсь, у Вас хороший психолог, который поможет.
Вплоть до ’ мама, дай ручку’, когда спать ложилась. Даешь руку- секунда и спит..
Сейчас ей почти 10 и уже такого нет.
Но если у Вас осталось, то причина всегда есть. Надеюсь, у Вас хороший психолог, который поможет.
1
В тому то і справа що психолог наче була хороша. Нам її запропонували в реабілітаційному центрі, вона працює з травмованими дітьми
Частину сесій були безкоштовні, за частинуя платила.напевно ж що якщо вона працювала в організації в неї мали б бути документ
Частину сесій були безкоштовні, за частинуя платила.напевно ж що якщо вона працювала в організації в неї мали б бути документ
слова про родовой опыт от психолога- это уже говорит о многом..
и не дай бог я бы услышала такое от своих психологов- уволила бы всех
и не дай бог я бы услышала такое от своих психологов- уволила бы всех
Ну от ми коли звертались до психолога.
Із за того що ми певний час жили в зоні бойових дій. В неї пішов відкат. Вона перейшла спати до мене. Вже коли ми виїхали, вона продовжувала спати зі мною.
І, мабуть, все ж дякуючи психологу вона зняла гостру тривогу і донька сама пішла спати в окрему кімнату
Із за того що ми певний час жили в зоні бойових дій. В неї пішов відкат. Вона перейшла спати до мене. Вже коли ми виїхали, вона продовжувала спати зі мною.
І, мабуть, все ж дякуючи психологу вона зняла гостру тривогу і донька сама пішла спати в окрему кімнату
Однозначно, работа с психологом должны быть продолжена.
Минимальный срок- 3 месяца.
А там смотреть.
Я желаю Вам удачи.
И все, что я написала В Вашей теме, я написала с позиции руководителя психологического центра
Берегите себя и близких.
Минимальный срок- 3 месяца.
А там смотреть.
Я желаю Вам удачи.
И все, что я написала В Вашей теме, я написала с позиции руководителя психологического центра
Берегите себя и близких.
Зараз донька може просто зайти в рандомний момент - обнімашки.
Але вже в кімнату до неї просить не заходити.
А ось коли якийсь стресовий момент - наприклад до школи викликали, або десь виїхали в незнайоме місце - вона прям гшукає мою руку щоб триматись за мене
Але вже в кімнату до неї просить не заходити.
А ось коли якийсь стресовий момент - наприклад до школи викликали, або десь виїхали в незнайоме місце - вона прям гшукає мою руку щоб триматись за мене
1
Вы должны понимать, что ваши двое детей-это абсолютно два разных человека, две души. Они родились в разное время вашей жизни, вы проживали, скорее всего, разные эмоции. И это абсолютно нормально. Не сравнивайте их.
У меня старший тоже другой ребенок. И я раньше пыталась младшего будто подогнать под свои ожидания(( а он в корне другой. Будто с другой планеты прилетел😁 Он и мир видит под другим углом, и реагирует на многие вещи иначе. Был такой период примерно возраст вашей дочери (11-12 лет), что мне казалось будто он желает приклеиться ко мне навечно. Но со временем стало легче, благодаря терапии, я думаю.
Тут еще важный момент, я осознала что это и моя «заслуга» его поведения вот такого. Он абсолютно самостоятельный, например, если меня нет рядом. И как маленький, если я есть((
У меня старший тоже другой ребенок. И я раньше пыталась младшего будто подогнать под свои ожидания(( а он в корне другой. Будто с другой планеты прилетел😁 Он и мир видит под другим углом, и реагирует на многие вещи иначе. Был такой период примерно возраст вашей дочери (11-12 лет), что мне казалось будто он желает приклеиться ко мне навечно. Но со временем стало легче, благодаря терапии, я думаю.
Тут еще важный момент, я осознала что это и моя «заслуга» его поведения вот такого. Он абсолютно самостоятельный, например, если меня нет рядом. И как маленький, если я есть((
В моей семье железных женщин нам был подарен абсолютно другой ребенок)))Настолько другой, что моя семья продолжает удивляться)
Старшая. которой уже 31 год- меня воспринимала, как гувернантку))) и 10 лет вцепилась в меня мертвой хваткой, от чего я просто афигела)))Произошло это после того, как у нее была операция..
Но, все что с нами происходит- значит это нужно, а вот выводы, какие мы сделаем- это уже наше мировозрение, опыт и мудрость.
Старшая. которой уже 31 год- меня воспринимала, как гувернантку))) и 10 лет вцепилась в меня мертвой хваткой, от чего я просто афигела)))Произошло это после того, как у нее была операция..
Но, все что с нами происходит- значит это нужно, а вот выводы, какие мы сделаем- это уже наше мировозрение, опыт и мудрость.
Тревожная мама - тревожный ребенок., даже думая о том что ваш ребенок тревожный вы формируете этим его судьбу.
https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3535898 читайте пост 11 и 14
https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3535898 читайте пост 11 и 14
1
Война дала толчок для выражения этого в большем объёме. Отсюда страх вас потерять. Думаю самое лучшее что можно сейчас сделать это стараться показывать ребёнку больше любви. Обнимать, говорить приятные слова. Думаю такой чувственной девочке можно попробовать себя в творчестве. Это поможет ей научиться выражать себя и снизить порог тревожности.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу