Чоловік військовий, зараз переходить на графік 2 місяці працює

Дякую,розумію.
Але мені так важко не планувати.
А там живуть одним днем
Навіть не має дати коли відпустять

Оставьте себе.
И да, ваша интуиции так же развита, как умение выбрать мужчину

Ой да, я очень несчастна, что мой муж, не служит в армии

В чём проблема? Оплачивает себе экскурсию по городу и развеивается.
Не ребёнок, нянчить его не нужно.
Не вздумайте менять работу из-за мужика.

Мужчины любят смотреть на молодых.
Вот уйдёт от вас муж, останетесь с ребёнком одна с низкой зарплатой хотя к тому времени у вас могла бы быть карьера - тогда вы очень пожалеете о том что только что написали.

Вы там зачем были? Своё начальство позлить? Вам удалось.
Ваш муж прекрасно мог бы съездить сам.

Всё мимо.
У меня 28 лет стажа.
Ребенок живет в Европе.
Недвижимость своя.
Уже имею возможность не работать и приезжать к мужу, когда у него есть возможность.

Поэтому и желаю женщине простого женского счастья, с любимым мужчиной рядом. А не пахать, как лошадь, в вечной боязни, что тот посмотрит на молодую. Если он кобель, то посмотрит - работаете вы при этом или нет, неважно.

Моего знакомого не берут на работу никуда после двух контузий. Ну и плюс поведенческие нюансы у него появились, агрессия и т.п.
К счастью, его жена не стала жертвовать карьерой ради встреч, иначе им бы сейчас вообще было не на что жить.
Скоро вы поймёте это всё...

Я вас чудово розумію. У мене теж планування - це опора по життю. Рахую, планую, маю плани від А до Я на різні випадки...
Але тут, нажаль, я ніякого контролю не маю. Тільки підлаштовуватися можу.

Стільки раз все у нас мнілося, що я вже навіть не реагую, поки не сталося.
Наприклад, чоловік каже: їду у відпустку. От поки поріг не переступив, я навіть радіти не можу почати, бо стільки раз обламувалася.

Я думаю, що ви із цією дилемою впораєтеся. І роботу не зачепить, і чоловіку дасте можливість відчути, що він досі важливий і головний.

У вас дети есть? пусть займется ими. И родителей навестит + мужскую работу по дому выполнит. Поручите ему переклеить обои или плитку в ванной заменить - точно будет чем заняться самому в 4х стенах.

Так на новой работе тем более с ходу в отпуск не отпустят.
И каждых 2 месяца на 10 дней никто не будет отпускать, если в год положено всего дня. Смысл потерять нормальную работу?
При том, что из 10 его дней будут явно 2 дня выходные, а может и все 4. Плюс допустим в 1 и последний день автор возьмет отгул. Итого из 10 дней половину она будет с ним, а вторую половину он может навестить родных. И не надо никому увольняться.

Як тільки чоловік дає команду, мене нема - вы рабыня белого господина, на раз-два под плинус по команде?

100%.
Говорите ему пусть он на другую работу устраивается, на лучшую, где он всегда дома будет )))

Ох,я вас розумію, він також точно так їздить, то відпускають, то ні,і знову все помінялось
А ти все кидай.
В мене вже кучу разів,які ь домоаленості так зривались

Немає дітей,квартира зйомна

Ви не розумієте,що таке мати чоловіка військового, у якого всі рідні в іншому місті,і якого ти дуже рідко бачиш

Я не понимаю, как кому-то отдают команду, и не важно, кто муж. Нормальный не будет гонять, как собачонку, командами.
Кстати, есть знакомый, бывший военный. Солдафон еще тот. Жена правильно сделала, что развелась. И никто ему больше ’не подходит’, хотя перебирал, и не одну, ни с кем не ужился, все сбежали от него.

Очень хорошо, что задумались.

Орать увольняйся легко. А что дальше?

Ну так пусть к психологу обратится. Ваш работодатель ему точно ничего не должен.

Тогда поручите найти, купить и подключить посудомойку ))) Так дня 3 и займёт.

Зараз взагалі багато хто живе одним днем, я вже не уявляю, як в цьому житті можна планувати щось.

А удвох що. Хай байдикує, серіали дивиться, відсипається, відїдається. Запропонуйте йому якусь альтернативу.

Я розумію. Відкрию Вам секрет: це такий характер маніпулятивний , ще й зіпсований війною . Ну от звичайна людина з гражданки зі звичайної роботи хіба б не зрозуміла Вашого становища ? Він не працював на ’ дядю’ , сам на себе ?

Працював,до війни.
Але каже,що після війни ні на кого працювати не буде

Авторе, у мене для Вас сумна новина. Ваш шлюб під загрозою, тому що він не зможе адаптуватись, йому потрібна буде довготривала робота з фахівцями, на яку він наврядчи погодиться. Мій чоловік мав маніпулятивну поведінку, схильність до контролю, легко дратувався і т.д. Як не дивно, він змінився саме завдяки службі (вплинуло все разом: високі доходи, постійний нагляд лікарів, постійна самореалізація, можливість задовольнити лідерські амбіції, спілкування з іншими чоловіками, які весь час діляться досвідом), але це лотерея. Правда, жити з такою людиною, яку Ви описуєте дуже складно і може мати ризики у майбутньому. Подумайте десять разів, чи Вам це треба

Змінився в кращу сторону чи гіршу?
Бо мій в гіршу(
Наче став центром всесвіту, та й гроші,такі як був на 0 ніколи не отримував,і вони йому голову вскружили
А схильність до контролю в нього завжди була

Мій змінився в кращу, але у нас з ним довга історія викликів поліції. (Навіть за мат під час розмови на вулиці Ви маєте право викликати поліцію і йому впаяють адміністративний протокол). І спочатку його це не хвилювало, але йому керівництво сказало, що він повинен налагодити сімейні питання, якщо хоче залишитись і мати кар´єрний ріст. Спочатку він на це якось мляво реагував, типу щось намагався себе перевиховати, але толку не було. Але за рік ситуація значно змінилась. Останній раз я намагалась викликати поліцію з метою профілактики, під час звичайної сварки (в рази легшої, ніж колись)- він дуже цим перейнявся. Просив, щоб я ніколи цього не робила, бо це нібито як в наших спільних інтересах. Уже два місяці пройшло, тримає себе повністю під контролем, ніколи ще такого не було. (Але я знаю, що паралельно він продовжує приймати ліки і працює з військовими психологами. Плюс гроші нарешті зайшли, бо у них була затримка з виплатою бойових - і він ніколи не тримав таких грошей в руках, теж багато радості).

А, скажу, що нам ще допомогло покращити стосунки - вилазки на природу. Там, де мало людей і є можливість контактувати з тваринами кілька годин або спостерігати за ними. Спробуйте це влаштувати. Сафарі-парк, ’Кийлівська Асканія’, Беремицьке - ось такі місця мають бути.

Ну мій ніколи на мене не матюкався, а при сварках взагалі хоче піти кудись.
Але він завжди правий і все по його повинно бути