Мост_Устал• 02 апреля 2025
Беременность в 46. Сложные отношения с мужем
Здравствуйте, девочки!
Ситуация у меня сложилась такая:
Со вторым мужем вместе 19 лет. Общих детей нет. Хотели, обращались к врачам, были проблемы и у меня,и у него. Десять лет назад смирились, воспитывали мою дочь от первого брака.
И тут я узнаю, что беременна. 10 недель. Это было очень неожиданно.
Реакция мужа:куда нам сейчас. Живем для себя. Уже не тот возраст. Здоровье. Он не хочет.
Думала изменится отношение. Но срок уже 21 неделя. Муж стал просто пропадать на работе. На выходные уезжает к родителям, помогать по дому.
Меня обвиняет, что это я сама приняла решение оставить ребенка. Его проигнорировала.
Морально очень плохо. Я не знаю как собраться именно морально. Начать радовать и в нормальном настроении готовиться к рождению ребенка.
Ситуация у меня сложилась такая:
Со вторым мужем вместе 19 лет. Общих детей нет. Хотели, обращались к врачам, были проблемы и у меня,и у него. Десять лет назад смирились, воспитывали мою дочь от первого брака.
И тут я узнаю, что беременна. 10 недель. Это было очень неожиданно.
Реакция мужа:куда нам сейчас. Живем для себя. Уже не тот возраст. Здоровье. Он не хочет.
Думала изменится отношение. Но срок уже 21 неделя. Муж стал просто пропадать на работе. На выходные уезжает к родителям, помогать по дому.
Меня обвиняет, что это я сама приняла решение оставить ребенка. Его проигнорировала.
Морально очень плохо. Я не знаю как собраться именно морально. Начать радовать и в нормальном настроении готовиться к рождению ребенка.
показать весь текст
13
1
104
6
35
7
471
0
А я в 39 родила третьего, муж очень боялся, ему 43 было. Самый лёгкий наш ребенок, уже 5 ей.
5
1
Отношение мужа к рожденному ребенку впоследствии может быть отличным, тем более, если он нормально относился к вашей дочери. У него просто присутствуют определенные страхи, что-то он прочел о поздних родах. Поэтому вдруг что, решил заведомо перевести всю ответственность на вас, что не очень хорошо его характеризует.
Даст Бог с ребенком все будет нормально. Желаю удачи!
Даст Бог с ребенком все будет нормально. Желаю удачи!
2
Чоловік дивний. Слабенький. Всі ризики на вас, а воно ще нерви мотає. Розумію його страх і несподіваність. Але вже пора взяти себе в руки. Говорити не мішки ворочати, балабол ваш чоловік виявляється. Легких Вам пологів, здоров´я дитини і розуму чоловіку.
2
2
Ответ дляЯ такая - жду трамвая
Фух, я думала со мной что-то, а то остальные радостно советуют рожать и еще разводиться 
А что еще можно советовать женщине на таком сроке?
Автор, надеюсь, у Вашего мужа шок, после которого он примет эту данность и станет поддержкой для Вас.
Автор, надеюсь, у Вашего мужа шок, после которого он примет эту данность и станет поддержкой для Вас.
2
Автор, вы сама себя поставили в такое положение.
1. Не услышали мужа, что он ребенка НЕ ХОЧЕТ ( а он имеет право не хотеть, тем более в таком возрасте нафиг надо)
2. По тупой бабской привычке решили, что он измениЦЦа и упустили драгоценное время.
Рожайте, что уж там, выбора нет. Прекрасно в 46 воспитывать ребенка одной.
Зачем вам тот ребенок нужен в таком возрасте? Тем более, один у вас уже есть
1. Не услышали мужа, что он ребенка НЕ ХОЧЕТ ( а он имеет право не хотеть, тем более в таком возрасте нафиг надо)
2. По тупой бабской привычке решили, что он измениЦЦа
и упустили драгоценное время. Рожайте, что уж там, выбора нет. Прекрасно в 46 воспитывать ребенка одной.
Зачем вам тот ребенок нужен в таком возрасте? Тем более, один у вас уже есть
2
5
3
Так а если автор за 19 лет не смогла забеременеть, о каком вовремя речь? У начальника из соседнего офиса в 65 третий ребенок родился, так он такой живчик, и готовил после работы и гулял и закупы делал. Уже дочери 13, олимпиадница, а то тут про инвалидов писали...
3
Не хотеть ребенка это эгоизм???? Серьезно?
А родить ребенка, бо ЛИЧНО ВАМ так хочется, вопреки желанию мужа, это, значит, норм?
А родить ребенка, бо ЛИЧНО ВАМ так хочется, вопреки желанию мужа, это, значит, норм?
4
5
Нянь не було, справлялись самі з чоловіком. Готує сама, прибирає сама. Нічні годування як у всіх. Зараз дитині вже 8 років. Зараз працює на удальонці, після школи возить дитину по секціям і гурткам. Сама за кермом. Без водія. Для вас це диво? Точніше для вашої реальності, в якій всі дохнуть від ночних годувань?
1
Для мене це ви уяви не маєте, як насправді живе ця жінка. Пишіть іще))) Якби ви описали власний досвід, ще був би якийсь сенс у цій розмові. Ні, ну я теж кумам не розказую, що там і як. З чого ви взяли, що все так у неї круто, як вам ввижається? Маю я віддалену роботу, воду по гурткам. Кому яке справа. Картинка гарна, чом би й ні. Може якась кума і про мене так пише)))
1
2
Звичайно, не маю уявлення. Ми живемо по сусідству, бачимося щодня, діти дружать, ночують одне в одного.
Ось бачите ви свій негативний досвід проектуєте на всіх. З цього і треба починати - з себе. Хоча хіба жабу в болоті переконаєш, що хтось живе по-іншому?
Ось бачите ви свій негативний досвід проектуєте на всіх. З цього і треба починати - з себе. Хоча хіба жабу в болоті переконаєш, що хтось живе по-іншому?
Мої діти теж дружать з сусідськими, ми гарно спілкуємось. З чого ви взяли, що при цьому сусідка знає, скільки годин я спала? Чи кума. Чи сестра. Чи може мені докладають, що і де у кого не так? Ви така, вибачте, дивна
6
Бо ми разом наших дітей няньчили. Уявіть, так буває) але не в вашій реальності. Мені шкода таких, як ви, нещасних жінок. Ні сестрі не довіряєте, ні кумі. Ні грошей, ні здоров´я, ні щастя. І важко повірити, що буває по-іншому?
Ой, ну ви мені можете брехати, хто заборонить. Собі хоч не брешіть. Легкість материнства в 40+, з віддаленою роботою, без нянь і допомоги... Чудеса, яка краса. Переконуйте себе активніше, але в маси хоч не несіть. Бо якась дурнувата ще повірить
І ні, я молода, активна і здорова. А які у мене є ще варіанти? З малими то дітьми.
І ні, я молода, активна і здорова. А які у мене є ще варіанти? З малими то дітьми.
Автор а ваш чоловік використовував контрацептиви? Якщо ні то хай на собі волосся рве а вас не чіпає.Дуже дуже багато інформації перечитала,ваша дитина прийшла до вас тоді коли потрібно,повірте.
1
1
Посмотрите российскую передачу Беременна в 45, если вы не ею вдохновились для трольной темы, посмотрите на опыт других женщин, в такой же ситуации
Це слова молодої здорової і щасливої, яку забембала друга дитина, що об´їдає кота. 
. Щось ранувато склероз прогресувати почав. То від великого щастя?)
. Щось ранувато склероз прогресувати почав. То від великого щастя?)
Ответ дляЗабрызжу ядом
Це слова молодої здорової і щасливої, яку забембала друга дитина, що об´їдає кота. . Щось ранувато склероз прогресувати почав. То від великого щастя?)
. Щось ранувато склероз прогресувати почав. То від великого щастя?)
Саме так. Молодої, щасливої, і нарешті збувщої ту ’другу дитину’ в садок - вже трохи легше. Хто вам сказав, що у тої вашої куми щастя то інше? Просто в мене совість є, хоч під анонімом на форумі писати, як воно насправді. А не дурити людям голови казочками. Ще й на чужих прикладах
Я родила в 43 второго. Описываю личный опыт . Мамок , нянек не было , помощников тоже. Сами без проблем и справлялись и справляемся с мужем . Нам этот ребёнок в кайф. Вожу в детский сад, на 2 две спортивных секции и сама успеваю в спортзал ходить и с подругами встречаться и жить нормальной жизнью. Правда в моём случае и муж очень хотел этого ребёнка.
2
1
Працюєте (ну хоч дистанційно)? Бо у панянки в тех умовах ще робота була
Без роботи я теж так вмію)))
Без роботи я теж так вмію)))
После рождения ребёнка не работаю, у меня есть пассивный доход и муж обеспечивает семью. Но я так понимаю , основное возмущение было по поводу того, что кто- то смеет рожать после 40 и они прям умирают от бессонных ночей и без няньки. Таки нет не умирают )))
1
Ну давайте не будемо. Я теж жива. Але в 25 і в 40 безсонні ночі то трохи різне. Правда у мене молодшенький... Ну, видно, карма))) Щоб не була сильно розумна)))
І так, впизніть в цей рвй ще 8 годин робочий день і життя заграє іншими барвами
І так, впизніть в цей рвй ще 8 годин робочий день і життя заграє іншими барвами
Щастя від того, що збагрили дитину?) Оо))
А чому ж ви про своє життя боїтесь розповідати не під анонімом - сестрі чи кумі? Щоб вони не заздрили? Чи не співчували бідосі?
А чому ж ви про своє життя боїтесь розповідати не під анонімом - сестрі чи кумі? Щоб вони не заздрили? Чи не співчували бідосі?
А навіщо? Вони чимось допоможуть? Що за дивна потреба вплутувати всіх у своє життя? Так, маю пів дня спокою, дожила нарешті. Щаслива. Що вам муляє? Що мені не соромно про це писати? Ні, не соромно, вже ж не 20, всякою фігнею страждати ’що люди подумають’
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу