Як знайти сили, щоб розлучитися з чоловіком, коли він дуже добра, щедра і чуйна людина, добрий і чудовий батько, тільки тому що ви живете в різних країнах. Не знаю чому запитую тут, вже прийняла рішення, мабуть треба просто підтримка, або ваші поради, як діяти, якщо ви це проходили. Чому я на це наважилася: я не хочу і поки не планую повертатися в Україну – він не може і в майбутньому не хоче переїзжати, там де я. Не маю сексуального бажання – навіть до війни, коли жили разом, - не хотіла з ним сексу вже багато років, він не задовільняв мене як чоловік. Це були добрі стосунки, з розумною і доброю людиною, веселою, коли ви розумієте один одного з пів слова. Але не було кохання, жіночого щастя. Живеш як з кращим другом, як тільки доходить час до сексу – не знаю куди сховатися, а він ображається звісно, бо у нього є бажання.
3 роки життя на паузі, зараз зустріла іншого чоловіка в іншій країні, не думаю, що можу просуватися в стосунках далі, коли є чоловік. Хочу бути чесною з ним. Не скажу, що це любов, чи серйозні відносини, але просто треба розуміти як мені жити далі. Бо 3 роки на паузі. Навіть коли приїзжаю в Україну, дуже рада бачити чоловіка, але поцілунки, секс – ні, не хочу.
Як можна сказати про те, що хочу розлучитися, так важко образити таку чудову людину. І боюся, що потім буду жаліти. Але навіть якщо повернуся в Україну, чи це норм жити з чоловіком, якщо тільки є довіра і добрі стосунки, і немає почуттів?
3 роки життя на паузі, зараз зустріла іншого чоловіка в іншій країні, не думаю, що можу просуватися в стосунках далі, коли є чоловік. Хочу бути чесною з ним. Не скажу, що це любов, чи серйозні відносини, але просто треба розуміти як мені жити далі. Бо 3 роки на паузі. Навіть коли приїзжаю в Україну, дуже рада бачити чоловіка, але поцілунки, секс – ні, не хочу.
Як можна сказати про те, що хочу розлучитися, так важко образити таку чудову людину. І боюся, що потім буду жаліти. Але навіть якщо повернуся в Україну, чи це норм жити з чоловіком, якщо тільки є довіра і добрі стосунки, і немає почуттів?
показать весь текст
2
5
Снідаю авокадо• 26 февраля в 18:13
Ответ дляMelica
скажіть ще 10 років... я що гуляла цей час? останні 3 роки була задача вижити в чужій країні з дитинлю, а не думати, як пошвидше розлучитися
Неважно, что делали вы. Он ждал возвращение жены, а вы просто держали его, как запасной вариант. Вы бы хотели , что б муж вас так держал?
1
Невидимка• 26 февраля в 18:28
Ответ дляMelica
чесно кажучи я жила весь час, цінуючи наші відносини, можливо навіть зараз, якби не виїхала, так би і залишалася з ним. Для мене головне було повага, думал, що почуття у всіх згасають з часом, головне що є довіра, дружба, підтримка... А зараз, коли сама на собі все вивожу 3 роки, іноді думаєш, о.. можно прожити і без чоловіка. Але ніколи не хотіла його обманувати, чи щось відбирати
Моя історія більше про те, як страждав мій знайомий від того, що не розумів чому з ним так поступили, ще й так зненацька. Ні в якому випадку не звинувачую вас, що ви щось відбираєте. Я більше про те, що ми усі маємо право знати правду, якою б вона не була і на підставі цього робити свій вибір. До того ж, як я розумію, ви хвилюєтеся, як чоловік перенесе розлучення, чи буде в нього особисте життя. Може буде, а може й ні. Але цей вибір він зробить сам.
Вам теж важко, я вас розумію (в мене ситуація, де мій чоловік не хоче вертатися в Україну, а я поки що не бачу себе закордоном все життя). Тому і пишу, що вам обом потрібна чесна розмова. Принаймні, можна починати поступово говорити відкрито один з одним про спільні плани на майбутнє і яким кожен з вас його бачить.
Вам теж важко, я вас розумію (в мене ситуація, де мій чоловік не хоче вертатися в Україну, а я поки що не бачу себе закордоном все життя). Тому і пишу, що вам обом потрібна чесна розмова. Принаймні, можна починати поступово говорити відкрито один з одним про спільні плани на майбутнє і яким кожен з вас його бачить.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу